Постанова Вінницький апеляційний суд № 153/354/20

Справа № 153/354/20 Провадження № 33/801/301/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Дзерин М. М. Доповідач: Якименко М. М. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Якименко М.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року, В С Т А Н О В И Л А: Постановою судді Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 420,40 гривень на користь держави. Не погоджуючись з даною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі. Вважає, що суд допустив порушення норм процесуального права, не повно з`ясував усі обставини справи, не дав їм належної оцінки доказам. В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, був повідомлений належним чином. Заяв не надходило. Про причини неявки правопорушник суд не повідомив, що дає підстави вважати про неповажність причин його неявки. Приймаючи до уваги те, що неявка правопорушника в судове засідання не перешкоджає апеляційному розгляду, суддя вирішила розглянути справу у його відсутність. Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , суддя вважає, що апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін з огляду на таке. Згідно п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін. Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Згідно з вимогами п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 215413 від 23.02.2020 року 21 год. 30 хв., який є одним із доказів у справі слідує, що 23.02.2020 о 20 год. 40 хв. по вул. Савіна в м. Ямпіль Вінницької області, водій ОСОБА_1 керував мотоциклом «Урал», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова та почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в Ямпільській ЦРЛ в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, що підтверджується особистим підписом правопорушника. При цьому ОСОБА_1 керував мотоциклом «Урал» з боковим причепом, в якому перевозив пасажира без мотошолома, за що постановою 23.02.2020 було накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмір 51 гривень за ч.5 ст. 121 КУпАП, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 4). Висновки суду першої інстанції про наявність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є правильними і узгоджуються з дослідженими судом доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення (а.с. 2); висновком Ямпільської ЦРЛ медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2020, згідно якого скаржник відмовився від огляду (а.с. 3); рапортом майора міліції О.П. Тимчука від 23.02.2020 (а.с. 5) та відеозаписом, досліджений суддею (а.с. 6). Так в ході оформлення протоколу про адміністративне порушення працівниками поліції було вилучено у ОСОБА_1 посвідчення водія та видано тимчасовий дозвіл на керування транспортним засобом. Сукупність зазначених вище доказів підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Докази в сукупності узгоджуються між собою, відображають реальний перебіг події, підтверджують факт відмови правопорушника від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, в даному випадку винуватість ОСОБА_1 доводиться зібраними матеріалами по справі у тому числі відеозаписом. Суд першої інстанції, діючи у відповідності до вимог ст. ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об`єктивно дослідив обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, і дійшов вірного висновку про доведеність його вини у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція) огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Відповідно до п.7 даної Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП (далі заклад охорони здоров`я). Апеляційним судом встановлено, що поліцейським вимоги Інструкції були дотримані. Працівники поліції забезпечили проведення огляду правопорушника в закладі охорони здоров`я. Огляд осіб на стан алкогольного сп`яніння здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Відповідно до п. 13 Порядку №1103 від 17.12.2008 лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. У висновку Ямпільської ЦРЛ від 23.02.2020, зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження медичного огляду в присутності поліцейського (а.с. 3). Апеляційний суд звертає увагу, що правопорушник не заперечив факт відмови від проходження медичного обстеження. За таких обставин, оскільки за змістом ч. 1 ст. 130 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні. Тому суддя вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Враховуючи наведене, суддя вважає, що працівниками поліції було дотримано процедуру проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння. Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. За таких обставин, доводи у апеляційній скарзі щодо порушення працівниками поліції порядку огляду на стан сп`яніння відповідно до вимог Інструкції та те, що судом неповно встановлено та досліджено всі обставини справи, є безпідставними. Крім того належних та допустимих доказів в підтвердження неправомірності в діях працівників поліції ОСОБА_1 також не надав до суду першої інстанції, і до апеляційного суду. Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що не має доказів того, що скаржник взагалі керував мотоциклом, суддя вважає необґрунтованими та надуманими, оскільки спростовуються відеозаписом, з якого слідує, що працівники поліції на службовому автомобілі під`їхали до мотоцикла, яким керував ОСОБА_1 .. Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 про те, що висновок лікарні не є належним доказом, так як із нього не зрозуміло та не читаємо дату складання і хто особа, яка мала оглядатись, не заслуговують на увагу. Оскільки у висновку лікарем чітко зазначено прізвище правопорушника та дату складання. Суддя вважає безпідставними доводи скаржника про те, що під час зупинки працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, а доставили безпосередньо у медичний заклад, не вказують на те, що останні діяли в супереч вимог Закону. Відсутність на місці зупинки в працівників поліції спеціального вимірювального пристрою не є доказом в спростування відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому до уваги апеляційним судом не приймаються. Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на порушення працівниками поліції Інструкції процедури проведення його огляду на стан сп`яніння, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Доказів, які б підтверджували невинуватість скаржника, не надано. Суддя апеляційної інстанції також вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що обстеження на виявлення стану сп`яніння проходило з порушенням, так як відсутні свідоцтва та сертифікати на алкотестер. Суддя такі твердження не приймає до уваги, оскільки даний огляд не проводився, тому при розгляді справим правильність огляду та наявність вказаного сертифікату та свідоцтв є недоцільним. Відтак доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу та не спростовують висновків суду. Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що при огляді на стан сп`яніння працівниками поліції не було в присутності правопорушника установлено трубку в алкотестер, суддя апеляційної інстанції не бере до уваги. Оскільки вказані обставини не підтверджуються жодними допустимими доказами і не можуть бути підставою для спростування факту відмови скаржника від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Крім того доводи ОСОБА_1 про те, що в протоколі не вірно вказана суть правопорушення та не зазначено про відеозапис, який наявний в матеріалах справи, суддя апеляційної інстанції розцінює як намагання правопорушника уникнути адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення та такими, що не впливають на правильність ухваленого судом рішення. Будь-яких порушень законодавства під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, суддею апеляційного суду не встановлено. Протокол про адміністративне правопорушення не містить істотних розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи, а тому вірно покладено ці дані судом в основу прийнятого рішення. Під час складання протоколу працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 його зміст, права та обов`язки передбачені ст. 63 Конституції України і ст. 268 КУпАП, вилучено у останнього водійське посвідчення та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом. Будь-яких зауважень щодо змісту протоколу, неправомірних дій працівників поліції чи працівників медичного закладу ОСОБА_1 не заявляв, до суду належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин не надав, з протоколом ознайомився, про що свідчить його особистий підпис. Отже доводи його апеляційної скарги про відсутність вини та порушення працівниками поліції процедури складання протоколу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. За таких обставин суддя вважає, що висновки суду про доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильними. Оскільки водій ОСОБА_1 за наявності ознак алкогольного сп`яніння, як особа яка керує транспортним засобом, в закладі охорони здоров`я від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП. Разом з тим, відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає саме після встановлення факту відмови особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. З урахуванням наведеного, посилання в апеляційній скарзі на необхідність закриття провадження у справі за відсутності в діях заявника складу правопорушення суд вважає безпідставними та не знаходить підстав для їх задоволення. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи, не спростовують висновків суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанцій норм процесуального права, яке могло призвести до неправильного вирішення питання. Суддя вважає, що судом першої інстанції під час розгляду справи вимоги ст.ст.279, 280 КУпАП дотримано, докази перевірено на їх допустимість та належність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для її вирішення, судом з наведенням відповідних мотивів встановлено, правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, з огляду на що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Ямпільського районного суду Вінницької області від 02 квітня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова остаточна, оскарженню не підлягає. Суддя М. М. Якименко