Постанова 4805 № 295/3823/19

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №295/3823/19 Головуючий у 1-й інст. Болейко А. П. Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач Ляшук В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року суддя Житомирського апеляційного суду Ляшук В.В., з участю секретаря Кусковської Т.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 встановив: Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення за у виді штрафу, розміром 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 грн. 20коп. Відповідно до постанови, 03.03.2019 року о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_1 у м. Житомирі, по вул. Героїв Пожежних, 12, керував автомобілем ВАЗ 21121 д.н.з. НОМЕР_1 у стані наркотичного сп`яніння. Згідно висновку щодо результатів медичного огляду № 130 від 04.03.2019 року, у ОСОБА_1 виявлено амфетаміни. На постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, скасування постанови суду та закриття провадження у справі. Зазначає, що про існування даної постанови він дізнався випадково в Корольовському районному суді м. Житомира. Копію постанови суду не отримував, судові повістки про розгляд справи в Богунському районному суді теж не отримував, оскільки з 18.03.2019 року по 24.06.2019 р. знаходився за кордоном в Польщі, що підтверджується копією паспорту громадянина для виїзду за кордон. Вважає, що строк на апеляційне оскарження ним пропущено з поважних причин і просить його поновити. Також зазначає, що всі судові повістки та сама постанова надсилалась за адресою: АДРЕСА_2 , однак фактичне його місце проживання АДРЕСА_1 . На його думку, постанова від 23.04.2019 р. не відповідає вимогам закону, оскільки суд не повно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам та обставинам, позбавив його можливості довести свою невинуватість під час розгляду справи в суді, порушив його право на захист, підійшов формально до вивчення обставин справи, не сприяв повному, об`єктивному та неупередженому розгляду. Зазначає, що працівниками поліції під час складання протоколу порушено норми ч.1 ст. 266 КУпАП, оскільки в ньому не зазначено жодної ознаки наркотичного сп`яніння. В матеріалах справи відсутнє направлення на проходження освідування, а також відсутні будь-які докази того, що його відсторонили від керування автомобілем. Отже, отримані результати огляду на стан наркотичного сп`яніння, а відтак і докази перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння не можуть бути прийняті судом для підтвердження обставин справи. Інших належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння суду не надано. Зазначає, що ті обставини, що він проходив огляд у медичному закладі де здавав біологічні зразки не відповідають дійсності. Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 на підтвердження доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, приходжу до наступного висновку. ОСОБА_1 не був присутній при розгляді справи, копію постанови отримав лише 24.02.2020 року, а тому строк на апеляційне оскарження постанови суду підлягає поновленню. Разом з тим на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють ПДР. Особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Зі змісту п. 2.5 ПДР слідує, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з п.7 розділу 3 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» є обов`язковим проведення лабораторних досліджень в закладі охорони здоров`я на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. У відповідності з п.п. 11.12,13 Інструкції для проведення лабораторних досліджень у обстежуваного відбираються зразки біологічного середовища, якими можуть бути слина, сеча, змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, кров за відбір, транспортування, цілісність яких відповідає заклад охорони здоров`я. Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серія БД № 228552 від 06.03.2019 року (а.с. 1), висновком та актом щодо результатів медичного огляду № 130 від 04.03.2019 року, складеному о 00 год. 05 хв.(а.с.3); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення зафіксоване не в автоматичному режимі за ст.121 КУпАП відносно ОСОБА_1 (а.с.2); рапортом інспектора роти № 1 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Зубчука А.М. (а.с.4). Так, з матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції 03 березня 2019 року, оскільки він керував транспортним засобом з технічною несправністю, а саме на вітровому склі знаходилася тріщина, що обмежувала оглядовість водієві, на підставі чого було складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121 КУпАП, яка не оскаржена правопорушником у встановленому законом порядку та є чинною. При спілкуванні з водієм працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 погодився пройти медичний огляд в медичному закладі. Так, відповідно до рапорту інспектора роти № 1 БУПП в Житомирській області ДПП лейтенанта поліції Зубчука А.М., який відповідно до ст. 251 КУпАП є письмовим доказом та може бути оцінений в сукупності з іншими доказами, під час зупинки автомобіля ВАЗ 21121д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 , було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, зіниці очей не реагували на світло. Відповідно до висновку № 130 щодо результатів медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння о 00 год. 05 хв. 04.03.2019 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, оскільки в біологічних зразках взятих на аналіз виявлено амфетамін (а.с. 3). Ці обставини підтверджуються і актом медичного огляду №130 з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 проводився у медичному закладі де відбиралися та досліджувалися біологічні зразки в яких виявлено амфетаміни (а.с. 54,55). В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 заперечував обставини вчинення правопорушення, під час складання протоколу серія БД № 228552 від 06.03.2019 року, він також був повідомлений про орієнтовний час та про місце розгляду справи судом. Даних, які б ставили під сумнів рішення суду першої інстанції щодо винності ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення, в матеріалах справи не має. Докази, які суд поклав в обґрунтування своїх висновків є належними та допустимими, а доводи апелянта, що усі матеріали справи сфальсифіковані є голослівними, оскільки ОСОБА_1 не оскаржував дії ні поліцейських ні медичних працівників, які проводили огляд, а тому апеляційний суд вважає, що такі його доводи зроблені з метою уникнення відповідальності. Доводи апелянта про неповноту та однобічність судового розгляду суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки матеріали справи зазначені обставини не підтверджують. Суд апеляційної інстанції, також не вбачає підстав для скасування постанови суду з підстав істотного порушення прав ОСОБА_1 при розгляді справи у його відсутність, оскільки з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права та повідомлено його про час та місце розгляду справи Богунським районним судом м. Житомира. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , за вказаною ним при складанні протоколу адресою, було повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду справи, оскільки поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою про вручення ОСОБА_1 судової повістки на 23.04.19 року (а.с. 9). Будь яких заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи до суду він не подавав. Усе це свідчить, що у ОСОБА_1 було достатньо часу щоб організувати свій захист, а тому виїзд його за кордон 18.03.2019 р., враховуючи, що він знав, що стосовно нього складено протокол про адміністративне правопорушення та буде здійснюватися судовий розгляд та сам зобов`язаний був цікавитися його розглядом не свідчить про порушення його права на захист. Крім того, судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 , надано можливість в повній мірі скористатись правами, передбаченими ст.268 КУпАП, поновлено строк на апеляційне оскарження, надано час для організації свого захисту, надання доказів, тощо. Не дають підстав для скасування судового рішення і інші доводи апелянта, які є формальними та жодним чином не свідчать про незаконність чи необґрунтованість прийнятого рішення. За таких обставин висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП суд апеляційної інстанції вважає правильними та такими, що обґрунтовані належними та допустимими доказами і будь-яких сумнівів щодо цих доказів не вбачає. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався меж санкції ч.1 ст.130 КУпАП йому призначено мінімальне стягнення. За таких обставин, суд першої інстанції при розгляді даної справи всебічно та повно дослідив всі наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На переконання апеляційного суду, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування чи зміни відсутні. На підставі наведеного, керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Богунського районного суду м. Житомира від 23 квітня 2019 року щодо нього без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Житомирського апеляційного суду В.В. Ляшук