Постанова 4803 № 199/1522/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4966/20 Справа № 199/1522/20 Суддя у 1-й інстанції - Якименко Л.Г. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 червня 2020 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Куценко Т.Р., суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року про передачу справи за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди до іншого суду, - ВСТАНОВИЛА: У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди (а.с. 2-3). Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року вищевказану справу передано за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська (а.с. 8). Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права (а.с. 11). Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з наступних підстав. Передаючи справу за підсудністю до іншого суду суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача ОСОБА_1 ґрунтуються не виключно на вимогах ЗУ «Про захист прав споживачів», а підставою позову є невиконання відповідачем Публічним акціонерним товариством «Дніпрогаз» рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24.06.2019 року по справі №201/5303/19, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 10.12.2019 року. Тому суд першої інстанції дійшов висновку, що Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська не підсудна і підлягає передачі за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. Проте з такими висновками суду погодитися не можна, зважаючи на наступне. Як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить відшкодувати йому моральну шкоду; зобов`язати відповідача надати позивачу запитувану в його заяві від 28.03.2019 року інформацію з документальними підтвердженнями, а саме: - надати документальне підтвердження правомірності застосування норми споживання у 7,1 м3 у липні-вересні 2016 року; - копії актів, які були складені відповідачем з теплопостачальною організацією, про відсутність централізованого гарячого водопостачання за його адресою у липні-вересні 2016 року та у період з 01.01.2017 року по 01.04.2019 року. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України Про захист прав споживачів споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на: - необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію державною мовою про продукцію, її кількість, якість, асортимент, її виробника (виконавця, продавця) відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної". Враховуючи позовні вимоги позивача, а також враховуючи вищевказані норми, колегія суддів приходить до висновку, що дані правовідносини регулюються в тому числі і Законом України Про захист прав споживачів. Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Згідно ч. 5 ст. 28 ЦПК України Позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору. Відповідно до ч. 16 ст. 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Таким чином, колегія суддів хоче зауважити, що грунтування вимог не виключно вимогах Закону України Про захист прав споживачів не є підставою для передання вказаної справи до іншого суду, оскільки відповідно до ст. 28 ЦПК України вказана справа може бути подана позивачем до суду за його зареєстрованим місцем проживання і право вибору між судами на подання позову, також надається позивачу. На вказане суд першої інстанції належної уваги не звернув чим допустив порушенням норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дніпрогаз» про зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування шкоди підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська, оскільки подана позивачем за місцем реєстрації та проживання у відповідності до ч. 5 ст. 28 ЦПК України, а тому висновки суду про необхідність передати справу на розгляд до іншого суду є помилковими. З огляду на вищевикладене, ухвала суду першої інстанції про передачу справи до іншого суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, колегія суддів апеляційного суду погоджується з доводами апеляційної скарги та приймає їх до уваги, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню, оскільки доводи апеляційної скарги підтверджують, що судом допущено порушення вимог процесуального права. За таких обставин, відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України є підстави для скасування ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 березня 2020 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий: Т.Р. Куценко Судді: Е.Л. Демченко М.О. Макаров