Постанова 4812 № 384/23/20

25.05.20 33/812/146/20 Справа № 384/23/20 Провадження № 33/812/146/20 ПОСТАНОВА Іменем України 25 травня 2020 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Данилової О.О., із секретарем - Горенко Ю.В., за участю: особи, притягнутої до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Кучери В.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову судді Первомайського міскрайонного суду Миколаївської області від 19 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, РНОКПП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП з застосуванням адміністративного стягнення - 10200 грн. штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, У С Т А Н О В И В: Постановою судді Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області 19 березня 2020 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП (відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння) з накладенням штрафу у розмірі 10 200 грн. та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати постанову від 19 березня 2020 року та закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Апелянт посилався на те, що дійсно 10 січня 2020 року він перебував у стані алкогольного сп`яніння, але транспортним засобом не керував, за кермом знаходився його знайомий, який після зупинки автомобіля працівниками поліції покинув салон автомобіля, бо забув водійські права у своїй машині. Про цей факт він, ОСОБА_1 повідомив працівникам патрульної поліції, але вони на ці пояснення не зважали. Протокол про адміністративне порушення також було складено з порушенням, оскільки на час його складання свідків не було, вони не бачили факт керуванням ним транспортним засобом та ознак алкогольного сп`яніння. Від проходження огляду на місці зупинки та в медичному закладі він не відмовлявся. Крім того, йому не були роз`ясненні права на місці зупинки. Суд першої інстанції незаконно розглянув справу у його відсутності, чим порушив вимоги статті 268 КУпАП та його конституційні права, хоча він подав заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку з проходженням лікування. Позбавлення його права керування транспортним засобом унеможливить надання ним допомоги батькам, яку потребують постійну медичну допомогу та відвідування медичних закладів. Вважає, що інкриміноване йому правопорушення є малозначним, що також є підставою для закриття адміністративного провадження. Переглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги з дотриманням вимог частини 7 статті 294 КУпАП, апеляційний суд виходить з наступного. За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП). Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху. Пунктом 2.9.а Правил дорожнього руху (далі - Правила) водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до вимог 2.5. Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання вказаних правил утворюють склад адміністративного правопорушення. Так, відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП, одним із складів правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами особами, у тому числі, у стані алкогольного сп`яніння, є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі алкогольного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452). Огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого сп`яніння (частина 1 статті 266 КУпАП, пункт 2 Інструкції №1452). Ознаками алкогольного сп`яніння є, поряд з іншим, запах алкоголю з порожнини роту, порушення координації руху та мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкіряного покрову обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці (пункт 3 Інструкції №1452). Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;2) лікарем закладу охорони здоров`я, в тому числі, в разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським (частина 2,3 статті 266 КУпАП, пункти 6,7 Інструкції №1452). Пункт 6 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 (далі - Інструкція №1395) передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Отже, за змістом частини 1 статті 130 КУпАП склад адміністративного порушення, в тому числі, складає сукупність фактів: керування транспортними засобами з ознаками алкогольного сп`яніння та відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду або на місці зупинки, або у відповідному медичному закладі. Керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі (рішення ВС/КАС від 20 лютого 2019 року справі № 404/4467/16а). Вимоги до протоколів про адміністративне правопорушення передбачені статтею 256 КУпАП та Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою МВД України 6 листопада 2015 року №1376 (далі - Інструкція №1376). Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються права і обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Інструкцією №1376 (пункти 11,12 розділу ІІ) також передбачено роз`яснення особі, яка притягається до відповідальності, її прав , передбачених Конституцією та статтею 268 КУпАП , повідомляється про розгляд справи про адміністративне правопорушення у передбачені законом строки, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення підписується уповноваженою посадовою особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення може бути підписано також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підписати протокол про адміністративне правопорушення, у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №011495 від 10 січня 2020 року того ж дня о 17 год 52 хв., у смт. Вільшанка (Кіровоградська область) по вул. Центральній, громадянин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки Daewo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння: нечітка мова, різкий запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння очей. Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів (алкотестеру «Драгер») та в медичному закладі в установленому порядку відмовився в присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, що передбачає відповідність за частиною 1 статті 130 КУпАП (а.с.1). В протоколі зазначено, що від ознайомлення з місцем розгляду його справи, дачі пояснень та підписом протоколу ОСОБА_1 відмовився. Протокол підписаний особою, яка його складала - поліцейським СРПП№3 Вільшанського ВП Голованівського ВП ГУНП старшим сержантом Швецом О.В. Свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_5 письмово підтвердили, що 10 січня 2020 року о 18 год.30 хв. працівники поліції ознайомили їх з відео-зйомкою порушення водіем автомобіля марки Daewo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 правил дорожнього руху (неосвітлений номерний знак автомобіля у темну пору доби), що стало підставою зупинення транспортного засобу. За кермом знаходився водій ОСОБА_1 . У їх присутності працівники поліції пропонували йому надати документи на автомобіль, на що він повідомив про їх відсутність. Від ОСОБА_1 відчувався різкий запах алкоголю, він не заперечував, що вживав спиртні напої. У їх присутності ОСОБА_1 пропонували пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру «Драгер» на місці або у відповідному медичному закладі, але він відмовився. ОСОБА_1 також відмовився від ознайомлення зі складеними на місці матеріалами правопорушення (а.с.2,3). До протоколу також долучена відео-зйомка подій 10 січня 2020 року - відеозапис з нагрудного реєстратора патрульного та іншого приладу відео зйомки, (конверт на задній обкладинці матеріалів адміністративної справи), з якої вбачається, що 10 січня 2020 року о 17 год. 52 хв. працівники патрульної поліції у смт. Вільшанка Кіровоградскій області виявили автомобіль марки марки Daewo Lanos , який в темну пору доби рухався без освітлення номерних знаків, та почали його переслідувати (відео файл FILE200110-17553 4-225743). На вимогу працівників поліції водій автомобіля, державний номерний знак якого був НОМЕР_1 , зупинився. Працівник поліції відразу підійшов до водія (відео файл FILE200110-17563, 17584 4-225744, 4-22746). В автомобілі на сидінні водія знаходився ОСОБА_1 . Інших пасажирів в салоні автомобіля не було. На питання поліцейського, чи далеко він їде, ОСОБА_1 відповів, що ні, не далеко (відео файл 00110175659_000 5А). В подальшій розмові ОСОБА_1 не заперечував факт вживання алкоголю, але відмовляється, що керував автомобілем саме він, пояснюючи, що це був інший чоловік. Будь-яких відомостей про цього, нібито іншого водія, не повідомляв. Відеозапис не зафіксував факту, що після зупинки автомобіля його салон залишала будь-яка особа. Власником автомобіля марки Daewo Lanos д.н.з. НОМЕР_1 є ОСОБА_1 . Отже, встановлені судом факти у їх сукупності не залишають у суду будь-яких сумнівів, що на час зупинки автомобіля керував транспортним засобом саме ОСОБА_1 . Доводи ОСОБА_1 в апеляційній скарзі про те, що цей факт судом не встановлено, спростовується наведеними вище доказами. В протоколі про адміністративне правопорушення міститься прізвище, ім`я та по-батькові особи, відносно якої складено протокол щодо керування транспортним засобом ( ОСОБА_1 ). Знайшов підтвердження і факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Так, із відеозапису з нагрудного реєстратора патрульного 0011083740_0007А, 00011083831_9А) вбачається, що в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_5 працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на місці з застосуванням технічного пристрою «Драгер», навіть надавали йому цей прилад. Двічі пропонували пройти огляд у відповідному медичному закладі. Відповіді ОСОБА_1 на ці пропозиції були прямо протилежні - «буду», «не буду», «а чого я буду, якщо я не керував», «буду, якщо ви мені доведете, що я керував» «ваші докази - фікція». Отже, загальний зміст відповідей ОСОБА_1 та його відповідна поведінка явно свідчить про його відмову як від проходження огляду на місці зупинки за допомогою спеціальних технічних засобів (алкотестеру «Драгер»), так в медичному закладі в установленому порядку. Висновок щодо відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан сп`яніння в письмових поясненнях підтвердили і свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 3, 4). Твердження апелянта про те, що в протоколі замість направлення для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я написано невірно «до медичного закладу» не впливає на доведеність правопорушення за статтею 130 КУпАП, оскільки ним фактично не оспорювався факт алкогольного сп`яніння, а заперечувався факт керування у такому стані транспортним засобом. З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним як факт керування ОСОБА_1 10 січня 2020 року транспортним засобом, що підтверджується вищенаведеними доказами, так і факт відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому порядку в присутності двох свідків, що є підставою адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП. Апеляційний суд не може погодитись з твердженням апелянта про те, що порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення виключає можливість притягнення його до адміністративної відповідальності Так, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №011495 від 10 січня 2020 року зазначені ім`я та по-батькові особи, відносно якої складено протокол щодо керування транспортним засобом, з зазначенням прізвища ОСОБА_1 . Час скоєння правопорушення, (17 год.52 хв.) не має обов`язково до хвилини співпадати з часом початку відеозйомки (17 год. 55 хв.) правопорушення. Не впливає на законність протоколу і твердження апелянта про те, що свідки були залучені після складання протоколу (18 год. 30 хв.) та не могли бачити факт керування ним транспортним засобом. Відповідно до змісту пункт 6 розділу ІХ Інструкції №1395 у присутність двох свідків засвідчується факт відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, про що складається протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. Інших вимог норми адміністративного судочинства не містять. Посилання ОСОБА_1 на те, що йому не були роз`яснені його права за статтею 63 Конституції та статті 268 КУпАП пов`язані з тим, що він відмовився від ознайомлення зі складеними на місці документами, що також мало місце в присутності свідків. Не вбачає апеляційний суд і грубих порушень прав ОСОБА_1 при розгляді його справи судом першої інстанції. Так, з матеріалів справи вбачається, що факт правопорушення мав місце у Кіровоградській області, де зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ). Адміністративну справу було спрямовано на розгляд до Вільшанського районного суду Кіровоградської області. Посилаючись на те, що він фактично проживає у м. Первомайську, але бажає приймати участь у судових засіданнях, давати особисті поясненні, ОСОБА_1 подав клопотання від 5 лютого 2020 року про передачу справи до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області (а.с. 9). Враховуючи права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, справу направили до Первомайського міськрайонного суду Миколаївського області та призначили до розгляду на 10 березня 2020 року. 10 березня ОСОБА_1 подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з матеріалами справи, отримання правничої помологи тощо. Того ж дня він зробив всі копії матеріалів справи (а.с. 18). Того ж дня ОСОБА_1 отримав судову повістку про повторне призначення розгляду справи на 19 березня 2020 року (а.с. 17). Проте, 18 березня 2020 року ОСОБА_1 подав (приніс до суду особисто) чергове клопотання про перебування на стаціонарному лікуванні у Вільшанській районній лікарні Кровоградської області з 18 березня 2020 року (а.с.22) та знову просив відкласти розгляд справи до його одужання (а.с. 21). Такі дії ОСОБА_1 суд першої інстанції розцінив як штучне затягування розгляду справу, спрямоване на сплив строку притягнення до адміністративної відповідальності з метою уникнення покарання та послався на рішення Європейського Суду з прав людини (зокрема, «Юніон Аліментарі проти Іспанії від 7 липня 1998 року) та положення статті 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини». Водночас ОСОБА_1 надав суду письмові заперечення щодо протоколу про адміністративне правопорушення від 10 січня 2020 року, в якому виклав всі заперечення, щодо фактів, вказаних у протоколі; щодо порушень, допущених при його складанні поліцейськими; щодо змісту протоколу та порушення своїх конституційних прав. Ці пояснення враховані судом першої інстанції при дослідженні та оцінці доказів, які містять матеріали адміністративної справи. Крім того, права ОСОБА_1 , передбачені нормами адміністративного законодавства (стаття 268 КУпАП), забезпечені поновленням йому строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, а також апеляційним розглядом його справи в його присутності. При цьому судом не встановлено порушень прав апелянта за статтею 55 Конституції, якою передбачено захист прав і свобод людини судом, в тому числі і право на оскарження його рішень; статті 59 Конституції України (щодо права кожного на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника своїх прав), а також статті 63 Конституції України, за якою особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом. Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист. Засуджений користується всіма правами людини і громадянина, за винятком обмежень, які визначені законом і встановлені вироком суду. Не може бути підставою для закриття адміністративного провадження і твердження апелянта про малозначний характер його правопорушення. Навіть не аналізуючи суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами особами у стані алкогольного сп`яніння, а лише виходячи зі змісту статей 22, 33 КУпАП, розгляд питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності, в тому числі і з цієї підстави, є виключними повноваженнями посадової особи органу Національної поліції, а не суду. Не має таких повноважень і апеляційний суд (статті 294 та 247 КУпАП). Ускладнення в організації надання допомоги батькам, які потребують лікування, при позбавленні права керування транспортними засобами, не можуть бути достатньою підставою для закриття провадження у справі або зміни виду стягнення, яке за цією нормою є безальтернативним. Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які би спростовували висновки суду першої інстанції та доводили би порушення норм законодавства про адміністративні правопорушення, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_1 , скасування постанови суду та закриття провадження у справі. Керуючись статями 247, 294 ЦПК, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Первомайського міскрайонного суду Миколаївської області від 19 березня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду О.О. Данилова