LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Центральний апеляційний господарський суд904/6268/19

від 22.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі №904/6268/19 - залишити без задоволення.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/6268/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач) суддів: Антоніка С.Г., Березкіної О.В. Розглянувши в порядку письмового провадження без виклику (повідомлення) сторін апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 (повний текст складено та підписано 21.02.2020р. суддя Петренко І.В.) у справі №904/6268/19 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "РАКЕТНИК" про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "РАКЕТНИК" (далі - відповідач) в якій просить суд стягнути 93 340, 80грн. вартості недоврахованої електричної енергії. Позовні вимоги вмотивовано, тим, що 01.08.2018 при здійсненні перевірки дотримання ПРРЕЕ за адресою: місто Дніпро, вулиця Гомельська, будинок 55 представниками АТ "Дніпровські електромережі" виявлено порушення пунктів 1.2.1, 2.1.3, 5.5.5, 8.2.4 ПРРЕЕ, які зафіксовано в акті про порушення №123566 від 01.08.2018р., за наслідками розгляду якого прийнято рішення про нарахування кількості недорахованої електроенергіїза формулою 2.7 Методики на суму 93 340,80грн. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ДТЕК ДНІПРОВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ" 93 340, 80грн. заборгованості, 1 921, 00грн. судового збору. Рішення суду першої інстанції, вмотивовано тим, що в діях відповідача наявний склад господарського правопорушення, а саме наявність збитків у загальному розмірі 93340,80грн., порушення ПРРЕЕ, що полягає у самовільному підключенні струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить оператору системи, з метою без облікового користування електричної енергії без порушення схеми обліку, причинно-наслідковий зв`язок між самовільним підключенням струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить оператору системи, з метою без облікового користування електричної енергії без порушення схеми обліку та збитками у розмірі 93340,80грн. Вина відповідача презюмується. Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги: Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020р. у справі №904/6268/19 повністю, стягнути з позивача понесені судові витрати. Узагальнення доводів апеляційної скарги: Позивач не погоджується з рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 року у справі №904/6268/19 вважає його незаконним, необгрунтованим, ухваленим з грубими порушенням норм матеріального права. Апеляційна скарга обґрунтована, тим що з червня 2016 року по серпень 2018 року усі розрахунки за спожиту електроенергію місцями загального користування у житлових будинках по вул. Гомельська, 55 та 57 у м. Дніпрі Відповідач здійснював саме Балансоутримувачу, а не Позивачу та жодного акту приймання-передачі про передачу в управління Відповідача від Балансотрим?вача точок обліку електроенергії - ніколи не підписувалося. Відповідач зазначає, що не є управителем житлового будинку по вул. Гомельська, 55 у м. Дніпро, як то вважає суд, про що він вказав в своєму рішенні, адже Відповідач здійснює діяльність в порядку самозабезпечення, діючи в силу ст. 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». За доводами скаржника, споживачами є співвласники багатоквартирного будинку, а Відповідач лише здійснює замовлення цієї послуги в інтересах цих споживачів, а не для власного споживання. На думку апелянта, лише з 08 жовтня 2018 року Відповідач міг би вважатися споживачем електричної енергії в розумінні п.1.1.2 ПРРЕЕ і на якого розповсюджуються і діють відповідні положення ПРРЕЕ. Вважає, що висновок суду суперечить законодавству, фактам та обставинам, що між позивачем і відповідачем існують договірну умови, а тому ОСББ "РАКЕТНИК" є неналежним відповідачем у справі. Посилаючись на пункт 8.2.5 ПРРЕЕ відповідач вважє акт про порушення від 01.08.2018 недійсним, адже свідками виступали заінтересовані особи. За твердженнями Відповідача на момент проведення 01.08.2018 року Позивачем перевірки дотримання ПРРЕЕ та складання актів про порушення, він не був а ні споживачем, а ні учасником роздрібного ринку в розумінні ПКЕЕ. Вся відповідальність щодо стану електроустановок лежить на Балансоутримувачі відповідно до Договору управління та договору №1506/48-3 від 28.10.1998 року На думку скаржника перевірку електромереж житлового будинку Позивач мав право проводити лише в присутності балансоутримувача. Позивач не запрошував Відповідача, як Споживача 01.08.2018 року для проведення перевірки електромереж житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Гомельська,55. Відповідач не брав і не міг брати участі у проведенні перевірки Позивачем електромереж житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Гомельська,55, а тому Відповідач і не міг відмовитися від підписання актів порушень тощо. У своїх доводах апеляційної скарги ОСББ «Ракетник» зазначає, що Позивач не вказує, чому саме він нараховує Відповідачу санкції з 19.08.2017 року і при цьому не надає доказів щодо того, що з 19.08.2017 року між Позивачем і Відповідачем існували будь-які правовідносини, тим паче останню перевірку 19.08.2017 року по вул. Гомельська,55 він проводив не у Відповідача, а у Балансоутримувача. Відповідач зазначає, що в Актах №274554 від 19.09.2017р. та №274553 від 19.09.2017р. представником Споживача є Балансоутримувач в особі головного інженера Гергель, яка і підписала дані акти. Стосовно актів технічної перевірки засобів обліку електроенергії №316408 та №316407 від 01.08.2018 року скаржник вказує, що дані акти були складені відносно точок обліку №673 та №674, які знаходяться по вул. Гомельська, 55 у м. Дніпрі, з яких чітко видно, що стороною, яка перевірялася є Балансоутримувач в особі його головного інженера Гергель, яка і підписала дані акти. А тому, Позивач та Балансоутримувач визнають існування між собою договірних правовідносин по договору №1506/48-3 від 28.10.1998 року, де споживачем є Балансоутримувач. В подальшому Позивач, з метою легалізації сфальсифікованого і недійсного Акту обстеження, прийняв 09.01.2019 року рішення, оформлене протоколом №9-5 про нарахування Споживачу (Відповідачу) недоврахованої електроенергії відповідно до пункту №2.9 і за формулою №2.7 Методики виходячи з сумарного допустимого струму кабелів за період з 01.08.2017 по 01.08.2018 року. Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі: У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач не погоджується з доводами скаржника, що висновок суду, що Відповідач, є Споживачем, відповідно до чинного законодавства України, протирічить законодавству, фактам і обставинам, оскільки між Позивачем і Балансоутримувачем на момент проведення технічної перевірки, існували договірні умови на постачання електроенері ії до місць загального користування по вул. Гомельська, 55 та 57 у м. Дніпро, а тому Відповідач не є належним відповідачем по даній справі. Посилаючись на Типовий договір про тимчасову передачу повноважень щодо управління та утримання будинку та прибудинкової території №3 від 05.04.2016 року користується електроенергією за адресою складання акту порушення № 123566 від 01.08.2018року для особистих побутових потреб, тобто є споживачем електричної енергії. Крім того згідно чинного законодавства та умов договору № 3 від 05.04.2016 року Відповідач з 2016 року був зобов`язаний бути ініціатором укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії. Вважає, що з 05.04.2016 року Відповідач є фактичним управителем будинку та споживачем електричної енергії за адресою : м. Дніпро, вул. Гомельська, буд. 55,

57. Стосовно доводів апелянта, щодо недійсності акту про порушенння від 01.08.2018, позивач зазаначає, що згідно п.4.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулюванняелектроенергетики України від 4 травня 2006 року N 562, (яка діяла в момент складання акту порушення від 01.08.2018 року), факт виявлених представниками енергопостачальника електричної енергії за регульованим тарифом порушень споживачем вимог ПКЕЕ або ПКЕЕН оформлюється актом про порушення. Акт про порушення складається у присутності споживача представниками енергопостачальника, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред`явлення ними службових посвідчень на місці виявлення порушень. У разі відмови споживача від підписання акта про порушення про це зазначається в акті про порушення. Акт про порушення без підпису споживача вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Отже, рішення офермлене протоколом №1-2 від 09.01.2019, засідання комісії по розгляду акту про порушення №123566 від 01.08.2018, прийнято Позивачем правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства. Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді: Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.03.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі №904/6268/19. Розгляд апеляційної скарги ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору: 05.04.2016 між Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Ленінського району та ОБ`ЄДНАННЯМ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "РАКЕТНИК" (далі - відповідач) укладено Типовий договір №3 про тимчасову передачу повноважень щодо управління та утримання будинку (комплексу, або його частини) та прибудинкової території (а.с. 47-49). Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство Ленінського району звернулося до позивача з листом від 13.06.2018 за вих.№239 (а.с. 43 том 1), яке отримано позивачем 20.06.2018, в якому просило закрити точки обліку у договорі №1506/48-3 від 28.10.1998 зокрема за адресою: 49099, м.Дніпропетровськ, вулиця Гомельська, будинок 55, 57 і просило провести перевірку технічного стану внутрішньобудинкових мереж електропостачання, які тривалий час обслуговуються відповідачем, після закриття точок обліку у договорі, у зв`язку з відмовою відповідача оплачувати рахунки за актами про порушення, у разі їх виявлення. 01.08.2018 при здійсненні перевірки дотримання ПРРЕЕ за адресою: місто Дніпро, вулиця Гомельська, будинок 55 представниками АТ "Дніпровські електромережі" виявлено порушення пунктів 1.2.1, 2.1.3, 5.5.5, 8.2.4 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить оператору системи, з метою без облікового користування електричною енергією без порушень схеми комерційного обліку. На підставі виявленого порушення складено Акт про порушення №123566 від 01.08.2018 (а.с.14 том 1) з відміткою про відмову представника споживача від підпису. 01.08.2018 представниками позивача складено Акт про усунення порушення №123566 від 01.08.2018 (а.с.15 том 1) з відміткою про відмову представника споживача від підпису. 08.10.2018 між позивачем та відповідачем укладено договір №065975 про постачання електричної енергії, за умовами укладеного між сторонами договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановки споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі за умовами даного договору. 09.01.2019, за відсутності споживача, комісією енергопостачальника по розгляду акту про порушення №123566 від 01.08.2018 прийнято рішення у вигляді протоколу 1-2 про нарахування кількості недорахованої електроенергії. Нарахування здійснено у відповідності до пункту 2.9 за формулою 2.7 Методики виходячи з сумарно допустимого струму кабелів. Період нарахування визначено з 19.09.2017 по 01.08.2018 на суму 93340,80грн. Для оплати обсягу недооблікованої активної електричної енергії 11.01.2019 споживачу направлено протокол засідання комісії №1-3, розрахунок за актом про порушення №123566 від 01.08.2018 та рахунок №11/94-50/123566 на суму 93340,80грн. В якості доказу направлення господарському суду надано реєстр поштової кореспонденції з описом відправлення та фіскальний чек від 14.01.2019. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції: Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного: Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предметом позову у даній справі є матеріально-правова вимога позивача про відшкодування збитків у загальному розмірі 93 340,80грн. в з`язку з порушенням відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії. Правовідносини сторін унормовані Законом України «Про електроенергетику», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісією регулювання електроенергетики України №562 від 04.05.2006 (зареєстрований: Мін`юст України, 04.07.2006 за №782/12656) (далі - Методика). Позаобліково спожита електрична енергія - це збитки енергопостачальника, завдані внаслідок вчинення правопорушень споживачем у сфері електроенергетики, які підлягають доказуванню з урахуванням приписів статті 225 Господарського кодексу України та статей 22, 614 Цивільного кодексу України. Нормами статті 623 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарські зобов`язання або встановлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Відшкодування збитків є мірою відповідальності, що застосовується за наявності збитків, протиправності дій цієї особи, причинного зв`язку між діями особи та збитками, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки. Обов`язок доказування наявності шкоди та протиправності поведінки заподіювача шкоди покладається на особу, якій завдано збитків. Для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним Правил, якщо ж особу порушника встановити неможливо, відповідає власник майна або особа, яка має інші речові права щодо цього майна (пункт 14 Висновків, викладених у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 16.12.2015 №3 "Про узагальнення судової практики вирішення спорів, що виникають у сфері надання послуг з електропостачання"). За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням ОСББ "РАКЕТНИК" є м. Дніпро, вул. Гомельська будинок 55, у якому було виявлено самовільне підключення. Дата реєстрації ОСББ "РАКЕТНИК" 26.03.2016р. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (станом на час створення ОСББ) основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об`єднання. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом (ст. 11 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку"). 05.04.2016 між Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Ленінського району та Відповідачем укладено Типовий договір №3 про тимчасову передачу повноважень щодо управління та утримання будинку (комплексу, або його частини) та прибудинкової території, за умовами пункту 1.1 якого предметом є передача повноважень щодо управління неподільним та загальним майном житлового будинку (комплексу, або його частини) та забезпечення належної експлуатації і надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території (далі - майно), від балансоутримувача до ОСББ, що розташований за адресою: 49099, м.Дніпропетровськ, вулиця Гомельська, будинок 55, 57 відповідно до технічної характеристики згідно з інвентарною справою, що є невід`ємною частиною цього договору. Законом України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" з 2015 року не передбачено складання актів приймання передачі на баланс житлового будинку. Пунктом 1 Розділу ІІ Статуту, затвердженого Загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК", які оформлені протоколом № 5 від 14.11.2019р., передбачено, що метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Відповідачем не надано доказів, що на час виникнення спірних правовідносин мета діяльності ОСББ «РАКЕТНИК» була іншою ніж визначена вищезазначеною редакцією Статуту, наданого суду першої інстанції, наявною в матеріалах справи. Відповідно до ст. 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (станом на дату проведення перевірки) управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання. Статтею 22 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" встановлено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг. Самостійне забезпечення об`єднанням утримання і експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у багатоквартирному будинку може здійснюватися безпосередньо співвласниками, а також шляхом залучення об`єднанням фізичних та юридичних осіб на підставі укладених договорів. Договори з управителем укладаються об`єднанням відповідно до закону. Доказів наявності будь-яких договорів щодо управління житловим будинком за адресою: м. Дніпро, вул. Гомельська будинок 55 , які укладалися з іншими особами відповідачем не надано, в зв`язку із чим колегія суддів доходить висновку, що ОСББ "РАКЕТНИК" створено саме з метою управління будинку та саме відповідач є управителем спірного житлового будинку. Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховним Судом в постановах, прийнятих за наслідками перегляду справ в касаційному порядку, з посиланням на правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 06.05.2011 у справі № 15/147/10, неодноразово підтверджується правова позиція відносно того, що термін "споживач електричної енергії" необхідно застосовувати в дещо ширшому значенні, зокрема як такий, що поширюється і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання (№ 906/857/16 від 10.05.2018р.; № 911/1694/17 від 15.08.2018р.; № 904/3692/18 від 19.06.2019р.; № 916/2387/18 від 28.08.2019р.). Обов`язок споживача оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства, чинних на момент виникнення спірних правовідносин, навіть, якщо такий споживач взагалі використовує електричну енергію без укладення договору на електропостачання. Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги в частині того, що споживачем в розумінні вищезазначених норм матеріального права може бути виключно фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання на підставі договору про постачання про постачання електричної енергії споживачу відхиляються колегією суддів як необґрунтовані і такі, що суперечать сталій судовій практиці Верховного Суду. Доводи апеляційної скарги в частині того, що жодного акту приймання -передачі в управління Відповідача від Балансоутримувача точок обліку електроенергії по вул. Гомельській 55 та 57 у м.Дніпро ніколи не підписувалися не впливає на правильність висновків місцевого господарського суду в частині того, що Відповідач з 05.04.2016р. став фактичним управителем будинків за вказаними в договорі від 05.04.2016р. адресами. У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Враховуючи вищевикладене, усі доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ "РАКЕТНИК" є не належним відповідачем у даній справі і ,відповідно, висновки суду першої інстанції в частині того, що Відповідач є Споживачем є помилковоми, протирічать законодавству, обставинам справи, відхиляються колегією суддів, як такі, що побудовані на вільному тлумачені Відповідачем норм матеріального права на користь своєї правової позиції і суперечать сталій судовій практиці суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах, а тому відхиляються як необґрунтовані. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що Скаржникові надано вичерпну відповідь на всі його доводи відносно того, що він є не є Споживачем у спірних правовідносинах з АТ "Дніпровські електромережі" і відповідно, належним Відповідачем у даному позові. Статтею 26 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Отже, для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення ПРРЕЕ, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин та Методики. Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається (ч. 2 ст. 275 Господарського кодексу України). Згідно зі статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією. Для донарахування вартості електроенергії споживачу визначальним є факт порушення ним ПРРЕЕ. 01.08.2018р. представниками АТ "Дніпровські електромережі"при здійсненні перевірки дотримання ПРРЕЕ за адресою: місто Дніпро, вулиця Гомельська, будинок 55 виявлено порушення пунктів 1.2.1, 2.1.3, 5.5.5, 8.2.4 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить оператору системи, з метою без облікового користування електричною енергією без порушень схеми комерційного обліку. Точка підключення:

1. Четвертий під`їзд перший поверх з квартирного електричного стояка провід АПВ 2*2,5мм2 ;

2. Четвертий під`їзд дев`ятий поверх з квартирного електричного стояка провід ШВВП 2*2,5мм2 ;

3. П`ятий під`їзд сьомий поверх з квартирного електричного стояка провід ШВВП 2*2,5мм2 ; Порушення зафіксовано спеціальним технічним засобом кліщі РК 120 №4016 (рік повірки - квітень 2017 року). Споживачу, за твердженням позивача, порушення продемонстровано. На підставі виявленого порушення складено Акт про порушення №123566 від 01.08.2018 (а.с.14 том 1) з відміткою про відмову представника споживача від підпису. Відповідно до Відповідно до частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Оскільки у відзиві на позовну заяву відповідачем не заперечувалася дійсність Акту про порушення №123566 від 01.08.2018 (а.с.14 том 1) через підписання його, в зв`язку з відмовою від підпису уповноваженого представника відповідача, зацікавленими особами , відповідні доводи апеляційної скарги, відхиляються колегією суддів на підставі частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, 01.08.2018р. представниками позивача складено Акт про усунення порушення №123566 від 01.08.2018 (а.с.15 том 1) з відміткою про відмову представника споживача від підпису. Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджено постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, набрали чинності 11.06.2018 (далі - ПРРЕЕ) регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами, зокрема операторами систем розподілу і є обов`язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку (пункт 1.1 ПРРЕЕ). На роздрібному ринку електричної енергії, відповідно до пункту 1.2.1. ПРРЕЕ, споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку. Необлікована електрична енергія, відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Самовільне підключення, відповідно до пункту 1.1.2 ПРРЕЕ ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), - підключення та/або споживання електричної енергії без укладення договорів, передбачених цими Правилами, або підключення після відключення, несанкціоноване (непогоджене) оператором системи; Відповідно до пункту 2.1.3. ПРРЕЕ ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у разі зміни споживача, форми власності чи власника електроустановки є споживач. Споживачі укладають договір споживача про розподіл (передачу) електричної енергії шляхом приєднання до публічного договору за наявності чинного паспорта точки розподілу. У разі надання послуги з приєднання до електричних мереж ініціатором укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії є оператор системи. Відповідно до підпунктів 1,20 пункту 5.5.5. ПРРЕЕ ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Споживач електричної енергії зобов`язаний: 1) користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); 20) не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що матеріалами справи підтверджено порушення Відповідачем пунктів 1.2.1, 2.1.3, 5.5.5, 8.2.4 ПРРЕЕ, а саме самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі, яка не належить оператору системи, з метою без облікового користування електричною енергією без порушень схеми комерційного обліку, внаслідок виявленого самовільного підключення, що зафіксовано в акті про порушення № 123566 від 01.08.2018р. Посилання скаржника на ту обставину, що під час складання актів технічної перевірки засобів обліку електричної енергії за адресою вул. Гомельська 55 (а.с. 25-28) був присутнім присутнім представник Балансоутримувача головний інженер Гергель, яка і підписала дані акти, не спростовує вищенаведених висновків, що на час виникнення спірних правовідносин щодо споживання електричної енергії житловим будинком за адресою: 49099, м.Дніпропетровськ, вулиця Гомельська, будинок 55 з АТ "Дніпровські електромережі" Відповідач був Споживачем. Протиправність поведінки ОСББ у правовідносинах з АТ "Дніпровські електромережі" щодо безоблікового споживання електричної енергії житловим будинком за адресою: 49099, м.Дніпропетровськ, вулиця Гомельська, будинок 55 як Споживача полягає у бездіяльності (не укладанні договору споживання електричної енергії, який було укладено через тиждень після виявленого порушення та допущенні без облікового споживання електричної енергії). Відповідно до частин 1,2 статті 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини мислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

2. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. У частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу. Відповідно до частин 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.10.2019 у справі №917/1307/18. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висноку, що доводи відповідача, наведені як у відзиві на позовну заяву, так і в апеляційній скарзі не дають підстав для висноку щодо наявності вини третіх осіб у порушеннях ПРРЕЕ, які зафіксовано Актом №123566 від 01.08.2018. Частинами першою-третьою статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором (стаття 216 Господарського кодексу України). Приписами частини другої статті 217 Господарського кодексу України встановлено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку особа споживала за відсутності укладеного договору про постачання електричної енергії, застосовуються положення ПРРЕЕ та Методики. Нарахування за недовраховану електроенергію є платою за поставлену електричну енергію. Враховуючи характер виявленого порушення (підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку) правомірним для застосування є п. 2.9. Методики та нарахування за формулою 2.7. Методики, по якій сумарна кількість днів у періоді - не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення. Позивач правильно визначив кількість днів у періоді нарахувань, яка знаходиться в межах сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців з 19.09.2017р. (дати складання акту технічної перевірки засобів обліку) по 01.08.2018р.(дату виявленого порушення, оскільки, договірні відносини між сторонами відсутні, як і визначено у формулі 2.7. Методики. Враховуючи характер виявленого порушення ( підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку) правомірним для застосування є п. 2.9. Методики та нарахування за формулою 2.7. Методики, по якій сумарна кількість днів у періоді - не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення до дня усунення самовільного підключення. За наслідками розгляду Акту про порушення від 01.08.2018р. від 123566 комісія з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ДМЕМ , прийняла рішення нарахування недорахованої електроенергії провести згідно з пунктом 2.9 та за формулою 2.7 Методики, виходячи із сумарно допустимого струму кабелів за період з 19.09.2019р. по 01.08.2018р. у розмірі 93 340,80 грн за 55 560 кВт*г не облікованої електричної енергії (а.с. 21). Відповідач не оспорює правильність обрахування величини не облікованої електричної енергії, в зв`язку із чим, колегія суддів визнає обрахунок розміру збитків правильним і таким, що перебуває в причинно - наслідковому зв`язку і поведінкою Відповідача. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів доходить висновку, що доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження. Колегією суддів не встановлено порушень норм процесуального права, визначених частиною 3 статті 277 Господарського процесуального кодексу Украни, які є обов`язковою підставою для скасування судового рішення судом першої інстанції та неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню місцевим господарським судом під час прийняття ним рішення. Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення. Розподіл судових витрат: У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги у сумі 2 881, 50 грн. (а.с.151) покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі №904/6268/19 - залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.02.2020 у справі №904/6268/19 - залишити без змін. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 2 881, 50 грн. покласти на Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "РАКЕТНИК" (49107, м. Дніпро, вул. Гомельська, 55 код ЄДРПОУ 40354557). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених ч. 2 п. 3 ст. 287 ГПК України. Головуючий суддя М.О. Дармін Суддя С.Г. Антонік Суддя О.В. Березкіна

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»