Ухвала КАС ВС № 816/1861/17

УХВАЛА 20 травня 2020 року Київ справа №816/1861/17 адміністративне провадження №К/9901/12577/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року і ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року в справі №816/1861/17 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними і скасування рішень, наказу, поновлення на роботі, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області (далі - УМВС України в Полтавській області), Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі - ГУНП в Полтавській області), у якому просив: - визнати незаконним і скасувати рішення від 24 січня 2017 року наради щодо розгляду кандидатур на прийняття на службу в ГУНП в Полтавській області в частині про неможливість прийняття ОСОБА_1 на службу шляхом видання наказу про призначення за його згодою відповідно до пункту 9 Розділу 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку із закінченням трьохмісячного терміну з дня опублікування Закону України "Про Національну поліцію"; - поновити на посаді поліцейського ізолятора тимчасового тримання №7 ГУНП в Полтавській області з 07 листопада 2015 року, обов`язки якого виконував з 07 листопада 2015 року по 17 листопада 2015 року; - стягнути з ГУНП в Полтавській області заробітну плату за час вимушеного прогулу з урахуванням премії до 100 % і відповідних відрахувань для органів та установ, до яких вони належать. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 січня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2019 року, позов задоволено частково: - визнано протиправним і скасовано наказ УМВС України в Полтавській області №709 о/с від 06 грудня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 - міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання, затримання і взятих під варту осіб Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області, за пунктом 1 статті 40 Кодексу законів про працю України; - поновлено ОСОБА_1 на посаді міліціонера відділення охорони ізолятора тимчасового тримання, затримання і взятих під варту осіб Кременчуцького міського відділу УМВС України в Полтавській області з 07 грудня 2018 року; - визнано протиправним і скасувано рішення комісії ГУНП в Полтавській області про неможливість прийняття ОСОБА_1 на службу до ГУНП в Полтавській області шляхом видання наказу про призначення за його згодою відповідно до пункту 9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України "Про Національну поліцію" у зв`язку із закінченням трьохмісячного терміну з дня опублікування Закону України "Про національну поліцію", оформлене протоколом від 24 січня 2017 року; - зобов`язано ГУНП в Полтавській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у ГУНП в Полтавській області відповідно до пункту 9 розділу 11 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію"; - зобов`язано УМВС України в Полтавській області здійснити нарахування і виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, починаючи з 07.12.2018 по дату поновлення на посаді; - у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року заяву ОСОБА_1 в порядку вимог статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними дій і бездіяльності ГУНП у Полтавській області щодо неналежного виконання рішення суду і зобов`язання вчинити дії залишено без задоволення. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року. 08 травня 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року і ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року в справі №816/1861/17. За змістом частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 333 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи те, що ухвала Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року не переглядалася судом апеляційної інстанції, підстави для відкриття касаційного провадження на ухвалу суду першої інстанції відсутні. Водночас скаржник також просить переглянути і скасувати ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року про відмову у відкритті апеляційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частин третьої, четвертої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені, зокрема, ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі в частині оскарження ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку на касаційне оскарження, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 330, 333, 334, 337, 338 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 16 березня 2020 року.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року.

3. Витребувати із Полтавського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №816/1861/17.

4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити десятиденний строк із дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур Н.В. Шевцова