Ухвала КАС ВС № 215/5464/19
від 25.05.2020 · АдміністративнаУХВАЛА 25 травня 2020 року Київ справа №215/5464/19 адміністративне провадження №К/9901/12737/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року в справі №160/10326/19 за позовом ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни про визнання бездіяльності протиправною, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до начальника Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Каретіної Оксани Володимирівни, у якому просив постановити окрему ухвалу згідно зі статтею 249 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши закон, вимоги яких порушено начальником Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Каретіною Оксаною Володимирівною на захист рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року залишено без руху та надано десятиденний строк із дня отримання зазначеної ухвали суду для усунення недоліків. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року, позов повернуто. 05 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року вбачається, що її повний текст складено цього ж дня, а, отже, останнім днем строку на її касаційне оскарження є 04 травня 2020 року (02-03 травня - вихідні дні). Касаційну скаргу надіслано до Суду 05 травня 2020 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі скаржник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його таким: суд апеляційної інстанції не забезпечив належного ознайомлення із копією оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції; наявністю постійних захворювань. Водночас Суд звертає увагу скаржника, що за відсутності належних доказів на підтвердження дати отримання скаржником оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, а також його незадовільного стану здоров`я, Суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, указані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з пунктом 3 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року. Зі змісту постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року убачається, що предметом перегляду в апеляційному порядку була ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року, яка залишена без змін. Водночас касаційна скарга не містить вимоги щодо указаного судового рішення суду першої інстанції. Отже, скаржнику необхідно уточнити оскаржувані судові рішення, про перегляд яких подано вказану касаційну скаргу. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Скаржником до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору, водночас подано заяву про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище. На підтвердження цієї обставини долучив довідку Тернівського Управління праці та соціального захисту населення м. Кривого Рогу №2483 від 15 квітня 2020 року про те, що він знаходиться на обліку і отримує щомісячну компенсаційну виплату як непрацюючій працездатній особі, яка доглядає за особою з інвалідністю 1 групи в розмірі 779 грн 38 коп (за період квітень 2018 року - березень 2020 року). Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. З огляду на викладене, оскільки скаржник не надав належних доказів неможливості сплати судового збору, підстави для відстрочення сплати судового збору відсутні. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік разом із довідкою органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19. Згідно з частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму на працездатну особу. Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» визначено, що станом на 01 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2102 грн. Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 2102 грн. Таким чином, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2102 грн та надати докази на підтвердження його сплати. Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліку, а саме сплати судового збору і надіслання належних доказів на підтвердження його сплати або документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік; подання до суду касаційної інстанції заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших підстав для його поновлення і надіслання належних доказів; уточнення вимог касаційної скарги. Керуючись статтями 132,133, 169, 248, 328, 329, 330, 332, КАС України, Суд УХВАЛИВ: Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року в справі №215/5464/19. Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 02 квітня 2020 року в справі №215/5464/19 залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур Н.В. Шевцова