Постанова Донецький апеляційний суд № 227/4927/19

Єдиний унікальний номер 227/4927/19 Номер провадження 22-ц/804/1731/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 20 травня 2020 року Донецький апеляційний суд колегією суддів у складі: Судді-доповідача Никифоряка Л.П. Суддів Новікової Г.В., Гапонова А.В., за участі секретаря судового засідання Ротар Я.Б. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмут справу що виникла з кредитних правовідносин за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій подано апеляційну скаргу Акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2020 року (головуючий у суді першої інстанції Кошля А.О.), В С Т А Н О В И В: В позові пред`явленому до суду 21 листопада 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» - Банк просив суд стягнути з позичальника ОСОБА_1 заборгованість що утворилася станом на 30 вересня 2019 року в розмірі 124 347,72грн, з яких заборгованість за кредитом 4 185,32грн, заборгованість по процентах за користування кредитом 110 914,89грн, заборгованість за пенею та комісією 2 859,00грн та штрафи 500грн(фіксована частина) і 5 897,51грн(процентна складова). Існування такої заборгованості Банк пов`язував із неналежним виконанням з боку відповідача зобов`язань взятих на підставі кредитного договору № б/н від 18 жовтня 2011 року. Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2020 року позов Банку задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Банку заборгованість за кредитом в розмірі 4 185,32грн та судові витрати в розмірі 64,65грн. В задоволенні решти вимог відмовлено. На думку суду позивачем в судовому засіданні не підтверджені обставини щодо існування домовленості про розмір процентів за користування кредитними коштами, оскільки надана Банком заява позичальника не містить умови щодо розміру процентів, яка була би погоджена позичальником на прізвище « ОСОБА_1 » та Банк в жодний інший спосіб не підтвердив що було волевиявлення позичальника з приводу наведених в позовній заяві істотних умов договору з приводу пені, комісії та штрафів. В апеляційній скарзі позивач просив скасувати рішення суду в частині відмови в позові та ухвалити в цій частині нове, яким позовні вимоги задовольнити. В обґрунтування скарги заявник посилався на те, що Банком надані належні та допустимі докази у справі, а відповідач не спростував розрахунок заборгованості, наданий позивачем. Зокрема відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку викладеними на банківському сайті, складає між ним та банком Договір. Відповідач, підписавши анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та користуючись кредитною карткою, погодився з умовами договору та порядком зміни процентів за користування кредитом, однак не виконував взятих зобов`язань належним чином, що підтверджується наданим позивачем розрахунком заборгованості. На думку позивача суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відсутність підстав для стягнення з відповідача відсотків за кредитом, чим допустив грубе порушення основоположних норм банківського кредитування. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту рішення, яке оскаржено, доводів апеляційної скарги та меж, в яких повинна здійснюватись перевірка рішення, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, за відсутності сторін, повідомлених про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. В ході судового розгляду встановлено такі обставини, які підтверджені належними та допустимими доказами. В копії Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку датованій 18 жовтня 2011 року, на першому листі відображена інформація щодо ОСОБА_1 , однак відсутня можливість упевнитись що саме зазначена особа підписала заяву в частині відомостей про ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами ПриватБанку та просила відкрити рахунок і надати відповідні послуги, також надана Банком копія заяви не містить відомостей про те, що саме ОСОБА_1 погодилась з умовами щодо процентної ставки /а.с.14/. Так само Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», надана Банком в підтвердження позовних вимог, не містить жодних відомостей, які би давали можливість суду переконатись в тому з приводу яких відносин така довідка була складена та хто ознайомлений з такою довідкою, та чиїм підписом вона скріплена /а.с.15/. В розрахунку наданому Банком зазначено що за договором б/н від 18 жовтня 2011 року, укладеного між Банком та клієнтом ОСОБА_1 , станом на 30 вересня 2019 року мається заборгованість в загальному розмірі 124 347,12грн, з яких заборгованість за кредитом 4 185,32грн, заборгованість по процентах за користування кредитом 110914,89грн, заборгованість за пенею та комісією 2 859,00грн, штрафи 500грн(фіксована частина) і 5 897,51грн(процентна складова) /а.с.11-12/. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг наданий Банком не містить відмітки про ознайомлення з ними ОСОБА_1 та підпису останньої /а.с.16-39/. Банківська Виписка за період з 27 березня 2015 року по 27 грудня 2019 року містить інформацію про те, що ОСОБА_1 за карткою 5168….8193 за період з 21 жовтня 2015 року по 17 червня 2017 року мала залишок «-15841,88грн»; за карткою 5577….6897 за період з 31 березня 2015 року по 30 листопада 2019 року мала залишок «-135596,22грн»; також зазначена ще однака картка 9992….1529 по якій станом на 09 лютого 2016 року залишок «0» /а.с.90-92/. Довідка Банку без номеру та дати видачі, містить інформацію про те, що між Банком та ОСОБА_1 підписаний кредитний договір без номеру за яким була видана така кредитна картка: 5577.…6897 дата відкриття 18 жовтня 2011 року термін дії 08/15, інша картка: 5168….8193 дата відкриття 11 листопада 2014 року термін дії 08/17 /а.с.98/. Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції зробив висновок про те, що Банк та позивач уклали договір шляхом підписання заяви позичальника та суд вважав що є підтвердженими обставини щодо розміру отриманого позичальником кредиту який визначений в наданому Банком розрахунку заборгованості, і наведені обставини не оскаржені сторонами та не можуть бути предметом перевірки в суді апеляційної інстанції. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини у справі та правильно застосував норми матеріального права щодо вимог в задоволенні яких судом першої інстанції відмовлено. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Рішення суду не може обґрунтовуватись лише самими правовими підставами або аргументами на які робиться посилання в апеляційній скарзі без встановлення відповідних фактів. За недоведеності заявлених в позовній заяві фактів щодо погодження з позичальником ОСОБА_1 умов договору про розмір процентної ставки за користування кредитом та її ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг дії позивача щодо зміни умов та одностороннє тлумачення істотних умов не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Вираження волі ОСОБА_1 відбулось вчиненням певних дій, та суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відсутні докази направленості волі та погодження сторони договору умов щодо процентної ставки за користування коштами, умов договору з приводу пені, комісії та штрафів відображених в Правилах надання банківських послуг. Отже зміст зобов`язання в наведеному договорі викладено досить обмежено, оскільки системний аналіз Анкети-заяви дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін договору зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язаний повернути. Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Матеріали справи не містять належних доказів, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з усіма умовами договору. Відсутність підпису відповідача на Умовах та Правилах надання споживчого кредиту фактично надає можливість Банку надавати умови в будь-якій редакції та стверджувати, що зазначені умови погоджені з відповідачем. Відсутні відомості про те, що саме ОСОБА_1 погодилась з умовами щодо процентної ставки та можливості суду переконатись в тому з приводу яких відносин була складена Довідка про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» та хто ознайомлений з такою довідкою і чиїм підписом вона скріплена не дають підстав для висновку відмінного від того до якого дійшов суд першої інстанції. Жодним чином позивачем не спростовані протиріччя щодо того, яким чином розрахунок заборгованості, довідка та відомості про рух коштів за карткою 5577.…6897 виданою 18 жовтня 2011 року співвідносяться із умовами договору відображеними в Анкеті-заяві від 18 жовтня 2011 року. Також не спростовані протиріччя щодо того яким чином співвідносяться термін дії картки 5577.…6897 дата відкриття 18 жовтня 2011 року термін дії 08/15 із періодом з 31 березня 2015 року по 30 листопада 2019 року за який утворилася заборгованість по цій же картці. Відсутні докази з приводу того, що умовами кредитного договору який є предметом перевірки у даній справі охоплювались дії щодо видачі банківських карток за номерами 5168….8193 дата відкриття 11 листопада 2014 року термін дії 08/17 та картки 9992….1529. Разом з тим, зазначення в заяві позичальника про ознайомлення позичальника з умовами надання кредиту без ідентифікації самих умов, як таких, що погоджені підписом відповідача, не може бути належним доказом ознайомлення та погодження відповідача саме з тією редакцією умов, на якій наполягає банк. Умови та Правила надання банківських послуг не містять підпису відповідача. Позивач не надав доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника. Отже, в матеріалах справи відсутні докази в підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування заборгованості за процентами, пенею, комісією та штрафів. У відповідності до положень частини першої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі /частина п`ята 5 статті 81 ЦПК України/. Суд апеляційної інстанції виходить з того, що суд сприяв всебічному і повному з`ясуванню обставин справи, роз`яснив позивачу права та обов`язки щодо надання доказів і сприяв здійсненню їхніх прав, а також попереджував про наслідки неподання доказів, встановлені цивільним процесуальним кодексом, однак заявник жодних інших доказів в підтвердження своїх вимог не надав. Статтею 81 ЦПК України передбачено, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір та доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Виходячи з наведених обставин що підтверджені в судовому засіданні суд апеляційної інстанції позбавлений можливості із дотримання положень цивільного процесуального законодавства з`ясувати інші, відмінні від тих що встановлені судом обставини у справі, оскільки заявником апеляційної скарги не підтверджено жодних порушень норм процесуального права, через які він не зміг повною мірою реалізувати свої процесуальні права які би призвели до ухвалення незаконного рішення, та саме позивач несе ризик настання наслідків, пов`язаних із не вчиненням ним процесуальних дій. Саме з такого розуміння вищезазначених обставин та норм матеріального права виходить суд апеляційної інстанції, та вважає що суд першої інстанції в частині доводів що стали предметом апеляційного оскарження виконав вимоги про законність та обґрунтованість рішення суду, висновки суду в частині позовних вимог в задоволенні яких судом відмовлено здійсненні з дотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» залишити без задоволення. Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 20 травня 2020 року. Судді: