Постанова 4818 № 953/22407/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №953/22407/19 Суддя 1-ї інстанції: Божко В.В. Провадження № 33/818/128/20 Категорія: ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19.05.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П. за участю потерпілого по справі ОСОБА_1 , його представника - адвоката Мірошниченка Альони Михайлівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2019 року у відношенні ОСОБА_2 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2019 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_3 25.10.2019 року о 17.00 керуючи автомобілем ВАЗ-21723, державний номер НОМЕР_1 в напрямку вул. Шевченка, навпроти будинку 24 вул. Сидора Ковпака в м. Харкові при зміні напрямку руху (поворот ліворуч), не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, та скоїв зіткнення з автомобілем Ауді, державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався в зустрічному напрямку. При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі отримали механічні пошкодження а їх власникам завдано матеріальні збитки. Не погодившись з таким рішенням ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та прийняти нову постанову за результатами автотехнічної експертизи. Також просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи це тим, що оскаржувану постанову було отримано лише 16.12.2019 року. (а.с. 26, копії супровідного листа про направлення постанови суду 1ї інстанції немає) В скарзі вказує, що його захисником ОСОБА_4 в суді першої інстанції було заявлено клопотання про проведення судової автотехнічної експертизи, за результатами якої на його думку можна було встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди та відсутність в його діях склад адміністративного правопорушення, у задоволенні якого було відмовлено. Також вказує, що він рухався на автомобілі ВАЗ 217230 зі швидкістю, приблизно 50 км/год, по лівій смузі руху в напрямку вул. Шевченка. Під час руху несподівано для нього з території автозаправки «ОККО» виїхав автомобіль Фольксваген Пассат, темного кольору, який створив для нього небезпеку, виїхавши на його смугу руху. Оскільки відстань була не велика, він не встиг застосувати гальмування, і для уникнення зіткнення з автомобілем Фольксваген Пассат був вимушений маневрувати ліворуч, з подальшим виїздом на зустрічну смугу руху, де відбулось зіткнення з автомобілем Ауді 100, що рухався у зустрічному напрямку. Вказує, що автомобіль Фольксваген Пассат рухався зі швидкістю, близько 15-20 км/год. З моменту виїзду з автозаправки до моменту виїзду на смугу руху автомобіля ВАЗ2172 автомобіль Фольксваген Пассат подолав відстань близького 7 м., та перед виїздом на проїзну частину автомобіль Фольксваген Пассат рухався по території автозаправки, у зв`язку з чим ОСОБА_3 , розраховував на те, що водій Фольксваген Пассат зупиниться перед виїздом та дасть йому дорогу, але несподівано для нього без зупинки він виїхав на проїзну частину. Заслухавши пояснення потерпілого по справі ОСОБА_5 та його представника Мірошниченко А. ОСОБА_6 ., які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю за необхідне поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки повідомлені причини такого пропуску апеляційний суд вважає поважними, та відмовити в задоволенні апеляційних вимог, виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( ст. 1 КУпАП). Відповідно до приписів ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Відповідно до вимог п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно приписів ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_3 та його захисник Мельниченко Є.О. не прибули, апеляційним судом здійснювались заходи щодо належного повідомлення їх про час та місце розгляду справи, проте ОСОБА_3 за адресою, вказаною в апеляційній скарзі судову повістку не отримав, а захисник Мельниченко Є.О. в телефонному режимі просив розглядати справу без його участі. Враховуючи думку сторін, апеляційний суд вважає за можливим розглядати справу без участі ОСОБА_3 та його захисника Мельниченка Є.О. Надаючи пояснення потерпілий по справі ОСОБА_5 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та вказував, що посилання ОСОБА_3 на те, що водій транспортного засобу Volkswagen Passat своїми діями вимусив його виїхати на зустрічну смугу руху є безпідставним, оскільки такого транспортного засобу взагалі не було. Також вказав, що на місці, де відбулась дорожньо-транспортна пригода виїзду з заправочної станції немає, а є лише заїзд до неї, і тому руху автомобіля під керуванням ОСОБА_3 ніхто не заважав, та створював йому небезпечної ситуації. Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні клопотання про призначення судової авто-технічної експертизи виходить з приписів ч. 2 ст. 251 КУпАП, згідно якої обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП, а суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями збирання доказів. Учасники дорожнього руху відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху України встановлено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Пунктом 11.4 Правил дорожнього руху України встановлено, що на дорогах з двостороннім рухом, які мають щонайменше дві смуги для руху в одному напрямку, забороняється виїжджати на призначений для зустрічного руху бік дороги. Апеляційний суд критично оцінює посилання апелянта на те, що водій автомобіля Volkswagen Passat спровокував вказані вище дії ОСОБА_3 оскільки, як вірно встановив суд першої інстанції матеріали справи не містять жодних доказів існування цієї обставини. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції вірно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суд першої інстанції надав повну та належну оцінку, та прийняв законне та обґрунтоване рішення, та підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_3 про поновлення строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2019 року у відношенні ОСОБА_3 задовольнити, вказаний строк поновити. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вказану вище постанову без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Харківського апеляційного суду В.П. Цілюрик