Постанова 4852 № 340/826/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 травня 2020 року м. Дніпросправа № 340/826/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 (головуючий суддя Хилько Л.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» про скасування постанови,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до суду з позовом до відповідача приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову від 02.03.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 61430963. Позов обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова була винесена з порушенням приписів статті 24 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки виконавче провадження було відкрито не за місцем проживання, перебування позивача або знаходження її майна з порушенням правил територіальної діяльності. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61430963 від 02.03.2020. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому на час винесення спірної постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61430963 від 02.03.2020 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №2383 від 25.02.2020, у відповідача були відсутні докази того, що адреса реєстрації боржника здійснена у виконавчому окрузі м. Києва, а тому суд дійшов висновку, що у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваної постанови. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, зазначає, що судом першої інстанції порушено норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що у виконавчому написі нотаріуса адреса місця проживання позивача вказана: АДРЕСА_1 . Вказані відомості також були зазначені стягувачем у заяві про примусове виконання, при цьому чинною редакцією Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено обов`язку виконавця перевіряти будь-яку інформацію стосовно боржника до відкриття виконавчого провадження (а.с. 37-40). До суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, залишивши рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Вказує на те, що стягувач надав недостовірну інформацію щодо місця проживання позивача, що підтверджується копією паспорта, а також зазначає, що на території міста Києва не зареєстровано жодного об`єкта нерухомого майна, яке належить позивачу. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне. Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 . (а.с. 4-5). На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Дорошкевич В.Л. перебуває виконавче провадження №61430963, в якому позивач ( ОСОБА_1 ) є боржником (а.с. 59). Вказане виконавче провадження відкрито на підставі заяви ТОВ "ФІНФОРС" від 28.02.2020 р. про примусове виконання виконавчого напису, вчиненого 25.02.2020 р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. за № 2383 про стягнення з боржника ОСОБА_1 коштів у розмірі 12 084,15 грн. (а.с. 53, 60) 02.03.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дорошкевич В.Л. у межах виконавчого провадження №61430963 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с. 77-78). Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносини слід застосовувати норми Конституції України, Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII, Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", норми Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5. Предметом спору у даній справі є правомірність дій приватного виконавця при винесенні постанови від 02.03.2020 р. про відкриття виконавчого провадження №61430963 (а.с. 77). Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. За змістом п. 3 ч. 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (№1404-VIII), відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів виконавчих написів нотаріусів. При цьому, в силу п. 10 ч. 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VII) виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Частиною 1 ст. 5 цього ж Закону (№1404-VIII) встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Слід взяти до уваги, що згідно пункту 4 частини 2 статті 23 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 №1403-VIII у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Зокрема, частиною 1 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (№1403-VIII) передбачено, що виконавчим округом є територія: - Автономної Республіки Крим, - області, - міста Києва чи Севастополя. Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (№1403-VIII), приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Місце виконання рішення згідно п. 10 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5, визначається відповідно до вимог, встановлених статтею 24 Закону України "Про виконавче провадження". Частиною 2 статті 24 Закону №1404-VIII передбачено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. За змістом статті 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Статтею 25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" встановлено, що право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому, в силу положень ч.2 статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VII), якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджується відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Згідно інформації Єдиного реєстру приватних виконавців України, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна, номер посвідчення 0365 від 10.06.2019, здійснює діяльність у виконавчому окрузі - м. Київ. Таким чином, відповідач має право на ведення незалежної професійної діяльності у виконавчому окрузі м. Києва. Однак, матеріалами справи підтверджується, що позивач ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 4-5). Доказів проживання позивача (боржника у виконавчому провадженні) в іншому місті матеріали справи не містять. Водночас, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо позивача не зареєстровано жодного об`єкту нерухомого майна на території міста Києва (а.с. 15-17). Слід взяти до уваги, що в силу ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VII) приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Отже вказана норма чітко передбачає прийняття виконавчих документів приватним виконавцем за місцем проживання/перебування боржника. Згідно до ч. 4 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VII), виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України. Частина 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" (№ 1404-VII) вказує, стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. Зі змісту заяви, яка була надана приватному виконавцю Товариством "ФІНФОРС" про примусове виконання виконавчого напису від 25.02.2020 р. № 2383 та виконавчого напису від 25.02.2020 р. №2383, вчиненого приватним нотаріусом Колейчиком В.В. - вбачається, що адресою реєстрації боржника (позивача) визначено саме: АДРЕСА_1 (а.с. 53, 60). Вказана адреса місця реєстрації позивача відображено і в договорі позики №3082-А від 17.01.2017 р., укладеного між ТОВ "СС ЛОУН" (правонаступником усіх прав та обов`язків якого є ТОВ "ФІНТОРС") та позивачем (а.с. 61-70). Однак, згідно паспортних даних ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 (а.с. 4-5). Будь-яких інших доказів на підтвердження реєстрації позивача та/або її проживання у виконавчому окрузі м. Києва, матеріали справи не містять. При цьому, матеріали виконавчого провадження, на підставі яких вчинено виконавчий запис, також не містять даних про проживання ОСОБА_1 (боржник у виконавчому провадженні) за адресою: АДРЕСА_1 . Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання» документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Відповідно до паспорта серії НОМЕР_1 - місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 (а.с. 4-5). Оскільки на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61430963 від 02.03.2020 на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №2383 від 25.02.2020, у відповідача були відсутні докази того, що адреса реєстрації боржника здійснена у виконавчому окрузі м. Києва, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61430963 від 02.03.2020. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати розгляду справи, характер спірних відносин судові витрати розподілу не підлягають. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни - залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.03.2020 -залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Строки касаційного оскарження, з урахуванням п. 3 Розділу IV «Прикінцеві Положення» КАС України в редакції Закону № 540-IX від 30.03.2020, продовжуються на строк дії карантину. Повний текст постанови виготовлено 21.05.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова