Постанова Полтавський апеляційний суд № 554/2892/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 554/2892/20 Номер провадження 33/814/415/20Головуючий у 1-й інстанції Микитенко В. М. Доповідач ап. інст. Костенко В. Г. Категорія: ст.124 КпАП ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2020 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Костенко В.Г., з участю порушника ОСОБА_1 , його захисника Шевченко Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою порушника ОСОБА_1 на постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 квітня 2020 року, ВСТАНОВИВ: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, одружений, маючий на утриманні неповнолітню дитину, працюючий за договорами, несудимий, визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, з накладенням адміністративного стягнення - позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 1 рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 420 грн. 40 коп. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнаний винуватим в тому, що він 10 лютого 2020 року близько 11 годин 10 хвилин, керуючи автомобілем «DAEWOO LANOS», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Нікітченка у м. Полтаві, виконуючи маневр повороту ліворуч на вул. Героїв Сталінграду, в порушення п.18.1 Правил дорожнього руху України, не дав дорогу пішоходам, які переходили дорогу по нерегульованому пішохідному переході та вчинив наїзд на дитячий візок із малолітньою ОСОБА_2 , який вела в руках її мати ОСОБА_3 . Внаслідок пригоди потерпілі отримали тілесні ушкодження, а дитячий візок пошкоджений механічно. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді змінити в частині накладення стягнення, застосувавши його у виді штрафу. Зазначає, що він щиро розкаявся, вперше притягується до адміністративної відповідальності, добровільно відшкодував шкоду потерпілій, має на утриманні неповнолітнього сина 2009 року народження, а його робота є єдиним джерелом доходу і пов`язана з керуванням автомобілем. Потерпіла ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, при цьому просила розглядати справу у її відсутності та не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення порушника та його захисника на підтримання доводів апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Висновки судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення ґрунтуються на зібраних в установленому порядку і перевірених в судовому засіданні доказах і не спростовуються в апеляційній скарзі. Його дії за ст.124 КпАП України кваліфіковані правильно. Доводи апеляційної скарги про можливість пом`якшення накладеного стягнення заслуговують на увагу. Згідно з ч.2 ст.33 КпАП України, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. У відповідності з приписами ст.34 КпАП України обставинами, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, визнаються, зокрема, щире розкаяння винного та добровільне відшкодування збитків. Законами України може бути передбачено й інші обставини, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення. Орган (посадова особа), який вирішує справу про адміністративне правопорушення, може визнати пом`якшуючими і обставини, не зазначені в законі. Відповідно до ч.2 ст.30 цього ж Кодексу, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. В порушення наведених вимог закону, суддя не мотивував необхідність застосування до правопорушника саме позбавлення права керування транспортними засобами, а також при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення не врахував обставини, що пом`якшують відповідальність - щире розкаяння винного та добровільне відшкодування збитків. Також суддя недостатньо врахував дані про особу правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, має сім`ю, утримує малолітнього сина, а його робота є єдиним джерелом доходу та пов`язана з керуванням автомобілем. Залишилися поза увагою судді і думка потерпілої, яка жодних претензій до водія не має і при цьому не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Крім того, апеляційний суд враховує і конкретні обставини справи та висновок судово-медичної експертизи №250, відповідно до якого попередній діагноз у потерпілої ОСОБА_2 не підтверджений об`єктивними даними, а тому тілесні ушкодження не можуть бути оцінені по ступеню тяжкості. Враховуючи наведене, з огляду на відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_1 , необхідно пом`якшити в межах санкції ст.124 КпАП України та застосувати його у виді штрафу. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Октябрського районного суду м. Полтава від 13 квітня 2020 року щодо ОСОБА_1 змінити. Пом`якшити ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, наклавши його в виді штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 340 грн. В іншій частині постанову залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.Г. Костенко