Постанова Сумський апеляційний суд № 585/4458/19

Справа №585/4458/19 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Шульга В. О. Номер провадження 33/816/164/20 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2020 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю. , з участю секретаря судового засідання - Шумарової О. О., розглянувши в режимі відеоконференції в залі суду справу про адміністративне правопорушення № 585/4458/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2020, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 , захисника - адвоката Глущенка В. В., В С Т А Н О В И В: В поданій апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки він не керував автомобілем, а суд не досліджував відеозапис подій та не допитав свідків. Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2020 ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 10200 грн з позбавленням права керування т/з строком 1 рік. Стягнуто на користь держави 384,20 грн судового збору. Відповідно до постанови судді, ОСОБА_3 24.11.2019 о 01:05 в м. Ромни по вул. Покровський узвіз, 2 керував т/з Volkswagen Passat д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, від проходження огляду на місці зупинки т/з та в закладі охорони здоров`я відмовився в присутності свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та його захисника Глущенка В. В., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі через відсутність складу правопорушення, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ № 146767 від 24.11.2019, суддя суду першої інстанції цілком правильно дійшов висновку, що ОСОБА_3 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується доказами, а саме: - записом подій з автомобільного та нагрудних відео реєстраторів поліцейських, згідно яких після того, як легковий автомобіль 24.11.2019 в 01:04 не виконав вимогу поліцейського про зупинку, його наздогнали на службовому автомобілі та в 01:05 зупинили за допомогою червоного проблискового маячка. Потім в 01:11 т/з Volkswagen Passat н. з. НОМЕР_1 розпочав рух, а службовий автомобіль поліції прослідував за ним, не випускаючи з поля зору (відеореєстратора). У 01:13 цей автомобіль зупинився у дворі будинку і поліцейські знову підійшли до нього. Водій не відчиняв двері та вікно. У 01:19 поліцейські вже розмовляли з ОСОБА_3 , який замкнув автомобіль, про що вказали покажчики поворотів. На відеозаписі з нагрудного відеореєстратора зафіксовано як ОСОБА_3 відчиняє вікно і повідомляє поліцейським, що адвокат йому рекомендував не виходити з автомобіля, а потім виходить з нього, поправляє капюшон та замикає автомобіль. У 01:38 ОСОБА_3 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки т/з чи в медичному закладі, мотивуючи це тим, що він не керував автомобілем; - показаннями допитаних в суді першої інстанції та апеляційним судом поліцейських ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , згідно яких ОСОБА_3 був зупинений під час несення служби. Оскільки виникла підозра, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння і ОСОБА_3 висловив бажання пройти огляд в лікарні, то останньому було дозволено прослідувати до лікарні власним автомобілем. Проте ОСОБА_3 поїхав іншим маршрутом і зупинився у дворі будинку, де відмовився проходити огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків, тому був складений відповідний протокол; - показаннями допитаного апеляційним судом свідка ОСОБА_8 , згідно яких він був свідком того, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, мотивуючи це тим, що не керував т/з. Він також не бачив, щоб ОСОБА_3 керував автомобілем; - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_9 від 24.11.2019, згідно яких у його присутності ОСОБА_3 ухилився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі та із застосуванням приладу «Драгер». Досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідка ОСОБА_9 на предмет їх достовірності і допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як докази вини ОСОБА_3 , оскільки ці письмові пояснення містять фактичну інформацію, на основі якої встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, враховуючи, що цей свідок, будучи неодноразово повідомленим в установленому законом порядку про час і місце розгляду справи не спростував перед апеляційним судом у будь-який спосіб викладені ним у письмових поясненнях обставини, що не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ними раніше показання визнаються допустимими як докази, які узагальнені та уточнені ЄСПЛ у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom), заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п.п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у справі мали місце достатні урівноважуючі фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду. Зокрема, письмові пояснення свідків ОСОБА_9 не є єдиними або ж вирішальним доказом для притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за вчинення правопорушення, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винною, і лише об`єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності. Покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про те, що т/з керував ОСОБА_10 , який заніс ключі від автомобіля до приміщення офісу, де вживали алкогольні напої ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , який вийшов до автомобіля, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки вони спростовуються наведеними вище доказами, зокрема відеозаписом подій. При цьому свідок ОСОБА_10 є рідним братом ОСОБА_3 і напряму заінтересований у наслідках розгляду справи, а згідно відеозапису т/з Volkswagen Passat д. н. з. НОМЕР_1 від його першої зупинки і до часу, коли з нього вийшов ОСОБА_3 постійно знаходився у полі зору працівників поліції, що і зафіксовано відео реєстраторами. Близько 30 секунд не зафіксованих подій є явно недостатньо для того, щоб ОСОБА_10 вийшов із т/з, зайшов до приміщення свого офісу, залишив там ключі та покинув місце події, після чого ОСОБА_11 пішов додому, не помітивши поліцейських, а ОСОБА_3 вийшов з приміщення, сів до автомобіля та встиг поспілкуватись з адвокатом, як на цьому наполягає сторона захисту. Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими матеріалами справи, у тому числі і доводами апеляційної скарги щодо обставин події. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не досліджував доказів у справі є необґрунтованими і задоволенню не підлягають, оскільки судом першої інстанції допитані п`ять свідків, серед яких свідки захисту, а 16.01.2020 в судовому засіданні досліджені і відеозаписи з реєстраторів. В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому апеляційний суд вважає, що працівником поліції при складанні відносно ОСОБА_3 протоколу дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм та права і законні інтереси останнього, а наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази у своїй сукупності і взаємозв`язку є достатніми для прийняття рішення про доведеність вини ОСОБА_3 у порушенні п. 2.5 ПДР. Таким чином, апеляційний суд приходить до переконання, що досліджені докази у своїй сукупності і взаємозв`язку є достатніми для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, внаслідок чого доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими і задоволенню не підлягають. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279 і 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином вмотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 12.02.2020 відносно ОСОБА_12 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову - без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Сумського апеляційного судуРунов В. Ю.