Постанова Сумський апеляційний суд № 585/532/22

Справа №585/532/22 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Цвєлодуб Г. О. Номер провадження 33/816/214/23 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 11 травня 2023 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Дейниченко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми в режимі відеоконференції справу про адміністративне правопорушення № 585/532/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.01.2023, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , захисника адвоката Цимбала В. І., установив: У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, оскільки він перебував у т/з, двигун якого не працював, а керувати почав лише тоді, коли йому наказали працівники поліції, на місці йому не пропонували пройти огляд на стан сп`яніння, тому протокол є недопустимим доказом, відсутні належні і допустимі докази. Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.01.2023 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн, із позбавленням права керування т/з на 1 рік. Стягнуто на користь держави 536,80 грн судового збору. Згідно постанови, ОСОБА_3 21.03.2022 о 22:30 по а/д Р-60 поблизу с. Макарівське керував т/з «Деу Ланос», д/н НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора або медичному закладі ОСОБА_3 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_3 та його захисника Цимбала В. І., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ № 241101 від 21.03.2022, суддя суду першої інстанції дійшов вірного висновку, що ОСОБА_3 керував т/з із явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився пройти огляд в установленому законом порядку, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано та об`єктивно підтверджується наявними у справі доказами, зокрема: - письмовими поясненнями свідка ОСОБА_5 , згідно яких останній 21.03.2022 близько 19:00 вийшов із дому та зустрів знайомого ОСОБА_6 , який вже був на підпитку та запропонував ОСОБА_5 вжити спиртні напої. Алкогольні напої вони вживали до 21:00, а приблизно о 21:30 ОСОБА_7 вирішив поїхати на автомобілі до с. Перекопівка, щоб купити ще спиртного. Оскільки ОСОБА_7 був п`яний, то він поїхав разом з ним та сів з боку від ОСОБА_8 , а останній сів за кермо. Виїхавши на трасу, що між с. Біловодське та с. Перекопівка, ОСОБА_7 , керуючи т/з з`їхав з траси та застряг у глиняному ґрунті (а. с. 3); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_9 і ОСОБА_10 , згідно яких в їх присутності ОСОБА_11 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці запинки т/з та у закладі охорони здоров`я. Права та обов`язки згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_11 роз`яснені, про місце та час розгляду справи він повідомлений (а. с. 4); Оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам. При цьому, досліджуючи під час розгляду письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 на предмет їх достовірності та допустимості, апеляційний суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_11 у вчиненні правопорушення, оскільки ці письмові пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими доказами в справі, письмові пояснення свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не є єдиними або ж вирішальними доказами для притягнення ОСОБА_11 до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ці пояснення не є більш значущими і лише об`єктивно та органічно доповнюють один одного у їх сукупності. Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому у протоколі та у постанові присутнє посилання на порушення водієм ОСОБА_11 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Відповідно п. 12 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані алкогольного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в п. 3 розділу I цієї Інструкції, така особа підлягає огляду на відповідний стан сп`яніння. Направлення особи для огляду на стан алкогольного сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному КМУ (ч. 6 ст. 266 КУпАП), а згідно вимог ч. 2-3 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Так, згідно ч. 6 ст. 266 КУпАП і п. 7, 8 вказаного Порядку, водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності 2-х свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню правопорушення складені відповідно ст. 256 КУпАП, а також відповідних інструкцій. Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів виявлені працівниками поліції 21.03.2022 у ОСОБА_3 в силу п. 3 розділу 1, п. 1 розділу 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.11.2015, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду визначають наявність в діях водія ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_3 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності двох свідків. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що він т/з не керував, спростовуються письмовими поясненнями свідків, у тому числі і показаннями у суді свідка ОСОБА_12 , згідно яких ОСОБА_3 по приїзду на місце поліції знаходився за кермом автомобіля та намагався виїхати із кювету, буксував, оскільки були погані погодні умови, тобто здійснював керування т/з. Відповідно роз`яснень ВСУ, викладених у абз. 3, 4 п. 27 постанови Пленуму від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (із послідуючими змінами), керування т/з необхідно розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу, а згідно п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія. Проведене дослідження зазначених доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративні правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_3 керував т/з, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, тому доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів керування ним т/з не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають. Суперечать дослідженим доказам у справі й доводи апеляційної скарги про те, що працівником поліції не пропонувалося водію пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки т/з відповідно встановленого порядку, оскільки згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 № 2102-ІХ (зі змінами) з 05:30 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діяв і у момент вчинення правопорушення. Згідно з розпорядженням голови обласної державної адміністрації керівника обласної військової адміністрації на момент події запроваджено з 17.03.2022 з 19:00 до 05:00 комендантську годину шляхом заборони перебування громадян у встановлений період доби на вулицях та інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток, а також руху транспортних засобів, у зв`язку з чим у зазначений час заборонялось перебування людей на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень, а тому відповідно до Конституції України життя та здоров`я є найвищою соціальною цінністю, та з метою забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, які порушили комендантську годину та для запобігання більших ризиків, працівником поліції було прийняте вірне рішення з приводу доставляння водія та пасажира автомобіля до Роменського РВП. Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складений з дотриманням вимог ст. 254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не убачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу. Будь-яких доказів того, що працівники поліції здійснювали який-небудь тиск/вплив на ОСОБА_3 з метою примушування його до відмови від проходження огляду на стан сп`яніння як і того, що він звертався з відповідними заявами чи скаргами з приводу неправомірних дій поліцейських матеріали справи не містять. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області від 05.01.2023 відносно ОСОБА_13 залишити без змін, а його апеляційну скаргу на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов