Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 723/4260/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 723/4260/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Бужора В.Т. Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 19 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Смілянця Е. С. Охрімчук І.Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Маніліча Володимира Миколайовича на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2019 року (рішення ухвалено у м.Сторожинець) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та припису по справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 і згідно довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №985830073245) де фактично провів ремонт покрівлі даху будинку. В обґрунтування позову зазначав, що 27.09.2019 року відповідачем винесено постанову №41/19/1024-6.3/1179/19 від 27.09.2019, якою накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн. за порушення ч.4 ст.96 КУпАП, а саме за самочинне виконання будівельних робіт («реконструкція» житлового будинку), без оформлення права на їх виконання, чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст.

34. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними та скасовано: постанову по справі про адміністративне правопорушення №41/19/1024-6.3/1179/19 від 03 жовтня 2019 р., припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 27.09.2019 р., винесені головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Манілічем Володимиром Миколайовичем, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 96 Кодексу про адміністративні правопорушення та якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250 грн. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити. Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 і згідно довідки державного реєстру речових прав на нерухоме майно (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна №985830073245). 27.09.2019 року відповідачем винесено постанову №41/19/1024-6.3/1179/19 від 27.09.2019 по справі про адміністративне правопорушення, якою накладено на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 4250 грн. за порушення ч.4 ст.96 КУпАП, а саме за те, що він виконав будівельні роботи самочинно, без оформлення права на їх виконання, «реконструкція» житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , чим порушено вимоги п.1 ч.1 ст.34. Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Дана Постанова винесена на підставі протоколу по справі про адміністративне правопорушення від 27.09.2019 р. №41/19/1024-6.3/1179/19, припису від 27.09.2019 р., акту перевірки 238/19. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що постанова по справі про адміністративне правопорушення №41/19/1024-6.3/1179/19 від 03 жовтня 2019 р. є протиправною та підлягає скасуванню. Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, яким позов задоволено, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини визначаються Законом №3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553). Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України від 20 травня 1999 року №687-XIV «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VI. За п.6 ч.1 ст.7 Закону №3038-VI визначено, що управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації. Частиною 1 ст.41 Закону №3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Згідно п.5 Порядку №553 установлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. При цьому позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, 11.09.2019р. на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області надійшов лист від Сторожинецької міської ради Сторожинецького району Чернівецької області щодо перенаправлення звернення гр. ОСОБА_2 з приводу незаконної реконструкції даху та втручання в несучі конструкції будівлі по АДРЕСА_1 . Крім того, 11.09.2019р. на адресу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області надійшов лист від Сторожинецької ОДА з приводу самочинного будівництва надбудови 2-го поверху під виглядом заміни пошкодженого даху гр. ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 . Як встановлено судом, житловий будинок позивача не є самочинним будівництвом, а побудований в минулому столітті і за ним вже визнано право власності на цей житловий будинок. Так, відповідач помилково, ремонт будівлі даху житлового будинку, класифікував як його реконструкцію. Фактично, позивач провів ремонт покрівлі будинку, оскільки вона прийшла в непридатність після градобою, який мав місце 13.08.2019 року, що підтверджується довідкою Сторожинецької міської ради. Ніякої діяльності пов`язаної із забудовою території на якій розташований житловий будинок, він не проводив, заміна покрівлі будинку не відноситься до поняття реконструкція, визначення якого дано в ДБН А.2.2-3: 2012 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» Разом з тим, в наданих відповідачем доказах (акт перевірки, протоколи, фото-фіксація) не міститься достатніх даних про вчинення позивачем спірних правопорушень, передбачених ч.4 ст.96 КУпАП. Таким чином, суд вважає, що відповідачем по справі не доведено, та в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази вчинення позивачем, зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Відповідно до ст.72,73,75,76 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що рішення суду ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315,316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області Маніліча Володимира Миколайовича залишити без задоволення, а рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 16 грудня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Постанова суду складена в повному обсязі 19 травня 2020 року. Головуючий Капустинський М.М. Судді Смілянець Е. С. Охрімчук І.Г.