Постанова 4875 № 905/105/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "18" травня 2020 р. Справа №905/105/20 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О. , суддя Тарасова І.В.; за участі секретаря судового засідання Крупи О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Маріупольської місцевої прокуратури №2 (вх.№818Д/2) на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.02.2020 у справі №905/105/20 (повний текст ухвали складено та підписано 17.02.2020 суддею Макаровою Ю.В. у приміщенні господарського суду Донецької області), за позовом керівника Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбор", м.Маріуполь Донецької області, про зобов`язання повернути земельну ділянку,- ВСТАНОВИЛА: Керівник Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбор" про зобов`язання повернути на користь Маріупольської міської ради земельну ділянку, загальною площею 0,1200 га, кадастровий номер 1412300000:03:008:0118, яка знаходиться за адресою: Донецька обл., м.Маріуполь, вул.Заозерна, б/н у стані не гіршому порівняно з тим, у якому одержано її в оренду. Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.02.2020 повернуто керівнику Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області позовну заяву №01-45-4785 вих-19 від 27.12.2019, подану в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харбор" про зобов`язання повернути земельну ділянку та додані до неї документи. Приймаючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що ухвалою господарського суду від 23.01.2020 позовну заяву залишено без руху; встановлено Маріупольській місцевій прокуратурі №2 Донецької області строк для усунення недоліків позовної заяви (п`ять робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху). Ухвала мотивована тим, що, ураховуючи предмет позову, за приписами пункту 2 частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається вартістю спірної земельної ділянки. У даному випадку, у порушення вказаної норми чинного законодавства, суду надані докази оплати судового збору за ставкою, яка передбачена для позовів немайнового характеру, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху. При застосуванні норми права до спірних правовідносин господарський суд також урахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду у справі №923/441/18 від 04.032019 за аналогічним предметом спору, відповідно до яких судовий збір при поданні позову підлягає сплаті, виходячи з вартості спірної земельної ділянки. Вимоги ухвали господарського суду Донецької області від 23.01.2020 прокуратурою не були виконані, докази доплати судового збору за звернення з позовною заявою у сумі 2764,31 грн суду не надані. У встановлений судом строк для усунення недоліків позову Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області недоліки позовної заяви не усунула, а відтак, позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.164 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку сплати судового за подану позовну заяву у встановленому порядку і розмірі, з урахуванням приписів 2 частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України щодо вартості спірного майна, на підставі чого суд дійшов висновку про повернення керівнику Маріупольської місцевої прокуратури №2 Донецької області позовної заяви (№01-45-4785 вих-19 від 27.12.2019) та доданих до неї документів. Маріупольська місцева прокуратура №2 з ухвалою місцевого господарського суду не погодилася та звернулася до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, просить скасувати ухвалу господарського суду Донецької області від 17.02.2020 у справі №905/105/20, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги прокурор вважає, що оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права - ст.53, 86, 280 Господарського процесуального кодексу України. Предметом позовної заяви є істотне порушення умов договору оренди з боку орендаря, оскільки у відповідності до умов підпункту 7.1 пункту 7 договору оренди земельної ділянки земельна ділянка не повернута ТОВ «Харбор» орендодавцю. У даній справі вимога про повернення земельної ділянки є похідною від закінчення договору оренди землі і свідчить про існування між сторонами саме договірних правовідносин. Посилаючись на частину 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст.55 Господарського процесуального кодексу України та постанову пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013 №7, прокурор вважає, що вимога про зобов`язання ТОВ «Харбор» повернути орендовану земельну ділянку Маріупольській міській раді у зв`язку з закінченням договору оренди землі є вимогою немайнового характеру, у зв`язку з чим прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 1921 грн. Заявник вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що прокурором не виконано вимоги ухвали суду від 23.01.2020 щодо надання доказів доплати судового збору за звернення з позовною заявою у сумі 2764,31 грн, виходячи з ціни спірного майна відповідно до частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Маріупольської місцевої прокуратури №2 на ухвалу господарського суду Донецької області від 17.02.2020 у справі №905/105/20. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 18.05.2020 об 11:30 годині. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України) з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання учасникам справи. Встановлено учасникам справи строк до 30.04.2020 для подання письмових заяв, клопотань тощо. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. У судовому засіданні 18.05.2020 прокурор вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити. Інші учасники справи у судове засідання не з`явились, були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.77-83). Клопотання про відкладення розгляду справи від учасників справи не надходило. У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом у відповідності до пункту 4 частини 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 ст.273 Господарського процесуального кодексу України (з урахуванням положень пункту 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України), ураховуючи заходи, запроваджені введенням карантину у зв`язку з запобіганням поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, колегія суддів з метою дотримання процесуальних строків при розгляді апеляційної скарги та на підставі ст.271 Господарського процесуального кодексу України дійшла висновку про розгляд апеляційної інстанції без участі інших учасників справи. Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши пояснення заявника апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду виходить з такого. Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Пункт 1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі у цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема, й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України. Як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду від 23.01.2020 позовну заяву залишено без руху; встановлено Маріупольській місцевій прокуратурі №2 Донецької області строк для усунення недоліків позовної заяви - п`ять робочих днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Ураховуючи предмет позову, за приписами пункту 2 частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зазначив, що ціна позову визначається згідно з вартістю спірної земельної ділянки. У даному випадку у порушення вказаної норми чинного законодавства суду надані докази оплати судового збору за ставкою, яка передбачена для позовів немайнового характеру, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху. При застосуванні норми права до спірних правовідносин суд першої інстанції урахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судді Касаційного господарського суду у справі №923/441/18 від 04.03.2019 з аналогічним предметом спору - повернення земельної ділянки, відповідно до яких судовий збір при поданні позову підлягає сплаті, виходячи з вартості спірної земельної ділянки. Одночасно у вказаній ухвалі судом роз`яснено, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою (частина 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України). 03.02.2020 Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області звернулась до суду першої інстанції з листом №39-01-45-498 вих-20 від 31.01.2020, у якому зазначено, що за звернення з відповідною позовною заявою судовий збір має сплачуватись як за вимогу немайнового характеру у розмірі 1921,00 грн, що і здійснено при зверненні з позовом. Така позиція прокуратури мотивована тим, що предметом позовної заяви є істотне порушення умов договору з боку орендаря, а вимога про повернення орендованої земельної ділянки у зв`язку з припиненням договору оренди є вимогою немайнового характеру. Господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, виходив з того, що вимоги ухвали господарського суду Донецької області від 23.01.2020 про залишення позовної заяви без руху прокуратурою не виконані, докази доплати судового збору за звернення з позовною заявою у сумі 2764, 31 грн суду не надані, отже, у встановлений судом строк для усунення недоліків позову Маріупольська місцева прокуратура №2 Донецької області недоліки позовної заяви не усунула, а відтак позовна заява подана з порушенням вимог ст.164 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі. Згідно з пунктом 2 частини 1 ст.163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна. Верховний Суд у справі №923/441/18 в ухвалі від 04.03.2019 з урахуванням вимог вказаного нормативного акту, дійшов висновку, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Повертаючи позовну заяву, місцевий господарський суд керувався вимогами частин 4, 6 ст.174 Господарського процесуального кодексу України та вказав, що стаття 163 Господарського процесуального кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює питання визначення ціни позову, за приписами якої у позовах про витребування майна ціна позову визначається вартістю такого майна. Господарський суд зазначив, що приписи вказаної норми не містять будь-яких виключень, умов відносно того, чи виникла вимога про повернення майна у позадоговірних зобов`язаннях або така вимога є похідною від договірних зобов`язань. Більш того, при вирішенні питання прийняття позовної заяви до розгляду суд не повинен здійснювати оцінку доказів у справі, а лише повинен перевірити чи додержані позивачем приписи процесуального законодавства щодо порядку подання позовних матеріалів. Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що предметом позовної заяви є істотне порушення умов договору оренди з боку орендаря, оскільки у відповідності до умов підпункту 7.1 пункту 7 договору оренди земельної ділянки земельна ділянка не повернута ТОВ «Харбор» орендодавцю. Вимога про повернення земельної ділянки є похідною від закінчення договору оренди землі і свідчить про існування між сторонами саме договірних правовідносин і є вимогою немайнового характеру. Колегія суддів не погоджується з таким твердженням заявника, з огляду на таке. Як убачається з матеріалів справи, предметом спору у цій справі є повернення земельної ділянки, вартістю 312354,14 грн. Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Оскільки прокурором заявлено єдину вимогу - зобов`язання ТОВ «Харбор» повернути на користь Маріупольської міської ради земельну ділянку у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому одержано її в оренду, тому єдина заявлена вимога не може бути похідною у силу приписів частини 1 ст.173 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розмір судового збору не повинен визначатися у залежності від того, чи витребовується майно у договірних чи позадоговірних зобов`язаннях, оскільки таке тлумачення закону суперечить критерію Толстого - Милославського. Установлюючи підхід до тлумачення правових норм, ЄСПЧ у постанові від 13.07.1995 у справі "Толстой-Милославський" (Tolstoy Miloslavsky) проти Об`єднаного Королівства (скарга №18139/91), визначаючи зміст терміну "передбачений законом" сформулював наступну умову: положення національного законодавства повинні бути настільки ясними, зрозумілими і визначеними, щоб будь-яка людина, за необхідності скориставшись порадою юриста, могла б повністю зрозуміти зміст закону. Саме цим підходом і повинний керуватися будь-який суд при тлумаченні норм права. У той же час тлумачення закону, яке полягає у твердженні прокурора про відмінність ставок судового збору у залежності від оцінки спірних правовідносин, які виникли з договірних або позадоговірних зобов`язань, не ґрунтується на точному змісті правових норм, є безпідставним, отже, суперечить критерію Толстого-Милославського і загалом, принципу правової визначеності. Також суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд позову без надання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі призведе до надання останньому невиправданих преференцій, порушення рівності учасників судового процесу перед законом та порушення вимог процесуального законодавства в цілому. З огляду на зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви. Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали господарського суду Донецької області від 17.02.2020 у справі №905/105/20 - без змін. Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Маріупольської місцевої прокуратури №2 залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Донецької області від 17.02.2020 у справі №905/105/20 залишити без змін. Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 25.05.2020. Головуючий суддя О.А. Пуль Суддя Я.О. Білоусова Суддя І.В. Тарасова