LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 487624/214-10

від 15.05.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 у справі №24/214-10 скасувати в частині відмови у задоволен…

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15.05.2020 року м.Дніпро Справа № 24/214-10 Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Вечірка І.О., секретар судового засідання Крицька Я.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 (суддя Красота О.І.) у справі за позовом Криворізького транспортного прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ", м.Київ в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", смт.Радушне, Криворізький район Дніпропетровської області до акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг про стягнення 11 607 903,04 грн. ВСТАНОВИВ: І. Короткий зміст заявлених вимог 21.01.2020 акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» подало до господарського суду Дніпропетровської області скаргу на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України при виконанні рішення господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010 у справі № 2/214-10 про стягнення з відповідача на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК "Нафтогаз України" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз"11607903,04 грн. Вимоги скарги полягали у визнанні незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП № 24254466 та її скасування, зупинення стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 №24/214-10 до завершення розгляду скарги. Скарга мотивована тим, що постанова про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП № 24254466 винесена передчасно з порушенням норм законодавства, оскільки акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» Розпорядженнями Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» та від 16.01.2019 № 36-р «Про затвердження переліку об`єктів приватизації державної власності» включено до переліку об`єктів, що підлягають приватизації. Станом на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваного рішення боржника із вказаного переліку не виключено, отже підстави зупинення вчинення виконавчих дій не усунуті. Спірна постанова прийнята державним виконавцем у встановлений частиною десятої статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» строк - до 15 січня поточного 2020 року, протягом якого державні органи приватизації мають оприлюднити перелік об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік. Крім того, АТ «Криворізька теплоцентраль» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь в процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання та водовідведення за спожиті енергоносії», під номером особистого запису в реєстрі 222, на підставі Наказу Мінрегіону від 01.11.2018 № 292, що в силу п.10 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для зупинення виконавчих дій. ІІ. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 у даній справі в задоволенні скарги акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України стосовно: зупинення стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 №24/214-10 про стягнення з акціонерного підприємства Криворізька теплоцентраль на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз 11 607 903,04 грн. про стягнення з акціонерного підприємства Криворізька теплоцентраль на користь Державного казначейства державне мито у сумі 25 500,00 грн. та на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., до завершення розгляду скарги; визнання незаконними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 року ВП№24254466, скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП№24254466 відмовлено у повному обсязі. Ухвала місцевого господарського суду вмотивована посиланням на те, що з урахуванням приписів до ч.4 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження» обов`язок повідомляти державного виконавця про наявність підстав, які зумовили обов`язкове зупинення виконавчого провадження покладено на скаржника (боржника). Станом на 02.01.2020 (дату прийняття спірної постанови) Кабінетом Міністрів України не приймалося розпорядження щодо приватизації у 2020 році АТ "Криворізька теплоцентраль", а Фондом державного майн України в порядку ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не забезпечено оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, а тому у державного виконавця були наявні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій. ІІІ. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи учасників справи 3.1 Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Не погодившись із згаданою ухвалою, акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про задоволення скарги акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" у повному обсязі, а саме: а саме: зупинити стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 № 24/214-10 про стягнення з акціонерного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз» 11 607 903,04 грн., про стягнення з акціонерного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь державного казначейства державне мито у сумі 25 500,00 грн. та на користь публічного акціонерного товариства "УКРТРАНСГАЗ" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз» витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. до завершення розгляду скарги; визнати незаконними дії головного державною виконавця Відділ) примусової о виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП № 24254466; скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 року ВП № 24254466. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на те, що у даному випадку позиція суду є помилковою та незаконною, оскільки Наказом Фонду державного майна України №1869 від 08.12.2015 було прийнято рішення про приватизацію державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» шляхом перетворення його у публічне акціонерне товариство. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» АТ «Криворізька теплоцентраль» включено до переліку об`єкті» великої приватизації державної власності, згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності» продовжено приватизацію об`єктів державної власності (в т.ч. АТ «Криворізька теплоцентраль»), включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році та наразі безперервно триває процедура приватизації. На поточний момент часу відсутнійнормативно-правовий акт, який виключав би підприємство боржника з переліку об`єктів великої приватизації державної власності, отже, на думку апелянта, процес приватизації АТ «Криворізька теплоцентраль» триває й у2020 році. Суд проігнорував зміст положення підпункту 10 частини Розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про приватизацію державної о і комунального майна», згідно з яким після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, оскільки АТ «Криворізька теплоцентраль» згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 358-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році» включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності та наразі триває процедура приватизації боржника, згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 №36-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності» акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, без обмеження будь-яким строком (кінцевою датою). Суд також не взяв до уваги, ту обставину, що АТ «Криворізька теплоцентраль» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення. що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», під номером особистого запису в реєстрі 222, на підставі Наказу Мінрегіону від 01.11.2018 № 292. 3.2 Доводи інших учасників справи У відзиві на апеляційну скаргу відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду залишити без змін. Заявник вважає, що у державного виконавця були наявні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, оскільки станом на 02.01.2020 Кабінетом Міністрів України не приймалося розпорядження щодо приватизації у 2020 році АТ «Криворізька теплоцентраль», а Фондом державного майна України в порядку ст.11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» не забезпечено оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік. Прокуратурою Дніпропетровської області надані письмові пояснення, в яких заявник просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду від 04.02.2020 залишити без змін. Прокурор зазначає, що положеннями Закону України "про приватизацію державного і комунального майна" передбачається щорічне формування та затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, яке здійснюється на кожен календарний рік та оприлюднюється в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України до 15 січня поточного року. За таких умов, на думку прокурора, у державного виконавця до публікації 15.01.2020 списку підприємств, що підлягають приватизації на початку січня 2020 року не було підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, у зв`язку з чим виконавче провадження було поновлено правомірно. Прокурор вважає безпідставними посилання скаржника на положення підпункту 10 частини 9 розділу V Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна". Пунктом 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" було передбачено, що після припинення провадження у справі про банкрутство забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів. Станом на дату винесення державним виконавцем постанови про поновлення вчинення виконавчих дій 02.01.2020 втратила чинність норма вказаного Закону та не могла бути прийнята до уваги судом першої інстанції при розгляді даної скарги. ІV. Апеляційне провадження 4.1 Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді Згідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.03.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія у складі: головуючий суддя Кузнецов В.О., судді Чус О.В., Вечірко І.О. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.03.2020 поновлено акціонерному товариству "Криворізька теплоцентраль" процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 30.03.2020. Відповідно до інформаційної довідки 30.03.2020 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з встановленням тимчасово на період з 18 березня по 3 квітня 2020 року особливого режиму роботи Центрального апеляційного господарського суду на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11 березня 2020 року "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" зі змінами, враховуючи Рекомендації Ради суддів України викладених у листі № 9рс-186/20 від 16 березня 2020 року, на виконання рішення зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду № 1, оформленого протоколом зборів суддів від 17.03.2020. Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.04.2020 розгляд справи призначено у судовому засіданні на 15.05.2020. Розпорядженням керівника апарату суду від 14.05.2020 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи у зв`язку із відпусткою судді Чус О.В. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2020 для розгляду апеляційної скарги визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кузнецова В.О., суддів Коваль Л.А., Вечірка І.О. 15.05.2020 у судове засідання з`явилися представники прокуратури Дніпропетровської області, відповідача та Міністерства юстиції України, які надали відповідні пояснення. Позивач не забезпечив в судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Статтею 6 Європейської конвенції з прав людини передбачено право кожного на судовий розгляд його справи упродовж розумного строку. У частині третій статті 2 Господарського процесуального кодексу України також закріплено розумність строків розгляду справи судом як одну з основних засад (принципів) господарського судочинства. Частинами 11,12 ст.270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 зазначено, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується із обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження. У разі відкладення розгляду справи за відсутності достатніх підстав, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. 15.05.2020 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. 4.2 Стислий виклад обставин справи, встановлених судами Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 16.09.2010 по справі №24/214-10 стягнутоз державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» на користь Міністерства палива та енергетики України Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" дочірньої компанії "Укртрансгаз" її філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів 11 607 903,04 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; стягнуто з відповідача на користь Державного казначейства державне мито у сумі 25 500,00 грн. 27.09.2010 на виконання рішення, яке набрало законної сили, господарським судом видано наказ. Зазначений виконавчий документ знаходиться на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Департаменту державної служби Міністерства юстиції України. Ухвалою від 08.12.2014 господарський суд Дніпропетровської області здійснив заміну позивача - Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів, філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на його правонаступника публічне акціонерне товариство "УКРТРАНСГАЗ" в особі Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз". 20.05.2019 орган виконавчої служби виніс постанову про заміну назви сторони виконавчого провадження. 02.01.2019 орган виконавчої служби виніс постанову ВП № 24254466 про заміну назви сторони виконавчого провадження: замінив назву боржника, а саме: з публічного акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". 11.02.2019 державним виконавцем була винесена постанова про зупинення виконавчих дій відповідно до п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження». 02.01.2020 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 24254466, яка обґрунтована посиланням на ч.5 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження». 4.3 Позиція апеляційного господарського суду у справі Імперативними приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені в апеляційній скарзі доводи та надані заперечення, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, перевіривши встановлені на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Предметом апеляційного перегляду у даній справі є вирішення питання щодо наявності або відсутності підстав для визнання незаконними дій головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича, що стосуються винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП № 24254466. За приписами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України). Конституційний Суд України у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність. Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Відповідно до статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону). Згідно із частиною першою статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частиною другою статті 7 вказаного Закону державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»). У частинах першій, другій статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Підстави зупинення виконавцем вчинення виконавчих дій унормовані положеннями статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». В силу пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення державних підприємств або пакетів акцій (часток) господарських товариств до переліку об`єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації. Зі змісту частини п`ятої статті 35 цього Закону вбачається, що після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову. Господарський суд визнав, що у державного виконавця були наявні підстави для поновлення вчинення виконавчих дій, оскільки на 02.01.2020 не було відповідних доказів, що передбачали б включення розпорядженням Кабінету Міністрів України АТ «Криворізька теплоцентраль» до переліку об`єктів великої приватизації на 2020 рік. Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з даною правовою позицією господарського суду першої інстанції, з огляду на таке. Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна та майна, що належить Автономній Республіці Крим, врегульовані нормами Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна». Порядок приватизації державного і комунального майна у відповідності до вимог частини першої статті 10 цього Закону передбачає формування та затвердження переліків об`єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі; прийняття рішення про приватизацію За змістом частини другої статті 11 Закону перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Фонду державного майна України. Державні органи приватизації щороку до 15 січня поточного року забезпечують оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації на відповідний рік, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України. Якщо протягом року у передбаченому цією статтею порядку приймаються рішення про включення додаткових об`єктів права державної власності до переліків об`єктів, що підлягають приватизації, Фонд державного майна України має включити такі об`єкти до відповідного переліку та оприлюднити відповідний змінений перелік об`єктів, що підлягають приватизації, в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України (частина 10 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»). Отже, наведеною правовою нормою державним органам приватизації надано у січні поточного року п`ятнадцятиденний строк, протягом якого вони мають прийняти рішення щодо оприлюднення переліків об`єктів, що підлягають приватизації. Згідно розпорядженню Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року № 358-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації 2018 році», затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році, згідно з додатком, зокрема АТ «Криворізька теплоцентраль». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації» затверджено перелік об`єктів великої приватизації державної власності (далі - перелік) згідно з додатком, зокрема: код згідно з ЄДРПОУ - 00130850 АТ «Криворізька теплоцентраль». Фонду державного майна: 1) продовжити приватизацію об`єктів державної власності, включених до переліку, рішення про приватизацію яких були прийняті в 2018 році; 2) забезпечити проведення конкурсного відбору радників для підготовки до приватизації та продажу об`єктів державної власності, включених до переліку, в установленому Кабінетом Міністрів України порядку; 3) у разі, коли у конкурсному відборі радників не виявив бажання взяти участь жоден кандидат, забезпечити підготовку до приватизації (продажу) об`єктів державної власності, включених до переліку, без залучення радників; 4) подавати Кабінетові Міністрів України на затвердження умови продажу об`єктів державної власності, включених до переліку; 5) забезпечити виставлення на продаж об`єктів державної власності, включених до переліку; 6) під час підготовки до приватизації об`єктів державної власності, включених до переліку, враховувати їх кредитні зобов`язання, за якими надано державну гарантію. Проаналізувавши вказані нормативні акти Кабінету Міністрів України, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність у змісті Розпорядження від 16.01.2019 № 36-р посилання на те, що приватизація зазначених об`єктів обмежена 2019 роком та вони не підлягають приватизації, зокрема в 2020 році. У даному Розпорядженні не визначено строк його виконання, тому у відповідності до пункту 1 параграфу 78 Регламенту Кабінету Міністрів України, затвердженого у редакції постанови від 16 квітня 2014 року № 114, орган виконавчої влади, відповідальний за виконання, самостійно визначає строк і порядок виконання з урахуванням цілей та складності завдання. Кабінет Міністрів України розпорядженням від 3 березня 2020 року № 204-р вніс зміни у додаток до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36-р щодо окремих об`єктів. Зважаючи на викладені обставини, аналіз наведених норм права колегія суддів апеляційної інстанції визнає, що розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36-р на теперішній час є чинним. На поточний момент часу відсутній нормативно-правовий акт, який виключав би підприємство боржника з переліку об`єктів великої приватизації державної власності. Відтак, з огляду на положення частини 2 статті 11 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна» акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є таким, що продовжує перебувати в переліку об`єктів великої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 січня 2019 року № 36-р і процес приватизації підприємства триває, а тому визначені пунктом 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» обставини, що стали підставою для зупинення виконавчого провадження, на час поновлення виконавчих дій державним виконавцем - 2 січня 2020 року, не усунені. Вищенаведене не було враховано державним виконавцем при прийнятті процесуального рішення про поновлення виконавчих дій та їх здійсненні. Посилання суду першої інстанції на порушення скаржником вимог частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» щодо зобов`язання повідомляти державного виконавця про наявність підстав, що зумовили обов`язкове зупинення виконавчого провадження, є безпідставними, оскільки суперечать встановленим конкретним обставинам у справі. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Статтею 343 Господарського процесуального кодексу передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. Проаналізувавши наведені обставини в їх сукупності та взаємозв`язку, згідно представлених доказів колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що головний державний виконавець Кузьменко О.С. під час вчинення виконавчих дій допустив порушення норм Закону України «Про виконавче провадження», тому його дії щодо винесення постанови від 2 січня 2020 року ВП №2454466 про поновлення вчинення виконавчих дій визнаються неправомірними, а оскаржувана постанова підлягає скасуванню, яка така, що прийнята з порушенням ч.5 ст.35 Закону України «Про виконавче провадження». Положеннями пункту 10 частини 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: включення підприємств, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", з виконавчих проваджень, стягувачами за якими є Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", її дочірня компанія "Газ України", Публічне акціонерне товариство "Укртрансгаз", постачальники електричної енергії, а боржниками - підприємства, що виробляють теплову енергію, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, та підприємства централізованого водопостачання та водовідведення, що надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, послуги з постачання холодної води та послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем). АТ «Криворізька теплоцентраль» включено до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення. що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», під номером особистого запису в реєстрі 222, на підставі Наказу Мінрегіону від 01.11.2018 №

292. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, своїм листом від 06.11.2018 за вих. № 7/102/12056-18 від 06.11.2018 повідомило скаржника, про включення його до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення. що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення спожн і і енергоносії». Листом від 28.01.2019 вих. № 566/09 АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з вимогою про зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій (отримано ДВС 04.02.2019). Листом від 28.01.2019 вих. № 567/09 АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції у м.Києві з вимогою про зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій (отримано ДВС 04.02.2019). Листом від 01.02.2019 вих. № 691/09 АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулося до Міністерства юстиції України Головного територіального управління юстиції у м. Києві з вимогою про зняття арешту та зупинення вчинення будь-яких виконавчих дій (отримано ДВС 06.02.2019). До вказаних листів боржником були додані докази включення АТ «Криворізька теплоцентраль» до Реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії суб`єктів господарювання, відповідно до Закону України № 1730-V111 «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії», а також докази повідомлення про продовження приватизації АТ «Криворізька теплоцентраль» у 2019 році, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 № 36-р «Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності» Приймаючи до уваги, що вказані листи були надіслані на адресу ДВС - 28.01.2019 та 01.02.2019, у боржника були відсутні підстави для зазначення у цих листах заперечень стосовно винесення 02.01.2020 державним виконавцем постанови про поновлення виконавчих дій. Отже, місцевим господарським судом помилково зазначено, що у наведених листах представником боржника не ставилося питання незаконності дій державного виконавця по винесенню оскаржуваної постанови від 02.01.2020. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимоги акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" щодо зупинення стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 №24/214-10 до завершення розгляду скарги. Частиною першою статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Відповідно до положень статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку, передбачено як захід забезпечення позову, що вживається господарським судом за заявою учасника справи. Матеріалами справи встановлено, що головним державним виконавцем 9 січня 2020 року направлено до банківської установи - «КРИСТАЛБАНК» платіжні вимоги №24254466/9/24 та № 24254466/9/25 від 09.01.2020, якими згідно призначення платежу передбачено стягнення коштів з АТ «Криворізька теплоцентраль» у сумі 9 534 468,21 грн. на користь ПАТ «Укртрансгаз». Вказані платіжні вимоги підписані відповідальними особами Міністерства юстиції України. Згідно меморіального ордера №24254466/9 від 24.01.2020 з розрахункового рахунку АТ "Криворізька теполоцентраль" на користь Криворізького лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" на підставі наказу господарського суду Дніпропетровської області від від 27.09.2010 №24/214-10. Таким чином, відсутні підстави для зупинення стягнення за виконавчим документом - наказом господарського суду Дніпропетровської області від 27.09.2010 №24/214-10 до завершення розгляду скарги. 4.4 Висновки апеляційного господарського суду за результатами апеляційного перегляду. За змістом пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право повністю або частково скасувати судове рішення. Приймаючи до уваги, що оскаржувана ухвала в частині відмови у задоволенні скарги акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" від 20.01.2020 № б/н на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП №24254466 та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП№24254466 прийнята при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, колегія суддів, враховуючи приписи п.1 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про наявність підстав для часткового скасування оскаржуваної ухвали. Керуючись ст.ст.269,275,277,281-283 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" задовольнити частково. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 04.02.2020 у справі №24/214-10 скасувати в частині відмови у задоволенні скарги акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" від 20.01.2020 № б/н на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП №24254466 та скасування постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП№24254466. Скаргу акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" від 20.01.2020 № б/н на дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задовольнити частково. Визнати незаконними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича щодо винесення постанови про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП №24254466 та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменка Олексія Степановича про поновлення вчинення виконавчих дій від 02.01.2020 ВП№24254466. В іншій частині ухвалу господарського суду від 04.02.2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку. Постанова складена у повному обсязі 20.05.2020. Головуючий суддя В.О.Кузнецов Судді Л.А.Коваль І.О.Вечірко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»