Постанова 4852 № 808/772/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 травня 2020 року м. Дніпросправа № 808/772/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А., за участю секретаря судового засідання Яковенко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року (суддя 1-ї інстанції Батрак І.В.) у справі №808/772/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування рішення та стягнення грошової компенсації завданої шкоди,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича про скасування рішення відповідача про відмову у державній реєстрації права власності №31925081 від 19.10.2016; стягнення суми грошової компенсації завданої шкоди у розмірі 288 000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 19 жовтня 2016 року державний реєстратор прийняв рішення, яким відмовив у державній реєстрації права власності. Рішення обґрунтовано статтею 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" без зазначення конкретного пункту, який слугував підставою для відмови. Вважає, що рішення не містить вичерпного переліку обставин, що стали підставою для його прийняття, прийняте не у відповідності до норм законодавства. Зазначає, що шляхом прийняття низки протиправних рішень відтерміновується реєстрація права власності на нерухоме майно, а протиправними рішеннями суб`єкта владних повноважень позивачу заподіяна шкода, оскільки від оренди майна, реєстрація якого мала відбутися ще в 2013 році, довірителі позивача мали можливість отримати 288000 грн. орендної плати. Судом першої інстанції було замінено первісного позивача на належного - ОСОБА_1 , та залучено до участі в справі другого відповідача - Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича (місцезнаходження: 69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 84) від 19.10.2016 за реєстраційним номером №31925081 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Позивачем рішення суду першої інстанції не оскаржено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що під час розгляду заяви та документів, державним реєстратором було встановлено відсутність інформації про зареєстровані до 1 січня 2013 року речові права на відповідне нерухоме майно, та відповідно не неможливо встановити належність відчуженого об`єкту нерухомого майна на час укладення угоди. При цьому зазначає, що з поданих позивачем документів не можливо встановити який саме об`єкт нерухомого майна було передано за договором купівлі-продажу. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому позивач просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначає, що відповідачем невиконується по суті рішення суду щодо реєстрації права власності, приймаючи рішення посилається на норми законодавства, що не існували на час звернення із заявою до реєстраційного органу, тощо. Додатково відповідачем (державним реєстратором) подано копії судових рішень Запорізького апеляційного суду. Позивачем подано пояснення, що відповідач, приймаючи рішення повинен був керуватись нормами законодавства, що були чинні на час звернення із заявою про реєстрацію прав власності. Сторони повідомлені про день та час розгляду справи. Позивач подав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні. Представник відповідача, що подав апеляційну скаргу, в судовому засіданні суду апеляційної інстанції і в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених. Зазначив, що приймаючи рішення, реєстратор діяв в межах компетенції та повноважень, на підставі норм чинного законодавства. Відповідач, державний реєстратор, в судовому засіданні зазначив, що вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню. Суду зазначив, що судовим рішенням у справі №2-770/2010 визнано дійсним договір купівлі-продажу, та таке не ставиться під сумнів, проте при вирішенні питання щодо реєстрації права власності, прийнято рішення у відповідності до норм законодавства. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 09 липня 2010 року між ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" (Продавець) та громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу у довільній формі, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати Покупцю у власність об`єкт нерухомості - ремонтно-механічні майстерні, зазначені у технічному плані під літ. "А" та "А1-2", загальною площею 968,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили 19 жовтня 2010 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" про визнання договору купівлі-продажу дійсним: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 09 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" про продаж ремонтно-механічної майстерні, зазначеної на технічному плані літерами "А" і "А-2", загальною площею 968,7 кв. м, вартістю 4 100 грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , б.15. Доручено Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на об`єкт нерухомості - ремонтно-механічну майстерню, зазначену на технічному плані літерами "А" і "А-2", загальною площею 968,7 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 квітня 2013 року. Відповідно до картки прийому заяви № 1324564 до заяви були додані: рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2010 року № 2-7701/2010; договір купівлі-продажу б/н від 09 червня 2010 року; технічний паспорт від 05 травня 1999 року. Рішенням Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни № 1725049 від 17 квітня 2013 року було відмовлено у державній реєстрації права власності на ремонтно-технічну майстерню літ. "А", "А1-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з посиланням на те, що проведення державної реєстрації права власності неможливе через відсутність державної реєстрації права власності за попереднім право набувачем. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі № 808/6589/13-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни про визнання протиправними та скасування рішення, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни від 17 квітня 2013 року № 1725049 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов`язано Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області розглянути заяву позивачів від 02 квітня 2013 року за реєстраційним № 674784 з урахуванням вимог постанови суду по даній справі. Постанова набрала законної сили 25 вересня 2014 року. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачурина О.Ю. від 19.10.2016 № 31925081 на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 18, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, відмовлено у державній реєстрації права власності: приватна, спільна часткова, на ремонтно-механічну майстерню літ. "А", "А1-2", що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Підставами для відмови у здійсненні реєстрації права власності стало те, що документи, які надані для державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншим нормативно-правовим актам. В рішенні державного реєстратора зазначено, що при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подана ОСОБА_2 як представником на підставі довіреності, встановлено, що в порушення вимог п. 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу № 3099 від 27.04.1999 між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка", зазначений договір купівлі-продажу не було зареєстровано, що порушує вимоги законодавства, чинного на момент укладання цього договору. Крім того, з поданих документів державний реєстратор не зміг встановити об`єкт нерухомого майна, права відносно якого переходять до заявників, оскільки з договору №3099 від 27.04.1999, який у договорі від 09.06.2010 зазначено як підстава виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у продавця ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка", вбачається, що його предметом є "будівля виробничої майстерні". Разом із тим, у заяві щодо реєстрації прав та їх обтяжень від 02.04.2013 заявником зазначено тип об`єкту - "нежитлове приміщення", а у договорі від 09.06.2010 типом об`єкта зазначено "ремонтно-механічні майстерні". Позивач не погоджуючись з таким рішенням державного реєстратора, звернувся до суду з відповідним позовом. Суд першої інстанції, задовольняючи позов в частині скасування рішення державного реєстратора від 19.10.2016 № 31925081 дійшов висновку, що посилання реєстратора у рішенні, як на підставу відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 , на відсутність реєстрації права власності за попереднім власником не є тотожним поняттю невідповідності поданих документів вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", або ці документи не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, а з огляду на те, що спірні правовідносини стосуються саме реєстрації права власності, а не речових прав, похідних від права власності відсутність державної реєстрації права власності попереднього власника не є перешкодою для здійснення такої реєстрації. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми грошової компенсації завданої шкоди у розмірі 288 000,00 грн. суд дійшов висновку про їх необгрунтованість. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновків, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Як свідчасть встановлені обставини справи, 09 липня 2010 року між ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" (Продавець) та громадянами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу у довільній формі, відповідно до якого Продавець зобов`язується передати Покупцю у власність об`єкт нерухомості - ремонтно-механічні майстерні, зазначені у технічному плані під літ. "А" та "А1-2", загальною площею 968,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 158, 159 Т1) Отже, згідно вказаного договору покупцями є позивач, а також ОСОБА_3 . Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2010 року, яке набрало законної сили 19 жовтня 2010 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" про визнання договору купівлі-продажу дійсним: визнано дійсним договір купівлі-продажу від 09 липня 2010 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка" про продаж ремонтно-механічної майстерні, зазначеної на технічному плані літерами "А" і "А-2", загальною площею 968,7 кв. м, вартістю 4 100 грн., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , б.15. Доручено Запорізькому міжміському бюро технічної інвентаризації зареєструвати право власності на об`єкт нерухомості - ремонтно-механічну майстерню, зазначену на технічному плані літерами "А" і "А-2", загальною площею 968,7 кв. м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (а.с. 179 Т1). ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності, до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області подано заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02 квітня 2013 року від імені позивача та ОСОБА_3 ( а.с. 156, 157 Т1) Відповідно до картки прийому заяви № 1324564 до заяви були додані: рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06 жовтня 2010 року № 2-7701/2010; договір купівлі-продажу б/н від 09 червня 2010 року; технічний паспорт від 05 травня 1999 року. Рішенням Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни № 1725049 від 17 квітня 2013 року було відмовлено у державній реєстрації права власності на ремонтно-технічну майстерню літ. "А", "А1-2", що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з посиланням на те, що проведення державної реєстрації права власності неможливе через відсутність державної реєстрації права власності за попереднім право набувачем. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі № 808/6589/13-а за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни про визнання протиправними та скасування рішення, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області Рощіної Діни Олександрівни від 17 квітня 2013 року № 1725049 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов`язано Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області розглянути заяву позивачів від 02 квітня 2013 року за реєстраційним № 674784 з урахуванням вимог постанови суду по даній справі. Постанова набрала законної сили 25 вересня 2014 року. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачурина О.Ю. від 14.03.2016р. було зупинено розгляд заяви про державну реєстрацію прав та їх бтяжень (а.с. 164, 165 Т1) У рішенні вказано, що в матеріалах облікової справи №674784 наявна інформація ТОВ «ЗМБТІ» станом на 17.04.2013р. про зареєстровані до 01.01.2013р. про речові права на відповідне нерухоме майно, згідно якого ТОВ «РМСП «Газоочистка» значиться як користувач. Водночас відсутній договір купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999р. який значиться як підстава виникнення права власності у продавця. (а.с. 164, 164) Реєстратору було подано копію договору купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999р. між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка". Вказаний договір не містить зазначення адреси нерухомого майна, його назви та будь-яких характеристик. (а.с. 166 Т1) Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачурина О.Ю. від 19.10.2016 № 31925081 на підставі ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п. 18, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою КМУ від 25.12.2015 № 1127, відмовлено у державній реєстрації права власності: приватна, спільна часткова, на ремонтно-механічну майстерню літ. "А", "А1-2", що розташована за адресою АДРЕСА_1 , за суб`єктом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Підставами для відмови у здійсненні реєстрації права власності стало те, що документи, які надані для державної реєстрації прав, не відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та іншим нормативно-правовим актам. (а.с. 8) В рішенні державного реєстратора зазначено, що при розгляді заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка подана ОСОБА_2 як представником на підставі довіреності, встановлено, що в порушення вимог п. 1.6 Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 121 від 09.06.1998, яка діяла на момент укладення договору купівлі-продажу № 3099 від 27.04.1999 між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка", зазначений договір купівлі-продажу не було зареєстровано, що порушує вимоги законодавства, чинного на момент укладання цього договору. Крім того, з поданих документів державний реєстратор не зміг встановити об`єкт нерухомого майна, права відносно якого переходять до заявників, оскільки з договору № 3099 від 27.04.1999, який у договорі від 09.06.2010 зазначено як підстава виникнення права власності на об`єкт нерухомого майна у продавця ТОВ "Ремонтно-монтажне підприємство "Газоочистка", вбачається, що його предметом є "будівля виробничої майстерні". Разом із тим, у заяві щодо реєстрації прав та їх обтяжень від 02.04.2013 заявником зазначено тип об`єкту - "нежитлове приміщення", а у договорі від 09.06.2010 типом об`єкта зазначено "ремонтно-механічні майстерні". Спірні правовідносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та спрямовані на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, врегульовані ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (надалі - Закон №1952-IV). Положеннями п.1 ч.1 ст.2 Закону №1952 встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речовий прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Внесення відомостей до Державного реєстру прав, згідно з п.4 ч.1 ст.3 Закону №1952, здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону №1952, право власності на нерухоме майно підлягає обов`язковій державній реєстрації. Відпоаідно до п. 8-1 ч. 2 ст. 9 Закону №1952, в редакції на час подання заяви позивачем, під час проведення державної реєстрації прав, які виникли та зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2013 року, запитує від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які відповідно до чинного на момент реєстрації законодавства проводили таку реєстрацію, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для реєстрації прав та їх обтяжень, якщо такі документи не були подані заявником або якщо документи, подані заявником, не містять передбачених цим Законом відомостей про правонабувача або про нерухоме майно. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, до яких надійшов запит, зобов`язані безоплатно в установленому законодавством порядку протягом трьох робочих днів надати державному реєстратору відповідну інформацію, зокрема щодо зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, у тому числі земельні ділянки; Відповідно до приписів ч. 4 ст. 15 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. У відповідності до ч.4 ст.18 Закону №1952, державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам. Відповілдно до вимог ч.1 ст.19 Закону №1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою. На час здійснення реєстраційних дій, норми Закону №1952 були змінені, зокрема щодо реєстрації до 01.01.2013. Відповідно до положень ч.2 ст.10 Закону №1952, державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення. За правилами ч.3 ст.10 Закону №1952, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Тобто, це не право, а обов`язок державного реєстратора. Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 № 703 затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі Порядок). Пунктом 16 Порядку №703 передбачено, що за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації. Відповідно до п. 23 Порядку №703 державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Відповідно до п. 26 Порядку №703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком. Відповідно до приписів п. 27 Порядку №703 документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є зокрема укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат. Перелік підстав, для відмови у державній реєстрації прав визначений статтею 24 Закону. 4 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952 визначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документом, що їх посвідчують. Як зазначалося вище, представником позивача було подано до реєстратора заяву про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нежитлове приміщення, розташоване у АДРЕСА_1 . До заяви додані: договір купівлі-продажу б/н від 09.07.2010, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 06.10.2010 №2-7701/2010, технічний паспорт на об`єкт б/н від 05.05.1999, виданий ОПЗМБТІ. Додатково позивачем подано реєстратору копію договору купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999р. між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка". В ході розгляду заяви державним реєстратором було встановлено, що згідно інформації ТОВ «ЗМБТІ» станом на 17.04.2013р. про зареєстровані до 01.01.2013р. про речові права на відповідне нерухоме майно, згідно якого ТОВ «РМСП «Газоочистка» значиться як користувач. Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, за договором №30/99 від 27.04.1999р. не проведена. Також реєстратором встановлено, що договір купівлі-продажу №30/99 від 27.04.1999р. укладений між ВАТ "ЮЦМГО" та ТОВ "РМСП "Газоочистка" не містить зазначення адреси нерухомого майна майна, його назви та будь-яких характеристик. (а.с. 166 Т1) Отже за результатами розгляду вказаної заяви та доданих до неї документів, реєстратор вірно дійшов висновку, що подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документом, що їх посвідчують та правомірно прийнявоскаржене рішення. Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд вважає, що державний реєстратор приймаючи оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації нерухомого майна діяв в межах своїх повноважень та у відповідності до чинних норм законодавства України. Крім того, слід зазначити, що суд першої інстанції не звернув увагу та ту обставину, що спірне рішення реєстратора стосується як позивача ОСОБА_1 , так і громадянки ОСОБА_3 Проте ОСОБА_3 не зверталась до суду з позовом для завхисту своїх прав щодо оскарження рішення реєстратора, а тому скасовуючи рішення відповідача яке стосується в частині і розгляду заяви такої особи, без наявності позову, не відповідає приписам ст. 5, ст. 160 КАС України. Таким чином рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог і підлягає скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у їх задоволенні. Щодо зазначення в апеляційній скарзі відповідачем про скасування рішення суду першої інстанції в повному обсязі, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції позовні вимоги задоволені частково, позивачем в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржено, відповідач в апеляційній скарзі не зазначає доводів незгоди з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, а отже апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з урахуванням норм ст. 308 КАС України. Виходячи з наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції, надаючи оцінку доказам та доводам сторін, дійшов помилкового висновку про наявність підстав длячасткового задоволення позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича від 19.10.2016р. №31925081 та в цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської Ради - задовольнити частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі №808/772/18 за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича, Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради про скасування рішення та стягнення грошової компенсації завданої шкоди - скасувати в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради Бачуріна Олексія Юрійовича від 19.10.2016р. №31925081 та в цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2018 року у справі №808/772/18 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадку та строки визначені ст. ст. 328, 329 КАС України. Повне судове рішення скадено 25 травня 2020року. Головуючий - суддя Н.І. Малиш суддя Н.П. Баранник суддя А.А. Щербак