Постанова 4813 № 520/19099/18

Номер провадження: 22-ц/813/2326/20 Номер справи місцевого суду: 520/19099/18 Головуючий у першій інстанції Васильків О. В. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14.05.2020 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого Князюка О. В., суддів: Таварткіладзе О.М., Погорєлової С. О., за участю секретаря - К.А. Бикової розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - Шевчук Вікторії Вікторівни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 травня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання ПАТ «Дельта Банк» таким, що не має права вимоги за кредитним та іпотечним договорами,- ВСТАНОВИЛА: Описова частина Короткий зміст позовних вимог 03.12.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання ПАТ «Дельта Банк» таким, що не має права вимоги за кредитним та іпотечним договором (а.с. 1-4). 11.01.2019 року ОСОБА_1 до суду подав уточнену позовну заяву, в якій просить визнати Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» таким, що не набув права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 6-96/КП-03/07 від 27.03.2007 року та Іпотечним договором б/н від 27.03.2007 року посвідчені приватним нотаріусом Білоусовою Н. за реєстраційним номером № 1764 та вилучити з Державного реєстру Іпотек запис про обтяження у вигляді іпотеки (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) квартиру по АДРЕСА_1 , зареєстрований 23.12.2012 року о 14:12:39 год приватним нотаріусом Кондратюком В.С. Позивач посилається на те, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ПАТ «Дельта Банк» до нього про стягнення заборгованості за кредитним договором. ОСОБА_1 подав зустрічну позовну заяву про визнання ПАТ «Дельта Банк» таким, що не має права вимоги за кредитним договором № 6-96/ПК-03/07 від 27.03.2007 року, проте суд відмовив у прийнятті заяви, тому він змушений звертатися до суду із даним позовом. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ПАТ «Дельта Банк» не набув права вимоги за кредитним договором № 6-96/КП-03/07 від 27.03.2007 року, укладеним між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 , а тому ПАТ «Дельта Банк» не є особою, яка являється кредитором у спірних правовідносинах. При цьому представник позивача зазначає, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/7513/13-ц за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та рішенням суду від 06.12.2018 року у справі № 520/75/13-ц у задоволенні позову відмовлено повністю. Разом з тим, ОСОБА_1 посилається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються а також інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Договір уступки права вимоги є реальним договором, тому права вимоги виникає і може бути визнано судом лише після передачі документів (як майна) про право вимоги. Отже, правонаступник може доводити своє право вимоги лише фізично маючи у себе документи про право вимоги, як матеріальні докази цього права. Позивач зазначає, що ПАТ «Дельта Банк додав до позову неналежної якості копію договору про передачу активів та зобов`язань, яка не завірена належним чином. Позивач звертає увагу суду, що у ПАТ «Дельта Банк» наявний оригінал кредитного договору № 6-96/КП-03/07 від 27.03.2007 року який відповідно за результатами судово-почеркознавчої експертизи № 21330/21331/15-32 від 27.04.2016 проведеної під час розгляду справи № 520/7516/13-ц являється таким, що підписаний не ОСОБА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07.05.2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання ПАТ «Дельта Банк» таким, що не має права вимоги за кредитним та іпотечним договорами - задоволено. Визнано Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» таким, що не набув права вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 6-96/КП-03/07 від 27.03.2007 року та Іпотечним договором б/н від 27.03.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Білоусовою Н. за реєстраційним номером № 1764. Вилучино з Державного реєстру Іпотек запис про обтяження у вигляді іпотеки (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) квартири по АДРЕСА_1 зареєстрований 23.12.2012 року о 14:12:39 приватним нотаріусом Кондратюк В.С. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Не погодившись з рішенням суду ПАТ «Дельта Банк» звернулося із апеляційною скаргою в якій просить рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.05.2020 року скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовним вимог ОСОБА_1 до АТ «Дельта Банк» відмовити у повному обсязі (а.с. 129-132). В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на порушення судом норм процесуального права, а саме зазначає, що судом першої інстанції порушено ст. 89 ЦПК України. Зазначає, що судом не дотримано об`єктивного, повного та всебічного дослідження наявних у справі доказів. Апелянт зазначає, що ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк» дотрималися усіх норм чинного законодавства при укладенні договору передачі активів від 02.07.2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є, реєстраційний номер № 2263 а тому вказаний правочин повністю відповідає вимогам чинного законодавства. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Апелянт, посилається на те, що судом першої інстанції під час ухвалення судового рішення було допущено неповноту з`ясування обставин справа, в порушення вимог чинного законодавства та не обґрунтовано належним чином правову позицію. Відповідач у справі зазначає, що саме ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк» було дотримано усіх норм чинного законодавства при укладенні договору передачі активів від 02.07.2010 року. Посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є, реєстраційний номер № 2263, а отже вказаний правочин повністю відповідає вимогам чинного законодавства. 03 січня 2020 року ОСОБА_1 подав до Одеського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу. В якому вважає, що рішення суду першої інстанції являється законним та обґрунтованим а апеляційна скарга представника ПАТ «Дельта Банк» такою що не підлягає задоволенню, та фактично зводиться до того, що договір про передачу активів Укрпромбанку на користь ПАТ «Дельта Банк» від 02.07.2010 року відповідає вимогам чинного законодавства, тому право вимоги за Кредитним договором № 6-96/КП-03/07 від 27.03.2007 року перейшло до апелянта та наразі належить йому. Проте, позивач у справі звертає увагу суду на те, що в даному провадженні не оскаржується Договір, за яким Укрпромбанк відступив свої права вимоги за кредитами новому кредитору - ПАТ «Дельта Банк», та він не ставить під сумнів саме правомірність і законність вказаного правочину. Позивач зазначає, що судом першої інстанції у справі № 520/7513/13-ц вірно встановлено та підтверджено Висновком експерта за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи № 1330/21331/15-32 від 27.04.2016 року, у справі № 520/7513/13-ц що від імені ОСОБА_1 на оригіналі Кредитного договору № 6-96/ПК-03/07 від 27.03.2007 року виконанні не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням. А, отже, вказаний договір не створює для позивача у справі буд-яких прав та юридичних наслідків, в зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором № 6-96/ПК-03/07 з ОСОБА_1 . Учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином. Причини неявки не повідомили. Заяв, клопотань не надали. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до закінчення дії карантину встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р., адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам). Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 16.03.2020 року «Про тимчасові заходи з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену короновірусом COVID-19» з наступними змінами передбачено, що тимчасово, з 17.03.2020 року до закінчення дії карантину зупиняється розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу та припинено їх пропуск до залів судових засідань на час вжитих заходів. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у від справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, ..час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Вказане розпорядження видано з метою забезпечення здійснення правосуддя Одеським апеляційним судом, забезпечення доступу громадян до правосуддя під час дії установленого державою карантину. Разом з тим 31.03.2020 року від представника ПАТ «Дельта Банк» - адвоката Шевчук В.В. надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності апелянта. 01.04.2020 року на електронну адресу Одеського апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без його участі. Проти апеляційної скарги позивач заперечує, просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Згідно із ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлен від их про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому вирішені питання щодо розгляду справи по суті, усвідомленість її учасників про розгляд справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників. Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції 26 червня 2019 року представник АТ «Дельта Банк» - адвокат Шевчук В.В. подав апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.05.2019 року. (а.с. 129-132) 10 липня 2019 року ухвалою Одеського апеляційного суду в складі головуючого судді Журавльова О.Н. апеляційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків. 09 серпня 2019 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява представника ПАТ «Дельта Банк» - адвоката Шевчук В.В. про усунення недоліків. На підставі Розпорядження щодо повторного автоматизованого розподілу справ між суддями ; 4836 від 01.11 .2019 року у відповідності до п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу за вказаною цивільною справою було призначено повторний авторозподіл судової справи, яким було визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого Князюка О.В. суддів: Кравця Ю.І. Комлевої О.С. Ухвалою Одеського апеляційного суду під головування судді Князюка О.В. від 06 листопада 2019 року справу було прийнято до провадження та відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою представника ПАТ «Дельта Банк» адвоката - Шевчук В.В. на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07.05.2019 року. Розпорядженням № 6853 щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 24.12.2019 року у відповідності до п. 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду за вказаною цивільною справою було призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Яким було визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду в складі: головуючого - Князюка О.В., суддів: Таварткіладзе О.М., Погорєлової О.С. Ухвалою Одеського апеляційного суду під головування судді Князюка О.В. від 24 грудня 2019 року справу було призначено до розгляду на 02 квітня 2020 року 02 квітня 2020 року розгляд справи було відкладено на 14.05.2020 року у зв`язку з перебуванням головуючого судді Князюка О.В. у відпустці. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа № 520/7513/13-ц ( головуючий суддя - Пучкова І.М.) за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 6-96/ПК-03/07 від 27.03.2007 року. Рішенням Київського районного суду м. Одеси віл 06.12.2018 року у вище вказаній справі у задоволенні позовної заяви ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі у зв`язку з відсутністю правових підстав для задоволення позову. Вказане рішення суду в апеляційному порядку не оскаржувалось та є чинним на теперішній час. Судом першої інстанції досліджено Договір про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк» в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010 року, в якому відповідно до п. 3.1 вбачається, що в порядку в обсязі та умовах, визначених цим Договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку Права Вимоги до Боржників за Кредитними договорами та Забезпечувальними Договорами, а також за Попередніми Договорами внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях. Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору про передачу Активів та Кредитним зобов`язанням Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 02.07.2010 року вбачається, що вказаним договором було передано, зокрема право вимоги за кредитним договором № 6-96/ПК-03/07 з боржника ОСОБА_1 .. При цьому під час розгляду справи № 520/7513/13-ц було проведено судово-почеркознавчу експертизу та згідно п. 2 Висновку № 21330/21331/15-32 від 27.04.2016 року підписи від імені ОСОБА_1 . Що розміщені під реквізитами позичальника, ліворуч від друкованого напису « ОСОБА_1 » та праворуч від друкованого напису «Оригінал кредитного договору отримав» на лицевій стороні сьомого аркуша оригіналу Кредитного договору № 6-96/ПК-03/07 від 27.03.2007 року, укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_1 , виконані не ОСОБА_1 , а іншою особою, з наслідуванням підпису ОСОБА_1 . Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Тому, в ході судового розгляду справи судом першої інстанції, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, встановлено, що Кредитний договір № 6-96/ПК-03/07 від 27.03.2007 року не був підписаний позивачем ОСОБА_1 , про що стороною заявлялось в ході розгляду справи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договорів є підписи сторін. Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку з яким погоджується суд апеляційної інстанції, що вище вказаний кредитний договір ОСОБА_1 з ТОВ «Укрпромбанк» не укладав.

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наведених обставин. Відповідно до ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. За змістом статей 15, 16 ЦК України особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, яке реалізується шляхом звернення до суду. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України). Законодавство також передбачає порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов`язанні. Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором. За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч.1 ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні, саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Відповідно до ст.1054 ЦК України кредитодавцями в кредитних правовідносинах можуть бути банк або інша фінансова установа. Цей перелік є вичерпним. Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки(пункти 1 та 3 частини 1 статті 611 ЦК України). У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Окрім кредитного договору, який висновками експерта ставиться під сумнів, апелянтом не надано суду інших доказів на підтвердження укладення кредитного договору з позивачем. Відповідно до ст.ст.76-81ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів, суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Згідно зі ст.83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Підтвердженням досягнення згоди з усіх істотних умов договорів є підписи сторін. Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказаний кредитний договір не відповідає вимогам правочину щодо волевиявлення сторони відповідно до ч. 1 ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України, за якими правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Позивач ОСОБА_1 не підписував кредитний договір, що дає підстави для висновку, що такий договір не створює для нього будь-яких прав та юридичних наслідків, в зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 в зв`язку з чим відсутнє і право вимоги ТОВ «Укрпромбанк» щодо такого стягнення. Враховуючи, що при відступленні права вимоги до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, суд приходить до висновку, що АТ «Дельта Банк» прав вимоги за вказаним кредитним договором не набув, оскільки і ТОВ «Укрпромбанк» не мав такого права, оскільки кредитний договір № 6-96/ПК-03/07 від 27.03.2007 року не створив для ОСОБА_1 будь-яких юридичних наслідків. Вказані, а також інші доводи, наведені в обґрунтування апеляційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального і процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04, § 58). Отже, вирішуючи спір, судом першої інстанції було вирішено спір з дотриманням вимог статей 263-265,382 ЦПК України повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини справи, які мають значення для правильного її вирішення, вірно встановлено правовідносини, що склалися між сторонами, й обґрунтовано задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .. Судові витрати Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України). Оскільки колегія суддів відхилила апеляційну скаргу, судові витрати ПАТ «Дельта Банк» за подачу апеляційної скарги відшкодуванню не підлягають. РЕЗУЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» подану представником - Шевчук В.В.- залишити без задоволення. Рішення Київського районного суду м. Одеси, від 07 травня 2019 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання ПАТ «Дельта Банк» таким, що не має права вимоги за кредитним та іпотечним договорами - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 22 травня 2020 року. Головуючий: О.В. Князюк Судді: С.О. Погорєлова О.М. Таварткіладзе .