LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819652/203/17

від 21.05.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2020 року м. Херсон Номер справи: 652/203/17 Номер провадження: 22-ц/819/73/20 Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого (суддя-доповідач)Ігнатенко П.Я., суддів:Воронцової Л.П., Полікарпової О.М., за участю секретаряСікора О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області у складі судді Дригваль В.М. від 19 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,- В С Т А Н О В И В: У квітні 2017 року позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 01.08.2014 року ОСОБА_1 отримав від неї грошові кошти в сумі 9460,00 доларів США на умовах повернення в строк до 01.08.2015 року. На підтвердження взятих на себе зобов`язань по договору позики, відповідач власноруч написав розписку від 01.08.2014 року. Вказала, що в порушення своїх договірних зобов`язань відповідач в зазначені строки отримані в позику кошти не повернув. Враховуючи викладене, посилаючись на ч. 1 ст. 1048 ЦК України та ч. 1 ст. 1050 ЦК України, ОСОБА_2 просила стягнути з ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти в розмірі 400 343,44 грн (гривневий еквівалент 14 931,47 доларів США згідно офіційного курсу НБУ станом на 18.04.2017 року), з яких: 253 642,07 грн - сума основного боргу, 133 671,78 грн - проценти за користування коштами, 13 029,59 грн 3% річних від простроченої суми боргу; судові витрати покласти на відповідача Заочним рішенням Високопільського районного суду Херсонської області у складі судді Дригваль В.М. від 19 червня 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму основного боргу в розмірі 9460 (Дев`ять тисяч чотириста шістдесят) доларів США, що за курсом НБУ станом на 18.04.2017 року, еквівалентно 253642 (Двісті п`ятдесят три тисячі шістсот сорок дві) грн. 07 коп.; відсотків за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ у розмірі 4985 (Чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) доларів США 51 цент, що за курсом НБУ станом на 18.04.2017 року, еквівалентно 133671 (Сто тридцять три тисячі шістсот сімдесят одна) грн. 78 коп., а також 3% річних від простроченої суми в розмірі 485 (Чотириста вісімдесят п`ять) доларів США 96 центів, що за курсом НБУ станом на 18.04.2017 року, еквівалентно 13029 (Тринадцять тисяч двадцять дев`ять) грн. 59 коп., а всього стягнути 14931 (Чотирнадцять тисяч дев`ятсот тридцять один) доларів США 47 центів, що за курсом НБУ станом на 18.04.2017 року, еквівалентно 400343 (Чотириста тисяч триста сорок три) грн. 44 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 4003 (Чотири тисячі три) грн. 43 коп. Постановою Апеляційного суду Херсонської області від 10.04.2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 19 червня 2017 року скасовано і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову. Постановою Верховного суду від 04.12.2019 року постанову Апеляційного суду Херсонської області від 10.04.2018 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Апеляційний розгляд проводиться повторно. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить заочне рішення суду скасувати і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив. В ході апеляційного розгляду ОСОБА_1 та адвокат Гетьман А.А., яка діє в його інтересах, апеляційну скаргу підтримали та пояснили, що ОСОБА_1 заперечує отримання коштів, вважає, що у разі його належного повідомлення, він міг би прийняти участь в суді першої інстанції і заявити клопотання про призначення почеркознавчої та графологічної експертизи. Підтримують клопотання про призначення експертизи в суді апеляційної інстанції. Просять не брати до уваги висновки експертного дослідження, проведеного в межах кримінального провадження, як неналежний доказ. Адвокат Покотило Ю.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , апеляційну скаргу не визнав, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін. Просить взяти до уваги, що відповідач ухиляється від виконання зобов`язань за договором позики, оригінал розписки, який раніше був в матеріалах кримінального провадження, надав суду апеляційної інстанції. Просить також долучити до матеріалів справи висновок експертизи, проведеної в межах кримінального провадження № 12017230130000304, це висновок експерта № 305-ПТ від 04.12.2018 року Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, згідно якого підпис у розписці від 01.08.2014 року про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів громадянином ОСОБА_1 після основаного тексту від імені « ОСОБА_4 » виконаний ОСОБА_1 . Окрім того, звертає увагу суду на те, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 не заперечував свій підпис на розписці, клопотання про призначення експертизи не заявляв, отже клопотання про призначення експертизи в суді апеляційної інстанції заявлено з порушенням вимог закону. В ході повторного апеляційного розгляду стороною відповідача заявлено клопотання про призначення повторної почеркознавчої експертизи, оскільки ним категорично заперечувалась належність йому підпису, вчиненого від його імені на розписці про отримання грошей у ОСОБА_2 . Разом з тим, проведення такої експертизи виявилось неможливим в зв`язку з недостатністю достовірних вільних зразків почерку та підпису ОСОБА_1 . Клопотання адвоката Гетьман А.А. про витребування доказів, а саме одиничних документів із вільними зразками підпису та почерку ОСОБА_1 залишені без задоволення, як такі, що не забезпечують необхідну мінімальну кількість достовірних вільних зразків підпису та почерку на офіційних документах (а.с. 329). Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Частиною 1 ст.15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. ст. 526, 530, 610 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно ст.ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Частиною 1 ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ. Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу. Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що 01.08.2014 року ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_2 в борг грошові кошти в сумі 9460,00 доларів США, зі строком повернення до 01.08.2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розписки від 01.08.2014 року та її оригіналом, наданим у суді апеляційної інстанції представником позивача - адвокатом Покотило Ю.В. для долучення до матеріалів справи (а.с. 4, 237). Згідно наданого стороною позивача на стадії повторного апеляційного розгляду справи, висновку експерта Херсонського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № 305-ПТ від 04.12.2018 року, складеного при проведені експертизи призначеної в рамках кримінального провадження № 12017230130000304 від 27.10.2017 року, вирішити питання: «Чи виконаний рукописний текст, що починається словами « ОСОБА_5 , ОСОБА_6 …» та закінчується словами «…В. ОСОБА_7 1.08.2014 г», від імені ОСОБА_1 , в розписці про отримання грошових коштів від 01.08.2014, самим громадянином ОСОБА_1 , або іншою особою?», не виявляється можливим. При цьому, досліджуваний підпис розташований у наданій на дослідження розписці від 01.08.2014 про отримання від гр. ОСОБА_2 грошових коштів гр. ОСОБА_1 після основного тексту від імені « ОСОБА_4 », виконаний ОСОБА_1 (а.с. 226-234). Отже, дійсність підпису ОСОБА_1 у розписці від 01.08.2014 року підтверджена письмовими доказами, а саме оригіналом розписки та висновком експертизи, проведеної в рамках кримінального провадження. Посилання сторони відповідача на неналежність даного доказу, як отриманого в межах іншого провадження, позбавлені правового обґрунтування та судовою колегією до уваги не приймаються. Згідно ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Експертне дослідження оригіналу розписки про отримання грошей ОСОБА_1 від ОСОБА_2 від 01.08.2014 року проведено в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017230130000304 від 27.10.2017 року, в межах якого проводиться розслідування щодо заволодіння 01.08.2014 року ОСОБА_1 шляхом обману грошовими коштами ОСОБА_3 в сумі 9460 доларів США, тобто стосується предмету спору в даній справі. Згідно вимог ч.2,3 ст. 545 ЦК України, якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов`язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це в розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов`язку. Таким чином, позивачем доведено укладення договору позики, що підтверджено розпискою, оригінал якої перебував у стягувача (наразі наявний в матеріалах справи), що свідчить про невиконання зобов`язань боржником. Будь-яких доказів повернення отриманих у борг від позивачки коштів відповідачем не надано. Отже, суд першої інстанції, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення грошових коштів за договором позики, встановивши невиконання ОСОБА_1 у визначений в договорі позики (розписці) строк, своїх зобов`язань перед позивачем про повернення боргу. Дійсність та оригінальність боргової розписки відповідачем не спростована належними і допустимими доказами, як в суді першої, так і апеляційної інстанції. Згідно правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 16.05.2018 року у справі № 686/21962/15-ц компенсація за ч. 2 ст. 625 ЦК України підлягає до стягнення незалежно від підстав виникнення зобов`язання (договір чи делікт) та незалежно від ухвалення рішення суду про стягнення основної суми. Для розрахунку 3% річних відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України судом взято прострочену суму за договором в доларах США, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2018 року у справі № 373/2054/16-ц. За таких обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 9460 доларів США та 3% річних від простроченої суми в розмірі 485 доларів США 96 центів. При цьому, суд апеляційної інстанції не погоджується з рішенням в суду першої інстанції в частині періоду та суми нарахування відсотків за користування грошовими коштами. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Така правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц. Строк кредитування, в межах якого погоджено його умови, закінчився 01.08.2015 року та з цієї дати настав строк виконання зобов`язання у повному обсязі і виник обов`язок повернення грошових коштів взятих у борг в повному обсязі. Отже, подальше нарахування відсотків після закінчення строку кредитування суперечить вимогам закону, що також узгоджується з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12. З огляду на викладене, нарахування відсотків після 01.08.2015 року є безпідставним. За таких обставин, нарахування відсотків за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ, має бути здійснено за період з 01.08.2014 року по 01.08.2015 року, що згідно здійсненого позивачем розрахунку складає 1950,83 доларів США. На підставі викладеного, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду зміні в частині стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсотків за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ шляхом зменшення їх розміру з 4985 доларів США 51 цент до 1950 доларів США 83 центів, та відповідно зменшенню підлягає загальна сума стягнення з 14 931 доларів США 47 центів до 11 896 доларів США 79 центів. У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору шляхом зменшення суми стягнення з 4003 гривень 43 копійки до 2295 гривень 04 копійки. В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін. Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково. Заочне рішення Високопільського районного суду Херсонської області від 19 червня 2017 року змінити в частині стягнутих з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 відсотків за користування грошовими коштами на рівні облікової ставки НБУ, зменшивши їх розмір з 4985 доларів США 51 цент до 1950 (одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят) доларів США 83 центів, та відповідно зменшити загальну суму стягнення з 14 931 доларів США 47 центів до 11 896 (одинадцять тисяч вісімсот дев`яносто шість) доларів США 79 центів. Змінити це ж рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору, зменшивши суму стягнення з 4003 гривень 43 копійки до 2295 (дві тисячі двісті дев`яносто п`ять) гривень 04 копійки. В іншій частині рішення суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (постанови) шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції у цивільних справах - Верховного Суду. Дата складення повного судового рішення 22 травня 2020 року. Головуючий П.Я.Ігнатенко Судді: Л.П.Воронцова О.М.Полікарпова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»