Постанова 4824 № 759/19846/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 759/19846/19 № апеляційного провадження: 22-ц/824/6479/2020 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2020 року м. Київ колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду в складі: головуючого Болотова Є.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Музичко С.Г., розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Петренко Н.О.,- встановила: У жовтні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду із названим позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість у розмірі 453 634 грн 37 коп. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України дана справа розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів надання відповідачу грошових коштів за кредитним договором та не доведено розмір заборгованості. Проте повністю з такими висновками суду погодитися не можна. З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2011 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву № б/н, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Згідно даних вказаних у анкеті-заяві, ОСОБА_1 виявила бажання отримати платіжну картку кредитка «Універсальна», кредитний ліміт у сумі 5 000 грн 00 коп. Обґрунтовуючи поданий позов, АТ КБ «ПриватБанк» зазначило, що відповідач належним чином не виконала умов договору, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 30 вересня 2019 року складає 453 634 грн 37 коп., з яких: - 6 272 грн 30 коп. - заборгованість за кредитом; - 444 994 грн 62 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом; - 2 367 грн 45 коп. - заборгованість за пенею та комісією; Враховуючи, що законодавством не передбачено вимагати від боржника повернення лише повної суми заборгованості, АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути заборгованість у розмірі 121 383 грн 17 коп., яка складається з наступного: - 6 272 грн 30 коп. - заборгованість за кредитом; - 115 110 грн 87 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом з 03.03.2011 по 30.12.2017 року. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження позовних вимог банком надано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03 березня 2011 року, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, розрахунок заборгованості. З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 30 вересня 2019 року заборгованість за тілом кредиту становить 3 662 грн 13 коп. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту підлягають задоволенню. При цьому у анкеті-заяві позичальника від 03 березня 2011 року розмір процентної ставки не зазначений. У наведеній анкеті-заяві, підписаній сторонами, також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Наведені Умови та правила надання банківських послуг в ПриватБанку, витяг з Тарифів обслуговування позичальником не підписані. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за відсотками та за простроченим тілом кредиту безпідставними. Посилання в апеляційній скарзі на те, що договір відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, що свідчить про згоду відповідача з усіма умовами цього договору, колегія суддів відхиляє, оскільки відсутність заперечень відповідача проти позовних вимог, не звільняє банк від обов`язку доводити свої позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги про те, що відсутність підпису на відповідних тарифах, умовах та правилах не свідчить про неукладеність договору, колегія суддів відхиляє, оскільки без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, а також відсутність у заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 21 січня 2020 року постановлено з неповним з`ясуванням обставин справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. В порядку розподілу судових витрат слід стягнути з ОСОБА_1 судовий збір, пропорційно задоволеним вимогам, за подання позовної заяви у розмірі 58 грн 01 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 87 грн 01 коп. В силу положень п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України дана справа є малозначною, тому у відповідності до ч. 3 ст. 389 ЦПК України винесена постанова апеляційного суду касаційному оскарженню не підлягає. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,- постановила: Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 січня 2020 року скасувати. Ухвалити нове рішення. Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 3 662 грн 13 коп. за кредитним договором б/н від 03 березня 2011 року. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 145 грн 02 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 20 травня 2020 року. Головуючий Є.В. Болотов Судді: О.Ф. Лапчевська С.Г. Музичко