Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/1142/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2020 рокуСправа № 460/1142/19 пров. № А/857/1881/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: судді-доповідача - Качмара В.Я., суддів - Большакової О.О., Старунського Д.М., при секретарі судового засідання - Пильо І.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету Рівненської міської ради з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року (суддя Махаринець Д.Є., м.Рівне, повний текст складено 10 грудня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Рівненської міської ради та постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету Рівненської міської ради з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - ВСТАНОВИВ: У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Рівненської міської ради (далі - Міська рада) та постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету Міської ради з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (далі - Комісія) в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, що оформлене протоколом від 16.04.2019 №1 в частині відмови позивачу в отриманні дозволу на відключення квартири за адресою АДРЕСА_1 від системи централізованого опалення (далі - Протокол, Квартира за адресою відповідно); зобов`язати Комісію прийняти рішення, яким надати дозвіл на відключення Кваритири за адресою від системи централізованого опалення. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року позов задоволено. Не погодившись із ухваленим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В доводах апеляційної скарги наводячи окремі обставини справи вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги те, що відмовляючи позивачу у наданні згоди на відокремлення її квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання Комісія діяла в межах повноважень та у спосіб передбачений «Порядком відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22.11.2005 №4 (зареєстровано в МЮУ 09.12.2005 за №1478/11758; далі - Наказ№4, Порядок №4 відповідно), що передбачав можливість відключення від мережі централізованого теплопостачання лише будинків в цілому. Позивач відзиву на апеляційну скаргу не подала. Від апелянта надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами. Міська рада в судове засідання не надіслала свого представника про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, а тому суд апеляційної інстанції відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) вважає за можливе розглянути справу у відсутності належним чином повідомлених сторін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Задовольняючи позов, суд першої інстанції з посиланням на норми статті 41 Конституції України, Цивільного кодексу України (далі - ЦК) рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходив з того, що відмовляючи позивачу у наданні згоди на відокремлення її квартири від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, Комісія діяла протиправно. Крім того, зазначив, що задоволення позовних вимог про зобов`язання надати дозвіл на відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання не є втручанням суду у дискреційні повноваження Комісії. Такі висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права з таких міркувань. Апеляційним судом, з урахуванням встановленого судом першої інстанції, встановлено та підтверджено матеріалами справи те, що ОСОБА_1 є власником Квартири за адресою (а.с.13-14). 28.02.2019, 11.03.2019, 11.04.2019 позивач зверталась до Комісії із письмовими заявами про відключення її квартири від мережі централізованого теплопостачання та надання дозволу на таке відключення, оскільки це єдина можливість для позивачки уникнути накопичення боргових зобов`язань перед надавачем відповідної комунальної послуги, так як заявник не має можливості сплачувати навіть 50 відсотків нарахованої плати за послуги з централізованого опалення (а.с.15-42). Проте, 22.04.2019 відповідачем на адресу позивачки було надіслано Витяг з Протоколу, де вчергове було зазначено, що Порядок №4 регламентує процедуру відключення окремих житлових будинків, а не окремих приміщень (квартир), і тому у Комісії відсутні правові підстави для надання позивачці відповідного дозволу (а.с.43). Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 6 Закону України «Про теплопостачання» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2633-IV) встановлено, що державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах, зокрема, державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання; оптимального поєднання систем централізованого, помірно-централізованого, децентралізованого та автономного теплопостачання відповідно до затверджених місцевими органами виконавчої влади схем теплопостачання з періодом перегляду п`ять років. Відповідно до статті 24 цього Закону споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 21.07.2005 №630 затверджено «Правила надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Правила №630), які регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (далі - виконавець), і фізичною та юридичною особою (далі - споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - послуги). Пунктами 24-28 зазначених Правил №630 передбачена можливість відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів. Зокрема, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (пункт 24). Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25). Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення (пункт 26). На виконання положень пункту 25 вказаних Правил №630 Наказом №4 затверджено Порядок №4 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин). Так, приписами підпункту 2.2.2 пункту 2.2 цього Порядку встановлено, що підставою для відмови у наданні дозволу на відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання є невиконання умов, визначених у пунктах 2.1 та 2.2 цього Порядку. Пунктом 2.1 Порядку №4 визначено, що для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. У заяві про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Відповідно до пункту 2.2 Порядку №4 комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужностей та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньоквартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. Згідно з підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 Порядку №4 якщо заявником є власник, наймач (орендар) окремого приміщення Комісія має право не розглядати його заяву до прийняття рішення про відключення від мереж централізованого теплопостачання всього будинку. Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що дозвіл на відключення від мереж централізованого опалення та теплопостачання може бути виданий лише за умови відключення цілого житлового будинку, на підтвердження чого додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. При цьому, можливість відключення окремої квартири (приміщення) Порядком №4 не передбачена. Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що міститься, у постановах від 27 лютого 2018 року, 4 квітня 2018 року, 15 серпня 2019 року у справах №№ 234/1116/16-а, 826/9835/16, 210/2496/15-а відповідно. Водночас, під час судового розгляду з`ясовано, та це підтверджено матеріалами справи і не заперечується самою позивач, що вона не подавала разом з заявою протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, підтриманого всіма власниками квартир будинку АДРЕСА_1 . З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апелянта про те, що правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 у Комісії були відсутніми. Суд першої інстанції вказані норми врахував, проте із посиланням на Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997, вказав, що оскаржуваною відмовою порушено право позивача на «мирне володіння» майном та дійшов висновку, що гарантоване Конституцією України право приватної власності позивачки та її право на житло підлягає судовому захисту в повному обсязі у зв`язку з чим із задовольнив позов в повному обсязі. На думку апеляційного суду, з огляду на встановлені обставини та наведені норми права така позиція суду є помилковою, а тому у задоволенні позову ОСОБА_1 у даній справі слід відмовити. Відповідно до частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на зазначене, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції допустив неправильне тлумачення норм матеріального права, що призвело до безпідставного задоволення позову, а тому апеляційна скарга задовольняється підлягає задоволенню, з наведених вище підстав. Керуючись статтями 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу постійно діючої міжвідомчої комісії виконавчого комітету Рівненської міської ради з розгляду питань, пов`язаних з відключенням споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води задовольнити. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2019 року скасувати та прийняти постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС. Суддя-доповідач В. Я. Качмар судді О. О. Большакова Д. М. Старунський Повне судове рішення складено 21 травня 2020 року.