Постанова 4876 № 904/5292/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18.05.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5292/19 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Мороза В.Ф., Чередко А.Є., секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдорбудстрой" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 (суддя Камша Н.М.) у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ОПТДОРБУДСТРОЙ", м. Дніпро до боржника дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", м.Дніпро про визнання банкрутом ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у даній справі клопотання №04.1-65/7383 від 04.12.2019 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області задоволено. Залучено Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області до участі у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України". Зазначена ухвала обґрунтована посиланням на те, що дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" є державним підприємством, а тому наявні підстави для залучення Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до участі у справі відповідно до приписів ч.1 ст.3 Кодексу України з процедур банкрутства. ІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 2.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптдорбудстрой" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду. Скаржник зазначає, що висновки суду першої інстанції про те, що боржник є державним підприємством не відповідають обставинам справи, у зв`язку з чим у суду були відсутні підстави для залучення Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до участі у справі. Апелянт звертає увагу, що суд не навів жодного обґрунтування стосовно віднесення боржника до державного підприємства. Крім цього, в матеріалах справи взагалі відсутні докази того, що боржник належить до державного підприємства. З огляду на положення чинного законодавства відкрите акціонерне товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є акціонерним товариством і майно, передане Укравтодором до статутного капіталу компанії є власністю останньої. З моменту внесення такого майна до статутного капіталу компанії воно втратило статус державного. Боржник не є державним підприємством або підприємством, у статутному капіталі якого частка державної власності перевищує 50 відсотків. Таким чином, на думку скаржника, відсутні правові підстави для застосування положень ч.1 ст.3 Кодексу України з процедур банкрутства та залучення до участі у справі ГТУЮ у Дніпропетровській області. 2.2 Доводи інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу представник боржника просить апеляційну скаргу задовольнити з підстав викладених в апеляційній скарзі. Боржник також зазначає, що 08.10.2019 прокуратурою Дніпропетровської області складено обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні №4201700000000645 від 01.06.2017. За результатами з`ясування у судовому розгляді обставин, встановлених під час досудового розслідування та перевірки їх доказами в суді, прокуратура Дніпропетровської області дійшла висновків, що обвинувачення, пред`явлене ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.5 ст.191, ч.3 ст.28, ч.1 ст.366 КК України, підлягає зміні з підстав того, що згідно довідки АА №829285 від 15.03.2013, виданої ГУ Статистики у Дніпропетровській області Державної служби статистики України ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" в інстутиційному секторі економіки за КІСЕ S. 11002 відноситься до приватних нефінансових корпорацій, тобто є юридичною особою приватного права. Таким чином, на думку боржника, навіть правоохоронними органами в межах кримінального провадження №4201700000000645 від 01.06.2017, в якому боржник є потерпілою стороною, констатовано, що дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" є юридичною особою приватного права. Іншими учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу учасниками справи не надано. Відповідно до приписів частини третьої ст.263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції. ІІІ. Апеляційне провадження 3.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Мороз В.Ф., Чередко А.Є. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 31.01.2020 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 10.03.2020. 10.03.2020 в судовому засіданні оголошено перерву до 30.03.2020. 25.03.2020 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання акціонерного товариства державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в якому заявник просив ухвалу господарського суду скасувати та закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Оптбудстрой" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019. Зазначене клопотання обґрунтовано посиланням на те, що відповідно до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області з 18.10.2019 перебуває в стані припинення. Станом на сьогодні повноваження органу з питань банкрутства в місті Дніпро та Дніпропетровській області здійснює Південне-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, яке ухвалою господарського суду від 15.01.2020 залучено до участі у даній справі. Як на підставу для закриття апеляційного провадження у справі заявник посилається на приписи п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України. Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд закриває провадження у справі відсутній предмет спору. Наведеною правовою нормою встановлено підстави для закриття провадження у справі. Водночас у поданому клопотанні заявник просить закрити апеляційне провадження. Частиною 1 ст.264 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо: після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги; після відкриття апеляційного провадження виявилося, що апеляційну скаргу не підписано, подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, або підписано особою, яка не має права її підписувати; після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Наведений перелік підстав для закриття апеляційного провадження є вичерпним. Колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, не є підставою для закриття апеляційного провадження, а тому відсутні підстави для задоволення відповідного клопотання. Відповідно до інформаційної довідки від 30.03.2020, у зв`язку з встановленням тимчасово на період з 18 березня по 3 квітня 2020 року особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 1, оформленого протоколом зборів суддів від 17.03.2020 року, розгляд справи № 904/5292/19, призначеної на 30 березня 2020 року не відбувся. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 18.05.2020. 15.05.2020 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Синтез" про долучення до матеріалів справи копії постанови Верховного Суду від 27.01.2020 по справі №904/1146/18. 18.05.2020 до суду надійшло клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдорбудстрой" про долучення до матеріалів справи копії листа Фонду державного майна України від 26.02.2020 № 10/17-3837. Колегія суддів не приймає до уваги надані заявниками додаткові докази, як такі, що не існували на час постановлення оскаржуваної ухвали (10.12.2019). 18.05.2020 у судове засідання з`явилися розпорядник майна та представники боржника, АТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (в режимі відеоконференції), скаржника. Інші учасники справи наданими їм процесуальним правом не скористалися та не забезпечили в судове засідання явку повноважних представників, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку. У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад (принципів) господарського судочинства. Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Враховуючи, що явка учасників справи у судове засідання обов`язковою не визнавалася, приймаючи до уваги строк розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду у справі про банкрутство, встановлений ч.3 ст.273 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутністю інших учасників справи. 3.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 02.12.2019 відкрито провадження у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", введено процедуру розпорядження майном відносно боржника до 22.05.2020 та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича. 09.12.2019 до господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання №04.1-65/7383 від 04.12.2019 Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому останній просить залучити його до участі у справі про банкрутство дочірнього підприємства "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України". 3.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх учасників справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, дослідивши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, оцінивши докази в їх сукупності та взаємозв`язку, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, враховуючи таке. Положенням статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства учасники у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Кодексом, інші учасники справи про банкрутство, щодо прав або обов`язків яких існує спір. Отже державний орган з питань банкрутства має статус учасника у справі про банкрутство згідно із законом. Відповідно до ч.1 ст. 3 Кодексу України з процедур банкрутства державний орган з питань банкрутства сприяє створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків. Тобто, зі змісту зазначеної норми (зокрема, з формулювання "у тому числі") вбачається, що участь державного органу з питань банкрутства у справах про банкрутство не обмежено виключно справами, в яких боржником є підприємство, яке належить до державного сектору економіки. Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (далі - Положення), визначено, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику з питань банкрутства та є державним органом з питань банкрутства. Повноваження державного органу з питань банкрутства визначені у ч.1 ст. 3 Кодексу України з процедур банкрутства та п.п.40-53 п.4 Положення та полягають у сприянні створенню організаційних, економічних, інших умов, необхідних для реалізації процедур банкрутства, у тому числі процедур банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків; організації системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідатором); формуванні Єдиного реєстру арбітражних керуючих; веденні Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство; встановлює порядок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих, перевірки організації їх роботи, дотримання арбітражними керуючими вимог законодавства з питань банкрутства та здійснює такий контроль; бере участь у справі про банкрутство і користується процесуальними правами та несе процесуальні обов`язки учасника у справі про банкрутство. Відповідно до ч.1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб`єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб`єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Положеннями ст. 63 Господарського кодексу України визначено, що залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства, зокрема, такого виду, як державне підприємство, що діє на основі державної власності. На виконання Указу Президента України від 08.11.2001 №1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України" Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 28.02.2002 №221 "Про утворення Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі - компанія). Відповідно до цієї постанови Кабінету Міністрів України засновником компанії є держава в особі Державної служби автомобільних доріг, якою здійснюються повноваження вищого органу управління компанії. У державній власності закріплюються 100% акцій компанії із забороною їх відчуження, використання для формування статутних фондів будь-яких суб`єктів господарювання, передачі в управління будь-яким особам та вчинення будь-яких дій, наслідком яких може бути відчуження цих акцій з державної власності, зокрема, передача в заставу, до прийняття окремого рішення щодо приватизації компанії. До статутного капіталу компанії передано майно державних підприємств з наступним перетворенням їх у дочірні підприємства. Згідно з п.1.1 Статуту компанії акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (компанія) створено рішенням Державного агентства автомобільних доріг України (наказ Укравтодору від 05 березня 2002 року № 93) на виконання Указу Президента України від 08 листопада 2001 року № 1056 "Про заходи щодо підвищення ефективності управління дорожнім господарством України", відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 року №221 "Про утворення відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та інших законодавчих актів України. Відповідно до п. 1.2 Статуту компанії засновником компанії є Державне агентство автомобільних доріг України, яке відповідно до Указу Президента України від 13 квітня 2011 року №456/2011 "Про Положення про Державне агентство автомобільних доріг України" є правонаступником Державної служби автомобільних доріг України, та виконує повноваження вищого органу управління компанії як акціонера. Компанія є акціонерним товариством, 100 відсотків акцій якого належать державі (п.1.4 статуту компанії). Метою діяльності компанії є задоволення потреб держави, територіальних громад, юридичних і фізичних осіб і безпечних та якісних автомобільних дорогах загального користування, роботах та послугах, що виконує (надає) компанія, одержання прибутку від здійснення господарської діяльності, сприяння розвитку дорожньої галузі, виробничому та соціальному розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання ними матеріальних, фінансових та інших ресурсів (п.3.1. статуту компанії). Згідно з п. 4.11 статуту компанія має право утворювати, організувати та ліквідувати у встановленому законом порядку філії, представництва, інші відокремлені структурні підрозділи та дочірні підприємства як території України так і за її межами. Рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію таких філій, представництв, інших відокремлених структурних підрозділів та дочірніх підприємств компанії приймається відповідно до законодавства та цього статуту. Відповідно до п. 4.16 статуту частина майна компанії може бути передана її дочірнім підприємствам на праві господарського відання у вигляді фінансової інвестиції. Пунктом 1.1 Статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" дочірнє підприємство створене відповідно до наказу Державної служби автомобільних доріг України від 09.04.2002 №156 на власності відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Відповідно до п.2.1 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" підприємство засноване з метою забезпечення економічних інтересів держави, задоволення потреб держави, населення та оборони країни в удосконаленні і розвитку автомобільних доріг загального користування, розширення можливостей виробничого та соціального розвитку підприємств дорожнього господарства, підвищення ефективності використання матеріальних, фінансових та інших ресурсів на основі спільної діяльності, розподілу праці і кооперації. У п. 3.3 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" зазначено, що засновником підприємства є публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Згідно з п. 4.2 статуту ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" майно підприємства складається з сукупності речей, майнових прав, інших цінностей, вартість яких відображається на самостійному балансі підприємства, яке передається засновником підприємству в господарське відання та іншого майна, набутого підприємством на засадах, не заборонених чинним законодавством і цим статутом. Власником майна, переданого до господарського відання підприємства засновником залишається засновник, проте підприємство має вчиняти передбачені законодавством заходи задля захисту такого майна. Таким чином, оскільки засновник ДП "Дніпропетровський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" є державним акціонерним товариством, 100% акцій якого належать державі, то "Дніпропетровський облавтодор" як його дочірнє підприємство за своєю сутністю також є державним підприємством, адже діє на основі державної власності, переданої йому засновником у господарське відання. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 17.03.2015 у справі № 21-58а15, у постанові Верховного Суду України від 14.10.2014 у справі № 21-452а14 та у постанові Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 904/1146/18. За приписами ч.4 ст.236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З урахуванням наведеного, місцевий господарський суд, встановивши, що дочірнє підприємство "Дніпропетровський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" є державним, а також з метою дотримання процедур банкрутства, дійшов вмотивованого висновку про необхідність залучення Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області до участі у справі про банкрутство. Доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відхиляються колегією суддів апеляційного господарського суду. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржникам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин. 3.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права під час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено. В зв`язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду першої інстанції має бути залишена без змін. 3.5. Розподіл судових витрат. Відповідно до приписів ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст.269,275,276,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Оптдорбудстрой" відмовити. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 10.12.2019 у справі №904/5292/19 залишити без змін. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 22.05.2020. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді А.Є.Чередко В.Ф.Мороз