LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4819648/1508/18

від 18.05.2020 ·

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 648/1508/18 Головуючий в І інстанції Сокирко Л.М. Номер провадження 22-ц/819/189/2020 Доповідач Полікарпова О.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2020 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючогоПолікарпової О.М. суддівВоронцової Л.П. Ігнатенко П.Я. секретарСікора О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго» на рішення Білозерського районного суду Херсонської області у складі судді Сокирко Л.М. від 29 жовтня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Херсонобленерго» про визнання незаконними дій по відключенню електроенергії, В С Т А Н О В И В: У червні 2018 року ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Фінкевич В.Г. звернулася до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачем по справі укладено договір від 8 серпня 2003 року про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 . 23 березня 2017 року відповідач незаконно припинив постачання їй електричної енергії за зазначеною адресою, посилаючись на наявність заборгованості за електроенергію. На адвокатський запит щодо надання належним чином засвідченої копії документів, які стали підставою для відключення від електропостачання будинку, відповідач надав копію відривного талону до попередження 283, з датою формування документа 06 січня 2017 року та датою його вручення 13 січня 2017 року і підписом споживача, який їй не належить. Стверджує, що вона не отримувала зазначене попередження, а за її особовим рахунком була відсутня заборгованість за спожиту електроенергію станом на 23 березня 2017 року. Обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на Закон України «Про захист прав споживачів», позивачка просила визнати незаконними дії відповідача по відключенню електроенергії. Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2019 року позов задоволено. Визнано незаконними дії АТ «Херсонобленерго» по припиненню 23 березня 2017 року електропостачання будинку АДРЕСА_1 з АТ «Херсонобленерго» на користь держави судовий збір в розмірі 704 грн 80 коп. В апеляційній скарзі АТ «Херсонобленерго», посилаючись на необґрунтованість судового рішення, як такого, що прийняте з порушенням норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що районний суд, не досліджуючи зміст попередження про відключення №283, прийшов до висновку про його невідповідність Правилам користування електричною енергією для населення. Крім того скаржник вказує, що твердження позивача про те, що вона особисто не отримувала повідомлення про відключення та з ним не ознайомлена є помилковим, оскільки відповідно до довідки Кизомиської сільської ради Херсонської області, у будинку по АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_2 , який є членом її сім`ї і який отримав повідомлення. Вручивши попередження про відключення повнолітньому члену сім`ї позивача, який є фактичним користувачем електричної енергії і зареєстрований у будинку за вказаною адресою, АТ «Херсонобленерго» правомірно вважав, що споживач повідомлений належним чином, а тому, дотримуючись порядку, передбаченого п.27 Правил користування електричною енергією для населення, здійснив відключення споживача від електричної мережі. Апелянт звертає увагу суду на те, що позивач не заперечує того факту, що на момент відключення у неї існувала заборгованість за спожиту електроенергію, заборгованість, яка існувала на момент винесення попередження, а саме на 01 грудня 2016 року нею також не погашена. Належних та допустимих доказів протилежного вона суду на надала. У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Фінкевич В.Г., який діє від імені ОСОБА_1 доводи апелянта не визнає, посилаючись на обставини, зазначені у позові. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник АТ «Херсонобленерго» підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити. Представник ОСОБА_1 адвокат Фінкевич В.Г. доводи скарги не визнав, просив рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача по відключенню електроенергії у помешканні позивачки слід визнати неправомірними, та такими, що вчинені всупереч вимогам п. 27 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, які втратили чинність 26 червня 2018 року, відповідно до яких попередження про відключення електричної енергії надсилається побутовому споживачу поштою або вручається особисто під підпис. Крім того, у попередженні про відключення електричної енергії не зазначено період, за який ця заборгованість виникла, обсяг спожитої електричної енергії у зазначений період (з розбивкою обсягів електричної енергії, спожитої у кожному розрахунковому періоді), тарифи (у тому числі блочні, які діяли у відповідному періоді), дату відключення електроустановок об`єкта споживача від електропостачання у разі несплати цієї заборгованості, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи і дату. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини. 08 серпня 2003 року між ОСОБА_1 та АТ «Херсонобленерго» укладено договір про користування електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.4). Таким чином, між сторонами у справі існують договірні відносини. За умовами п. 1 договору енергопостачальник взяв на себе зобов`язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності енергоустановок споживача з гарантованим рівнем надійності і безпеки, а споживач зобов`язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені цим договором (а.с.4). Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником зазначеного домоволодіння, зареєстрована в ньому, але, як стверджує представник відповідача, фактично в ньому не проживає. В будинку періодично проживає та зареєстрований її син ОСОБА_2 зі своєю сім`єю. Довідка Кизомиської сільської ради на підтвердження цього факту, на яку посилається апелянт, в матеріалах справи відсутня, але цей факт іншою стороною не заперечується, а тому доведенню не підлягає. З особового рахунку споживача вбачається, що у 2 півріччі 2016 року ОСОБА_1 оплачувала спожиту електроенергію не регулярно (відсутні платежі у серпні, жовтні та грудні). І, як стверджує представник відповідача, ОСОБА_1 також несвоєчасно передавала постачальнику електроенергії покази лічильника. Разом з тим і обсяг спожитої електричної енергії є порівняно не високим (у серпні -2 кВт, у вересні 61 кВт), оскільки, як вбачається з відомостей обходу контролера, мешканці у зазначеному вище будинку проживали лише в окремі періоди. 23 березня 2017 року було здійснено відключення електричної енергії будинку ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . 30 березня 2017 року ОСОБА_1 , дізнавшись про відключення, звернулася до АТ «Херсонобленерго» з приводу невірних контрольних показників приладу обліку, знятих у січні 2017 року. За її заявою 18.04.2017 року енергопостачальником було проведено обстеження та зняті контрольні показники, які становили «4701» внаслідок чого, станом на 18.04.2017 року було нараховано до сплати 152, 42 грн. Тобто, цей борг є поточним, який утворився на день відключення, а саме, на 30 березня 2017 року. Як стверджує представник відповідача, 19 січня 2017 року АТ «Херсонобленерго» попередило ОСОБА_1 про відключення електроенергії у зв`язку з наявною станом на 01 грудня 2016 року заборгованістю в сумі 230,67 грн. шляхом вручення попередження її сину, ОСОБА_2 (а.с.6, 106). ОСОБА_1 вказаний факт заперечувала як в суді першої, так і апеляційної інстанції. Для встановлення вказаної обставини судом першої інстанції були допитані свідок ОСОБА_3 , працівник АТ «Херсонобленерго», яка стверджувала, що вручила попередження про відключення ОСОБА_2 і свідок ОСОБА_2 , який стверджував, що не отримував його. Крім того, заперечуючи факт вручення її сину ОСОБА_2 попередження і спростовуючи належність йому підпису у корінці до попередження, ОСОБА_1 просила суд першої інстанції призначити у справі почеркознавчу експертизу. Однак пізніше від цього клопотання відмовилась, оскільки, як пояснив її представник, вважала, що саме по собі попередження є незаконним внаслідок відсутності по її особовому рахунку станом на січень 2017 р. заборгованості по оплаті, а тому вважала несуттєвим доведення шляхом проведення почеркознавчої експертизи факту його невручення, оскільки це тягнуло за собою матеріальні витрати на оплату експертизи. Суд апеляційної інстанції був позбавлений можливості за клопотанням представника позивачки, заявленим під час апеляційного перегляду, перевірити факт вручення попередження про відключення сину позивачки ОСОБА_2 шляхом призначення почеркознавчої експертизи, оскільки оригінал корінця попередження, який знаходився в матеріалах справи і на який суд послався у своєму рішенні був судом першої інстанції втрачений, що ним підтверджується (а.с.200). Електропостачання до будинку позивачки було відновлено 10 травня 2017 року, після оплати нею боргу в сумі 152, 42 грн., який було визначено при обстеженні лічильника та знятті показів працівниками відповідача 18 квітня 2017 р. Відповідно до ст. 16 ЦК Україниособа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК Українив разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, обов`язки енергопостачальників або інших суб`єктів, визначених законом щодо постачання та розподілу електричної енергії, встановлюються законом, що регулює відносини у сфері постачання та розподілу електричної енергії. Послуга з постачання електричної енергії надається згідно з умовами договору та вимогами Правил, затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. На час виникнення спірних правовідносин діяли Правила користування електричною енергієюдля населення (далі Правила), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1357 від 26.07.1999 року, які на даний час втратили чинність. У пункті 27 Правил передбачено, що у разі несплати або неповної оплати за спожиту електричну енергію у строки, визначені пунктом 20 цих Правил, енергопостачальник на 30 день надсилає побутовому споживачу поштою або вручає особисто під підпис попередження про відключення електричної енергії. У попередженні електропостачальник, крім іншого, обов`язково зазначає останні покази засобу обліку, які були зняті працівниками електропостачальника. У разі несплати за спожиту електричну енергію на 30 день після отримання побутовим споживачем попередження енергопостачальник має право відключити побутового споживача від електричної мережі. Відповідно до абзацу 3 пункту 35 Правил енергопостачальник має право відключити побутового споживача у разі: порушення термінів сплати за спожиту електричну енергію у порядку, визначеному пунктом 27 цих Правил, або порушення умов договору про реструктуризацію заборгованості. Пунктом 20 Правил визначено, що розрахунковим періодом для встановлення розміру оплати спожитої електричної енергії є календарний місяць. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 10 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Як зазначено у пункті 21 Правил знімання показів засобів обліку провадиться енергопостачальником (електророзподільним підприємством) та/або побутовим споживачем щомісяця відповідно до умов договору. Побутовий споживач, як правило, знімає покази засобу обліку на перше число місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем). Якщо знімання показів проводиться побутовим споживачем, електропостачальник (електророзподільне підприємство) має право контролювати правильність знімання показів засобів обліку. Передані побутовим споживачем та отримані у порядку, визначеному у договорі, та/або зняті електропостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку протягом періоду, що починається за два робочі дні до кінця розрахункового місяця та закінчується на третій робочий день наступного розрахункового періоду (календарного місяця), вважаються даними на перше число календарного місяця. Зняті споживачем чи отримані та/або зняті енергопостачальником (електророзподільним підприємством) дані про покази засобу обліку в інший день вважаються вихідними даними для визначення показів засобу обліку на перше число календарного місяця шляхом додавання (віднімання) середньодобового споживання, помноженого на кількість днів (діб) між датою зняття показів та першим числом календарного місяця. Середньодобове споживання визначається виходячи з даних про покази засобу обліку, зафіксовані між двома послідовними зняттями, та кількості днів між цими зняттями показів. Платіжний документ, який виписується енергопостачальником, формується ним за обсяг електричної енергії, спожитий протягом календарного місяця (з першого числа розрахункового місяця, по перше число місяця, наступного за розрахунковим). Під час зняття показів засобу обліку представниками електропостачальника (електророзподільного підприємства) проводиться контрольний огляд цього засобу обліку. У разі відмови побутового споживача в доступі до об`єкта споживача або незабезпечення побутовим споживачем безперешкодного доступу представників електропостачальника до засобу обліку для проведення ними зняття показів (контрольного огляду) такий факт фіксується в акті про недопуск. Відповідно до пункту 30 Правил якщо доступ до засобу обліку неможливий, представник енергопостачальника виписує платіжний документ на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що робиться відповідна позначка в особовому рахунку побутового споживача. Як встановлено із змісту оскаржуваного рішення, судом першої інстанції не досліджувалось питання наявності у позивачки заборгованості по оплаті за електроенергію на момент відключення, хоча з`ясування цієї обставини, на думку колегії суддів, мало передувати встановленню факту отримання нею попередження про відключення. Зі змісту попередження, яке долучено представником АТ «Херсонобленерго» до апеляційної скарги, вбачається, що останні перед винесенням попередження показники лічильника «4550» були зняті працівниками енергопостачальника станом на 01 грудня 2016 р., період заборгованості визначений енергопостачальником з 01 жовтня 2016 р. по 30 листопада 2016 р. Однак цей факт спростовується витягом з особового рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , з якого вбачається, що останні показники «4550», на які споживачу було винесено попередження, представником енергопостачальника занесені на підставі пункту 30 Правил, тобто на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період, про що зроблена відповідна позначка (а.с.7 на звороті), а отже представником енергопостачальника вони не знімались, що суперечить вимогам п.27 Правил. Проаналізувавши інформацію, яка міститься у відомостях обходу контролера, колегія суддів приходить до висновку, що представник енергопостачальника у деякі місяці не міг зняти контрольні показники лічильника, зазначаючи у відомості про те, що показники заносяться на підставі п. 30 Правил (на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії за попередній період). Спірна ситуація між сторонами у справі виникла через занесення представником енергопостачальника на особовий рахунок позивачки протягом трьох місяців перед винесенням попередження відомостей про споживання нею електричної енергії в об`ємі 165 кВт, на підставі показів за жовтень 2016 р. Але, як вбачається з відомостей контролера, останнє зняття показів контролером мало місце у червні 2016 р.(а.с.223), а покази лічильника у жовтні 2016 р. зафіксовані у відповідності до пункту 21 Правил (а.с.226). Цей факт не заперечують і представники відповідача. Обхід дільниці, де знаходиться домоволодіння позивачки, проводився контролером кожного місяця, в період з 16 по 24 число. У відомості обходу, який проведено контролером 20 грудня 2016 року зазначено, що станом на цю дату за ОСОБА_1 рахується борг у сумі 22 грн. (а.с. 228 ). Також з відомостей вбачається, що у листопаді та грудні 2016 року покази лічильника у будинку ОСОБА_1 контролером не зафіксовані, так як мешканці у будинку не живуть. Таким чином, інформація у попередженні, яке виписано ОСОБА_1 про те, що останні покази лічильника - «4550», зняті представником енергопостачальника і на ці покази за нею рахується борг у сумі 230, 67 грн. спростовується матеріалами справи. У вересні 2017 р. ОСОБА_1 отримала відповідь на свою скаргу, яка перевірялась комісією відповідача, де було зазначено, що станом на 01.12.2016 р., на покази лічильника «4550», утворилась заборгованість у сумі 230, 67 грн., у зв`язку із чим 19.01.2017 р. їй було виписане попередження. Оплата, яку вона здійснила, а саме: 05 січня 2017 р. у сумі 104, 22 грн. та 09 березня 2017 р. у сумі 72, 82 грн. не покрила борг, а тому 23 березня 2017 р. їй було припинено постачання електричної енергії. 30 березня 2017 р. споживач звернулась до ПрАТ ЕК «Херсонобленерго» з приводу невірних контрольних показників приладу обліку, знятих у січні 2017 р. 18 квітня 2017 р. було проведено обстеження та зняті контрольні показники, які становили «4701». При внесенні їх до бази даних встановлено від`ємне значення: обсяг спожитої енергії було завищено електропостачальником на 218 кВт, а переплата становила 173, 31 грн. Суд апеляційної інстанції, проаналізувавши викладені докази у сукупності, приходить до висновку, що перед винесенням позивачці попередження представником енергопостачальника не було особисто встановлено показники лічильника. Зазначаючи про те, що контролер не допускався до огляду лічильника, представники відповідача не надали належних та допустимих доказів на підтвердження вказаного факту. Доводи апеляційної скарги про те, що до висновку про невідповідність попередження вимогам закону районний суд прийшов без дослідження змісту попередження не спростовують правильність судового рішення. Судом апеляційної інстанції досліджено спірне попередження, однак підстав для зміни висновку про його незаконність не вбачається, з огляду на обставини, викладені вище. Посилання апелянта на те, що наявність у позивачки станом на 01 грудня 2016 р. заборгованості по особовому рахунку підтверджується фактом наявності у неї боргу в сумі 152, 42 грн. навіть на момент відключення колегія суддів вважає неспроможними, оскільки після оплати 09 березня 2017 р. за лютий 2017 р. позивачка користувалась електричною енергією до 23 березня 2017 р., і, як встановлено комісією відповідача, ця заборгованість є поточною (а.с.23). На підставі викладеного колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції законним, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 374, 375, 382 ЦПК України, ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Херсонобленерго» залишити без задоволення. Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 29 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ О.М. Полікарпова Судді: _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ Л.П. Воронцова _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ П.Я. Ігнатенко Повний текст постанови складений 21 травня 2020 року. Суддя О.М. Полікарпова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»