Постанова Львівський апеляційний суд № 464/90/20

Справа № 464/90/20 Головуючий у 1 інстанції: Дулебко Н.І. Провадження № 22-ц/811/394/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. Категорія: 82 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого: Ванівського О.М. суддів Курій Н.М., Мельничук О.Я., без участі сторін, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08 січня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «КДС Інвест» про захист прав споживачів та визнання майнових прав на квартиру, - В С Т А Н О В И Л А : у січні 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «КДС Інвест» про визнання права власності на майнові права квартири, що складається із житлового приміщення загальною площею 107, 9 кв. м., розташована за адресою забудови АДРЕСА_1 , поверх № АДРЕСА_2 . При цьому покликався на приписи Закону України «Про захист прав споживачів», як на захист його порушеного права як споживача, обґрунтовуючи звернення до Сихівського районного суду м. Львова. Ухвалою Сихівського районного суду міста Львова від 08 січня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Будівельна компанія «КДС Інвест» про захист прав споживачів та визнання майнових прав на квартиру передано Дніпровському районному суду м.Києва для розгляду. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 . Вважає ухвалу суду незаконною та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що до даних відносин суд безпідставно застосував положення закону про виключну підсудність. Звертає увагу, що в межах правовідносин сторін, які склалися відсутній будь-який об`єкт нерухомого майна, щодо якого міг би виникнути спір. Спір стосується виключно невиконання договірних зобов`язань. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 08 січня 2020 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37 - 40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Таким чином, дана справа, у якій переглядається ухвала про передачу справи на розгляд іншого суду, відповідно до вимог ст. ст. 368, 369 ЦПК України розглядаються судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЦПК України, розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у ч. 13 ст. 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки колегією суддів не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається в порядку передбаченому ч. 5 ст. 272 ЦПК України. У відповідності до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволенню із наступних підстав. Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Постановляючи оскаржувану ухвалу про передачу справи на розгляд Дніпровському районному суду м. Києва, суд першої інстанції посилався на ч. 1 ст. 30 ЦПК України зазначивши при цьому, що справа не підсудна Сихівському районному суду м. Львова, оскільки предметом позову є нерухоме майно, а саме квартира, що розташована за адресою забудови АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , поверх №3. Колегія суддів з такими висновками не погоджується з наступних обставин. Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК Українипозови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою (виключна підсудність). Відтак правила про виключну підсудність встановлено для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна, зокрема, якщо предметом позову є нерухоме майна або права які, випливають, торкаються таких об`єктів цивільних прав. Суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п.1 ч.1 ст. 31 ЦПК України). Як роз`яснено у п.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» перелік позовів, для яких визначено виключну підсудність є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Місцезнаходження нерухомого майна має бути підтверджено документально. Згідно з положеннями статті 181 ЦК Українидо нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Правила виключної підсудності поширюються також на спори щодо майнових прав на незавершені будівництвом об`єкти нерухомості, об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення (п.2 Постанови Пленуму ВСУ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав»). Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є договір купівлі-продажу майнових прав від 23.04.2018 року на квартиру, яка буде побудована, ТзОВ «Інвестиційно будівельна компанія «КДС Інвест» за адресою м. Київ, вул.. Будівельників,

30. З матеріалів справи не вбачається, що за адресою АДРЕСА_3 існує об`єкт нерухомості завершений або незавершений будівництвом. На час укладення договору купівлі майнових прав такий об`єкт також не існував. Тому за відсутності явного, очевидного правового зв`язку між позовною вимогою та об`єктом нерухомості висновок суду першої інстанції про наявність підстав для передачі справи за виключною підсудністю до іншого суду є неправильним. В порушення вищезазначеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що справу слід передати на розгляд до Дніпровського районного суду м. Києва. За таких обставин ухвалу Сихівського районного суду міста Львова від 08 січня 2020 року потрібно скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.6 ч.1 ст. 374, ст.ст. 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 08 січня 2020 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 19 травня 2020 року. Головуючий: О.М. Ванівський Судді: Н.М. Курій О.Я. Мельничук