Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/19993/19

Справа № 344/19993/19 Провадження № 22-ц/4808/581/20 Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Горейко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 травня 2020 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі: головуючої Горейко М.Д. суддів: Матківського Р.Й., Максюти І.О. секретаря Бойчука Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про встановлення факту перебування особи на утриманні, за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду, ухвалене у складі судді Ковалюк І.П. 06 лютого 2020 року в м. Івано-Франківську, в с т а н о в и в: 08.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні, яку мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок ДТП загинула його дружина ОСОБА_2 . Після її смерті він фактично втратив годувальника, оскільки є інвалідом другої групи, хворіє хронічним психічним захворюванням, через наявність захворювання потребує постійного стороннього догляду, розмір його пенсії значно менший за доходи його дружини, яка крім пенсії також отримувала допомогу по догляду за інвалідом. У зв`язку із втратою дружини у нього виникла необхідність в отриманні пенсії по втраті годувальника. З даного приводу він звертався до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську, однак йому було відмовлено у зв`язку з відсутністю відомостей про його утримання дружиною. Посилаючись на наведене, просив встановити факт його перебування на утриманні дружини ОСОБА_2 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Івано-Франківського міського суду від 06.02.2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утриманні його дружини ОСОБА_2 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішення суду мотивоване тим, що пенсія померлої ОСОБА_2 була постійним та основним джерелом засобів до існування даної сім`ї, а тому ОСОБА_1 перебував на утриманні своєї дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не погодившись з рішенням суду, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що факт перебування особи на утриманні померлого має місце, якщо допомога, яка надавалася утриманцю, була для нього постійним і основним джерелом засобів до існування, навіть коли утриманець мав заробіток, одержував пенсію, стипендію тощо. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Також статтею 75 СК України встановлено, що право на утримання має той з подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Непрацездатним вважається той з подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю І, ІІ чи ІІІ групи інвалідності. Один із подружжя є таким, що потребує матеріальної допомоги, якщо заробітна плата, пенсія, доходи від використання його майна, інші доходи не забезпечують йому прожиткового мінімуму. ОСОБА_1 отримував пенсію за віком, яка відповідала прожитковому мінімуму, що підтверджується відповідною довідкою, на що суд першої інстанції уваги не звернув. Крім того, суд не врахував, що згідно з абзацом 5 пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Питання встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні своєї дружини ОСОБА_2 на час її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 тягне за собою встановлення факту, що пов`язано з наступним вирішенням спору про право на отримання пенсійних виплат померлої. З наведених підстав апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. Представник ОСОБА_1 - адвокат Кульчицький О.С. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому доводи скарги заперечив та зазначив, що апелянт безпідставно посилається на те, що між сторонами може виникнути спір про право щодо переходу заявника з пенсії по інвалідності на пенсію по втраті годувальника. Оскільки заявник не звертався в суд з вимогою зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську замінити його пенсію по інвалідності на пенсію по втраті годувальника, а лише просив встановити факт перебування його на утриманні померлої дружини, то твердження апелянта про наявність спору про право є передчасними. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення. В засідання апеляційного суду учасники справи не з`явились. Представник апелянта надіслала суду письмове клопотання про розгляд справи за відсутності представника управління. Вказала, що апеляційну скаргу підтримують та просять оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити. Позивач, будучи повідомленим у встановленому законом порядку про дату, час та місце розгляду справи, не з`явився в судове засідання та не повідомив суд про причину неявки, що відповідно до ст. 372 ЦПК України не є перешкодою для розгляду справи у його відсутності. Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Встановлено та вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією повторного свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 13.10.1981 року (а.с. 6). Подружжя проживало разом по АДРЕСА_1 (а.с. 7). ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 10.01.2018 року (а.с. 19). З копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_3 та копії довідки до акта огляду МСЕК серії 10ААА №099644 вбачається, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи загального захворювання (а.с. 8, 9). Згідно копії медичного заключення №4/4 від 04.01.2011 року ОСОБА_1 хворіє хронічним психічним захворюванням (а.с. 10). Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу №583/129/16 від 03.11.2016 року, ОСОБА_1 потребує постійного стороннього догляду (а.с. 11). Згідно з частиною 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України). Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина 2 статті 315 ЦПК України). За змістом частини 1 статті 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (в редакції на час смерті ОСОБА_2 ) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім`ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. Відповідно до пункту 1 частини 2 зазначеної статті непрацездатними членами сім`ї вважаються, зокрема, чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. Частиною 3 цієї статті встановлено, що до членів сім`ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: були на повному утриманні померлого годувальника; одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім`ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв`язку з втратою годувальника. Відповідно до статті 38 Закону України «Про пенсійне забезпечення» члени сім`ї померлого вважаються такими, що були на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Згідно з пунктом 2.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 05.11.2005 року №22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846, до заяви про призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу, також надаються такі документи: документ про перебування членів сім`ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника. У відповідності до пункту 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов`язок щодо утримання цього члена сім`ї. Основне значення допомоги слід з`ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів (постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року у справі №705/4197/18). З матеріалів справи, а саме довідки про доходи № НОМЕР_4 , виданої ОСОБА_1 . Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вбачається, що на час смерті дружини він перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську в Івано-Франківській області і отримував пенсію по інвалідності в розмірі 1 528,22 грн. (а.с. 16). Відповідно до довідки Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №6364 від 28.10.2019 року, ОСОБА_2 отримувала пенсію за віком, розмір якої в січні 2018 року становив 1 701,86 грн. (а.с. 17). Згідно повідомлення Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради №С/1043 від 02.10.2019 року ОСОБА_2 відповідно до постанови КМУ №1192 від 02.08.2002 року отримувала щомісячну грошову допомогу особі, яка проживає разом з особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребував постійного стороннього догляду (а.с. 14). За даними довідки Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради №999 від 02.02.2018 року (а.с. 15) ОСОБА_2 отримувала допомогу на догляд за інвалідом ІІ групи ОСОБА_1 з січня по квітень 2017 року в розмірі 1 544 грн., з травня по листопад 2017 року в розмірі 1 624 грн., грудень 2017 року та січень 2018 року по 1 700 грн. Наведеним спростовуються доводи апелянта, що ОСОБА_1 отримував пенсію в розмірі, що забезпечував йому прожитковий мінімум, і тому не потребував іншого утримання. Враховуючи, що померла ОСОБА_2 взяла на себе обов`язок щодо утримання чоловіка ОСОБА_1 , оформивши на себе допомогу на його утримання, допомога не носила разовий характер, а надавалася систематично і була для заявника хоч і не єдиним, проте постійним і основним джерелом засобів до існування, а також, що на час смерті ОСОБА_2 загальний розмір її доходу (пенсії та допомоги) був значно більшим від розміру пенсії заявника, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_1 перебував на утриманні своєї дружини ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи апеляційної скарги, що встановлення факту перебування ОСОБА_1 на утриманні своєї дружини ОСОБА_2 на час її смерті в наступному тягне за собоювирішення спору про право ОСОБА_1 на отримання пенсійних виплат померлої, у зв`язку з чим спір повинен вирішуватись в позовному порядку, не узгоджуються з приписами частини 1 статті 293, пункту 2 частини 1 статті 315 ЦПК України, пунктів 2.3, 2.11 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки факт перебування фізичної особи на утриманні померлого, має значення для переходу на пенсію в разі втрати годувальника, яку може бути призначено за умови, що утримання було повним або допомога, яка надавалась утриманцю, була постійним і основним джерелом засобів до існування та не тягне за собою вирішення іншого спору. З огляду на викладене та з урахуванням положень статті 375 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За таких обставин витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід залишити за апелянтом. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду від 06 лютого 2020 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуюча М.Д. Горейко Судді: Р.Й. Матківський І.О. Максюта