Постанова 4803 № 183/989/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4795/20 Справа № 183/989/19 Суддя у 1-й інстанції - Городецький Д. І. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Ткаченко І.Ю., за участю секретаря - Синенка Є.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2020 року про залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики, - ВСТАНОВИЛА: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів за договором позики. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2020 року зазначену позовну заяву було залишено без розгляду з тих підстав, що позивач повторно не з`явився до суду без поважних причин. В апеляційній скарзі заявник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, у зв`язку з чим ставить питання про скасування ухвали. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість ухвали суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Залишаючи позовні заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач не з`являється в судове засідання на протязі тривалого часу, а саме не з`явився у судові засідання призначені на 13 червня 2019 року, 16 вересня 2019 року та 04 лютого 2020 року, що свідчить про зловживання своїми процесуальними правами. Проте з даним висновком колегія суддів не може погодитись. Частиною 5 ст.223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Дані положення також закріпленні в ст.257 ЦПК України. З матеріалі справи вбачається, що від ОСОБА_3 , представника позивача, 12 червня 2019 року надійшла заява про відкладення підготовчого засідання призначеного на 13 червня 2019 року, з значенням причин, які судом першої інстанції не було визнано неповажними /а.с.17/. Також 16 вересня 2019 року представником позивача надано суду заяву про відкладення судового засідання призначеного на 16 вересня 2019 року, з зазначенням підстав відкладення /а.с.19/. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів щодо належного сповіщення позивача та його представника про дату та час судового засідання призначеного на 04 лютого 2020 року. За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи питання про залишення позову без розгляду суд першої інстанції не звернув уваги щодо неналежного повідомлення позивача про призначене судове засідання на 04 лютого 2020 року та залишив поза увагою заяви представника позивача про відкладення розгляду справи призначеного на 13 червня 2019 року та 16 вересня 2019 року, не дослідивши та не визначивши поважність підстав неявки, зазначених у заявах. Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої законом «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом. Зважаючи на зазначені обставини, районний суд, вирішуючи питання про залишення позовних заяв без розгляду, повинен був перевірити всі підстави неявки позивача та його представника до судового засідання, оскільки вони мають суттєве значення для даного вирішення питання. Надто суворе тлумачення процесуальних норм може позбавити заявника права доступу до суду. Формальне обмеження процесуальних прав учасників процесу завдає шкоди суті права доступу на справедливий судовий розгляд справи. Щодо клопотання відповідачки ОСОБА_2 про повторне відкладення справи у зв`язку з продовженням карантину на всі території України, то колегія суддів вважає, що воно є безпідставним затягуванням розгляду справи. Відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстав для залишення позову без розгляду у суду першої інстанції не було. При наявних порушеннях процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. керуючись ст.ст.367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 лютого 2020 року - скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко І.Ю. Ткаченко