Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/4853/19
від 19.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 р. м. ХарківСправа № 480/4853/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Гуцала М.І., Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. , за участю секретаря судового засідання Соколової О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Імекс" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2020, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Діска (повний текст складено 10.01.20) по справі № 480/4853/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Імекс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: 26.11.2019 позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Імекс" (далі - ТОВ "Альфа-Імекс") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Сумській області (далі - ГУ ДПС у Сумській області), в якому просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0003291404 від 17.07.2019 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 66353,75 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 53083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13270,75 грн. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 залишено без розгляду позов ТОВ "Альфа-Імекс". Не погодившись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Просить скасувати ухвалу та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду. В обгрунтування апеляційної скарги зазначає про звернення до суду із адміністративним позовом відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України у тримісячний строк з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень. Відповідачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. В обгрунтування відзиву зазначає, що позивач отримав рішення ДФС України про результати розгляду його скарги 04.10.2019, а до суду звернувся 26.11.2019, тобто з пропуском строку, передбаченого п. 56.19 ст. 56 Податкового кодексу України. Відповідач у справі не скористався своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вимог поданої позивачем апеляційної скарги, виходячи з наступного. Головним управлінням ДФС у Сумській області, правонаступником якого є ГУ ДПС у Сумській області, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Альфа-Імекс", за результатами якої складено акт від 14.06.2019 №706/18-28-14-04-20/37052672/66. На підставі висновків проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 № 0003291404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 66353,75 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 53083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13270,75 грн. В подальшому, ТОВ "Альфа-Імекс" оскаржувало зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, подавши скаргу від 05.08.2019 № 32867/6 до Державної фіскальної служби України, правонаступником якої є Державна податкова служба України (далі - ДПС України). Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги від 30.09.2019 №3850/6/88-00-08-05-02 податкове повідомлення-рішення від 17.07.2019 №0003291404 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с.32-36). Дане рішення контролюючого органу отримано позивачем 04.10.2019, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.128) та не заперечується позивачем. З позовом до адміністративного суду ТОВ "Альфа-Імекс" звернулось 26.11.2019. Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Вдповідачем подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду, мотивоване тим, що позивач звернувся до суду з позовом з пропуском строку звернення, визначеного ст. 56 Податкового кодексу України. Задовольняючи клопотання відповідача та залишаючи позовну заяву ТОВ "Альфа-Імекс" без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачає можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу у застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним ч.2 ст.122 КАС України, а також скороченими строками, визначеними, зокрема, ч. 4 ст. 122 КАС України. ТОВ "Альфа-Імекс" звернулось з позовом до суду з пропуском місячного строку, який передбачений п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України. Проте, позивачем не було подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, а доводи, вказані в запереченні на клопотання про залишення позову без розгляду, судом визнано необґрунтованими. Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються положеннями Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначені норми встановлюють загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України (далі - ПК України). Положеннями ст.56 ПК України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Згідно із п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. Статтею 102 Податкового кодексу України встановлено строк давності - 1095 днів для нарахування грошових зобов`язань платнику податків. За таких обставин строк для звернення платника податків із позовом до адміністративного суду становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено. Разом з тим, відповідно до п.56.19 ст.56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті. Тобто, вказаний пункт регулює ті самі правовідносини, що й пункт 56.18 цієї ж статті. Таким чином, два зазначені приписи Податкового кодексу України по-різному регулюють ті самі правовідносини і при цьому суперечать один одному. Однак, згідно із п.56.21 ст.56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків. Відповідно до наведеного, при прийнятті позовної заяви від платника податків про оскарження податкового повідомлення-рішення, яке стосується нарахування грошових зобов`язань, слід вирішувати питання на користь платника податків і застосовувати пункт 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який передбачає більш тривалий строк для звернення до суду, ніж пункт 56.19 цієї ж статті. Аналогічні правові висновки викладені в судових рішеннях Верховного Суду, в тому числі в ухвалі від 11 березня 2019 року по справі №1240/2739/18. Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Щодо посилання судом першої інстанції та відповідачем на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18, від 25 жовтня 2019 року по справі №640/20569/18, колегія суддів зазначає наступне. У вказаних постановах Верховного Суду касаційним судом було відступлено від висновків про застосування норм права у правовідносинах, які стосуються строку звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, викладених в постановах Верховного Суду від 17 липня 2019 року (справа №640/46/19), від 14 лютого 2019 року (справа № 813/4921/17). При цьому Верховний Суд звернув увагу, що спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами ПК України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання. Також, Верховний Суд наголосив, що різниця природи рішень контролюючого органу (щодо нарахування грошових зобов`язань або інші рішення) об`єктивно здатна впливати та зумовлювати різницю в підходах щодо встановлення строків звернення до суду про їх оскарження. З огляду на зазначене Верховним Судом у постановах від 11 жовтня 2019 року по справі № 640/20468/18, від 25 жовтня 2019 року по справі №640/20569/18 було сформульовано такий правовий висновок: "інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки: а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу; б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.". Отже, вказані висновки Верховного Суду стосовно строків оскарження рішень податкового органу стосуються оскарження саме рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків. Однак, в межах справи № 480/4853/19 оскаржується рішення Головного управління ДФС у Сумській області від 17.07.2019 № 0003291404 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 66353,75 грн., у тому числі: за податковими зобов`язаннями - 53083,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13270,75 грн. Таким чином, дане рішення безпосередньо стосується нарахування грошових зобов`язань платника податків, а тому висновки Верховного Суду, викладені у вказаних постановах по справах № 640/20468/18 та №640/20569/18, не підлягають застосуванню. Враховуючи вищевикладене, приписи п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та свідчать про необхідність задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 по справі № 480/4853/19 та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Такий підхід до вирішення питання дотримання позивачем строку звернення до суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 03.04.2020 у справі №2540/2576/18. Керуючись ст.242, 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Імекс" задовольнити. Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 08.01.2020 по справі № 480/4853/19 скасувати. Справу № 480/4853/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Імекс" до Головного управління ДПС у Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку. Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді(підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Повний текст постанови складено 22.05.2020.