Постанова 4856 № 824/1384/19-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/1384/19-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П. Суддя-доповідач - Смілянець Е. С. 18 травня 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Смілянця Е. С. суддів: Охрімчук І.Г. Капустинського М.М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання неправомірним та скасування наказу, В С Т А Н О В И В : в листопаді 2019 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в Чернівецький окружний адміністративний суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області (відповідача) про визнання неправомірним та скасування наказу №612 від 04 жовтня 2019 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" в частині притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Чернівецький окружний адміністративний суд рішенням від 13.01.2020 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що наказ відповідача від 04 жовтня 2019 року №612 не порушує прав позивача та не тягне для нього негативних наслідків у формі притягнення до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення, оскільки таким, по суті, є наказ від 23 липня 2019 року №468, який в цьому позові не оскаржується, а є предметом спору у справі №824/1053/19-а, а тому суд зробив висновок про відмову у задоволенні даного позову. Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає про безпідставність застосування дисциплінарного стягнення, оскільки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення ним вимог пункту 8 Порядку дій органів (підрозділів) Національної поліції, в разі виявлення осіб, транспортних засобів і документів, відомості щодо яких містяться в банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, затвердженого наказом МВС від 02 жовтня 2018 року №808 (далі - Порядок №808). Вважає, що він не міг отримувати інформацію з банків даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, оскільки у нього був відсутній прямий доступ до телекомунікаційної системи І-24/7. У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що позивач отримав оперативний доступ до банків даних викрадених транспортних засобів Генерального секретаріату Інтерполу в режимі реального часу, шляхом підключення до ІП «Інтерпол - ТЗ» Інформаційного порталу Національної поліції України з 18 грудня 2018 року. При цьому факт наявності безпосереднього доступу до системи ІПНП не заперечується також і самим позивачем. Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач проходить службу в поліції у званні підполковника на посаді начальника відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР ГУНП в Чернівецькій області. СМПС та УІАП ГУНП в Чернівецькій області проведено звірку даних щодо результатів перевірки транспортних засобів, здійснених у період з 01 червня 2019 року по 21 липня 2019 року працівниками підрозділів ГУНП в Чернівецькій області з використанням бази «Інтерпол - викрадені транспортні засоби» ІПНП та виявлено 12 співпадінь щодо 3 транспортних засобів, що розшукуються Інтерполом, однак до СМПС ГУНП з підрозділів не надходили матеріали щодо результатів перевірки. 23.07.2019 начальник СМПС ГУНП в Чернівецькій області А. Саєнко звернулась до начальника ГУНП в Чернівецькій області генерала поліції третього рангу Дмитрієва А. із доповідною запискою №506/123/56/01-2019 про неналежне виконання в підрозділах ГУНП в Чернівецькій області вимог наказу МВС України від 02 серпня 2018 року щодо використання банків даних та інформування Інтерполу про розшукувані транспортні засоби. У зв`язку із цим 23 липня 2019 року Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області прийнято наказ №893 «Про призначення та проведення службового розслідування». 22.08.2019 Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області прийнято наказ №1036 «Про продовження строку проведення службового розслідування», відповідно до якого строк проведення службового розслідування, призначеного наказом ГУНП в Чернівецькій області від 23 липня 2017 року №893 продовжено до 18 вересня 2019 року. 18.09.2019 складено висновок службового розслідування по відомостям викладеним в доповідній записці від 23 липня 2019 року №506/123/56/01-2019 щодо ненадходження інформації про факти виявлення на території України транспортних засобів, які зазначаються у розшуку за обліками Генерального секретаріату Інтерполу. В ході проведення службового розслідування встановлено недотримання вимог Порядку дій органів (підрозділів) Національної поліції в разі виявлення осіб, транспортних засобів і документів, відомості щодо яких містяться в банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, затвердженого наказом МВС України від 02 жовтня 2018 року №808, начальником відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР ГУНП в Чернівецькій області підполковником поліції ОСОБА_1 . Як засвідчила звірка СМПС та УІАП ГУНП в Чернівецькій області, ОСОБА_1 10 червня 2019 року здійснив входження в базу «Інтерпол - викрадені транспортні засоби» ІПНП. Виявлено 1 співпадіння щодо транспортного засобу, що перебуває у розшуку, а саме: автомобіль марки Mercedes Vito, ідентифікаційний номер кузова ( VIN ): НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 . В ході розслідування ОСОБА_1 не спромігся підтвердити використання ним бази даних з службовою метою, що засвідчує її протиправне використання в особистих цілях, не пов`язаних зі службою. Як зазначено у висновку від 18 вересня 2019 року посилання позивача на абстрактні записи у власних нотатках не можуть сприйматись як належні підстави використання баз даних, оскільки не потягнули за собою належне документування та інформування згідно Порядку, а свідчить про поступове формування ним лінії захисту, та посилання хоч на виправдовувальні, однак такі що неможливо (або ускладнено) перевірити, обставини. Вказане в своїй сукупності свідчить про те, що поліцейський Іон Шалар всупереч обов`язків поліцейського щодо сприяння в проведенні службового розслідування, свідомо і неодноразово надавав Дисциплінарній комісії виправдовувальні факти і відомості, які не знайшли свого об`єктивного підтвердження, чим перешкоджав проведенню службового розслідування, за що, у відповідності до частини шостої статті 15 Дисциплінарного статуту, на думку Комісії, піддягає суворій дисциплінарній відповідальності. Розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 не проінформував уповноважений територіальний підрозділ, а саме сектор міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Чернівецькій області, про підстави здійснення перевірки та місцезнаходження об`єкта перевірки (якщо воно відоме), чим порушив пункту 8 Порядку (у разі отримання під час перевірки за банками даних позитивного результату щодо розшуку осіб або транспортних засобів оперативний працівник письмово інформує уповноважений територіальний підрозділ (для оперативних працівників центрального органу управління поліції - уповноважений підрозділ) про підстави здійснення перевірки та місцезнаходження об`єкта перевірки (якщо воно відоме). Вказане засвідчує порушення ним вимог пунктів 1 частини першої, частини другої статті 18 (неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського) Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 (під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги Поліцейського, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами). За результатами проведеного службового розслідування, дисциплінарна комісія зауважила, що поліцейський Шалар І.В., займаючи керівну посаду надає негативний приклад підпорядкованому йому особового складу, в частині не дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських. Крім цього, дисциплінарною комісією враховано умисні дії поліцейського ОСОБА_1 при вчиненні ним дисциплінарного проступку. Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 здійснив проступок (безпідставний вхід до бази даних «Інтерпол - викрадені ТЗ» ІПНП), - 10 червня 2019 року, тобто ще до призначення і проведення первинного службового розслідування, розпочатого наказом ГУНП від 24 червня 2019 року №788 за ідентичними проступками. У висновку визначено, що за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пункту 8 Порядку дій органів (підрозділів) Національної поліції в разі виявлення осіб, транспортних засобів і документів, відомості щодо яких містяться в банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, затвердженого наказом МВС України від 02 жовтня 2018 року №808, пунктів 1-2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1-2, пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_1 , однак, з урахуванням застосованого до нього стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, оголошену наказом ГУНП №468 від 23 липня 2019 року, керуючись пунктом 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вважати цей захід примусу, за сукупністю, достатнім засобом підтримання службової дисципліни порушником. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 20 серпня 2019 року співробітником Чернівецького УДВБ відбирались у ОСОБА_1 пояснення стосовно перевірки автомобіля з д.н. НОМЕР_3 під час коригування ІПНП. У своїх поясненнях позивач повідомив, що перебуваючи на посаді начальника відділу УКР ГУНП в Чернівецькій області, використовує у своїй професійній діяльності інформаційний портал Національної поліції України на виконання доручень по кримінальним провадженням з метою встановлення всіх фігурантів, місць вчинення ними злочинів. Із цією метою транспортний засіб Mercedes Vito, ідентифікаційний номер кузова ( VIN ): НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 і перевірявся. Проте, звідки йому стало відомо про даний транспортний засіб він не пам`ятає. Під час відбирання пояснень, позивач вказував, що також і не пам`ятає чи інформував письмово уповноважений підрозділ про підстави здійснення перевірки та місцезнаходження об`єкта перевірки. На думку Дисциплінарної комісії ОСОБА_1 даючи вказані вище пояснення проявляє нещирість, спотворюючи реальні причини використання інформаційних ресурсів з порушенням алгоритмів інформування зацікавлених та відповідальних служб. Тому Комісією критично оцінювалися такі пояснення порушника з огляду на те, що проміжок часу, який пройшов від його несанкціонованого запиту в системі до моменту надання пояснення, є незначним, а дії не вчинення яких ставляться у вину порушнику (інформування сторонніх служб/складання офіційних документів рапорту), не можуть вважатися малопомітними в службовій діяльності чи формальними. 22.082019 позивач звернувся до голови Дисциплінарної комісії полковника поліції Чубея О. із рапортом, в якому вказував, що піднявши чорнові записи він встановив, що в лютому місяці 2019 року він під час моніторингу мережі інтернет побачив публікацію і фото про те, що на ПП Порубне затримали автомобіль Мерседес Віто. На колесах стояли блокіратори, це свідчить про те, що він затриманий, а на фото був державний номерний знак. Зазначив, що він зробив собі помітку перевірити його чи він не має відношення до осіб, які перевіряються в рамках кримінального провадження №42018260220000111. Вказував, що в червні місяці він перелистував свої записи і побачив цей запис. Перевіривши автомобіль в ІПНП побачив, що він викрадений в Польщі, а фігуранти провадження викрадають авто в Італії. У зв`язку із цим, зазначав, що він закрив сторінку в ІПНП, так як цей автомобіль не має ніякої причетності до КП. Разом з цим, у ході проведення службового розслідування було опитано начальника УКР ГУНП в Чернівецькій області полковника поліції ОСОБА_3 , який повідомив, що за наявною у нього інформацією, поліцейський Шалар І.В. під час виконання своїх функціональних обов`язків, отримав документи з військової прокуратури Чернівецького гарнізону Західного регіону України, в яких вказувалось на транспортні засоби, які можуть бути викрадені в інших країнах (які саме транспортні засоби йому не відомо), у зв`язку з чим, останній мав проводити різні оперативні заходи щодо встановлення їхнього місця знаходження. Також, полковник поліції ОСОБА_3 вказав, що на скільки йому відомо, деякі транспортні засоби, які перебували у міжнародному розшуку, були встановлені та затримані. З яких причин підпорядкований поліцейський Шалар І.В. не проінформував уповноважений територіальний підрозділ, а саме сектор міжнародного поліцейського співробітництва ГУНП в Чернівецькій області про підстави здійснення перевірки та факт отримання інформації - ОСОБА_3 не зазначив. 04.10.2019 Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області прийнято наказ №612 «Про застосування дисциплінарного стягнення», згідно пункту 1 якого за порушення службової дисципліни, що виразилось у невиконанні вимог пункту 8 Порядку дій органів (підрозділів) Національної поліції в разі виявлення осіб, транспортних засобів і документів, відомості щодо яких містяться в банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, затвердженого наказом МВС України від 02 жовтня 2018 року №808, пунктів 1-2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», абзаців 1-2, пункту 1 Розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09 листопада 2016 року №1179 визначено, що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності начальник відділу протидії груповій злочинності та розкриття злочинів, спрямованих на порушення рівноправності громадян УКР ГУНП в Чернівецькій області підполковник поліції ОСОБА_1 , однак, з урахуванням застосованого до нього стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність, оголошену наказом ГУНП №468 від 23 липня 2019 року, керуючись пунктом 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вважати цей захід примусу, за сукупністю, достатнім засобом підтримання службової дисципліни порушником. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження , звільнення з публічної служби. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі - №580-VIII). Відповідно до частини першої статті 18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Згідно частини першої статті 19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Приписами частини другої статті 19 Закону №580 передбачено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначено Дисциплінарним статутом Національної поліції, затвердженим Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року №2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут). Приписами частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Відповідно до частини першої статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч. 1 ст. 13 Дисциплінарного статуту). Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (ч. 5 ст. 13 Дисциплінарного статуту). Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначений статтею 19 Дисциплінарного статуту. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (ч.ч. 7 та 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту ). Відповідно до частини першої статті 24 Дисциплінарного статуту поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення протягом місяця з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Отже, аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за порушення службової дисципліни поліцейський може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності із застосуванням за вчинений дисциплінарний проступок одного із видів дисциплінарних стягнень, передбачених частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту, про що видається відповідний письмовий наказ. У разі ж незгоди із застосованим дисциплінарним стягненням поліцейський має право оскаржити таке до суду. Однак, як встановлено судом першої інстанції, зміст пункту 1 резолютивної частини оскаржуваного позивачем наказу від 04 жовтня 2019 року №612 свідчить про незастосування до позивача за порушення ним службової дисципліни жодного з видів дисциплінарних стягнень, передбачених частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту. Тобто, оскаржуваним наказом лише констатовано порушення позивачем службової дисципліни, а оскільки за вчинення 33-х аналогічних дисциплінарних проступків його уже було притягнуто до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність наказом від 23 липня 2019 року №468, то відповідач, керуючись пунктом 9 статті 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, вважав названий захід примусу, за сукупністю, достатнім засобом підтримання службової дисципліни позивачем. Так, згідно пункту дев`ятого статті 19 Дисциплінарного статуту за кожен дисциплінарний проступок не може застосовуватися більше одного дисциплінарного стягнення. Якщо поліцейський вчинив кілька дисциплінарних проступків, стягнення застосовується за сукупністю вчинених дисциплінарних проступків та враховується під час визначення виду дисциплінарного стягнення. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо помилковості тверджень позивача про притягнення його до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення оскаржуваним у цій справі наказом, а відтак і про безпідставність пред`явлення ним даного позову. Таким чином, вищенаведене виключає можливість для його задоволення, оскільки, наказ від 04 жовтня 2019 року №612 не порушує прав позивача та не тягне для нього негативних наслідків у формі притягнення до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення. Таким, по суті, є наказ від 23 липня 2019 року №468, який в цьому позові не оскаржується, а є предметом спору у справі №824/1053/19-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування наказу про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що службове розслідування проведено відповідачем з дотриманням вимог Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893. Так, відповідно до пунктів 1,4 частини 2 статті 25 Закону №580 поліція в рамках інформаційно-аналітичної діяльності формує бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України; здійснює інформаційну взаємодію з іншими органами державної влади України, органами правопорядку іноземних держав та міжнародними організаціями. На реалізацію зазначених положень Закону №580, постановою Кабінету Міністрів України №1024 від 14.11.2018 року "Про затвердження Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ та переліку її пріоритетних інформаційних ресурсів" затверджено Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ, яке визначає структуру, загальні засади функціонування єдиної інформаційної системи МВС, регулює порядок її формування та використання. Згідно пункту 2 цього Положення під єдиною інформаційною системою МВС розуміється багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб`єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв`язаних функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію. Також наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03.08.2017 року №676 затверджено Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.08.2017 року, №1059/30927), яким визначено основні завдання, призначення, суб`єктів та структуру інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", а також умови її функціонування. Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Положення про інформаційно-телекомунікаційну систему "Інформаційний портал Національної поліції України" (далі - ІПНП), ця система призначена в тому числі для генерації інтерфейсів та оброблення тимчасових наборів даних для здійснення інформаційної взаємодії органів (підрозділів) поліції з іншими органами державної влади, органами правопорядку іноземних держав, міжнародними організаціями. Доступ до таких банків даних здійснюється лише через телекомунікаційну мережу І-24/7, доступ до якої у позивача відсутній. Отже, для реалізації функцій поліції розроблені автоматизовані системи, які в тому числі сприяють взаємодії з міжнародними організаціями, якою є Інтерпол. Зокрема, в Інформаційному порталі Національної поліції функціонує підсистема "Інтерпол - викрадені транспортні засоби", яка є пілотним проектом та дозволяє здійснювати доступ авторизованим користувачам до банків даних викрадених транспортних засобів Генерального секретаріату Інтерполу в режимі реального часу. Відповідно до пункту 2 Порядку №808 під банком даних розуміється складова інформаційної системи Інтерполу, яка являє сукупність інформаційних ресурсів, що містять дані щодо осіб, предметів і явищ, які обробляються Генеральним секретаріатом Інтерполу з метою забезпечення співробітництва правоохоронних органів держав - членів Інтерполу в боротьбі зі злочинністю. Для використання практичними підрозділами пілотного проекту доступу до банків даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, Національною поліцією України розроблені методичні рекомендації, метою яких є надання оперативного доступу до інформаційних ресурсів Генерального секретаріату Інтерполу та належної організації дій поліцейських у разі виявлення транспортних засобів, інформація щодо яких міститься в банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол. В Інформаційному порталі Національної поліції функціонує підсистема «Інтерпол - викрадені транспортні засоби», яка є пілотним проектом та дозволяє здійснювати доступ авторизованим користувачам до банків даних викрадених транспортних засобів Генерального секретаріату Інтерполу в режимі реального часу. Отже, система ІПНП - це збірна і узагальнююча назва сформованих під єдиним інтерфейсом, в єдину систему користування, всіх доступних поліції різноманітних і розрізнених баз даних, які адмініструються будь-яким суб`єктом. Тобто, оперативний доступ до ІПНП підсистеми «Інтерпол - викрадені транспортні засоби» мають авторизовані користувачі (поліцейські тa працівники поліції). При цьому, відповідно до пункту 2 Порядку №808 під банком даних розуміється складова інформаційної системи Інтерполу, яка являє сукупність інформаційних ресурсів, що містять дані щодо осіб, предметів і явищ, які обробляються Генеральним секретаріатом Інтерполу з метою забезпечення співробітництва правоохоронних органів держав - членів Інтерполу в боротьбі зі злочинністю. Порядком №808 визначено чітку послідовність дій та механізм взаємодії поліцейських у разі виявлення осіб, транспортних засобів і документів, відомості щодо яких містяться в банках даних інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу (далі - Інтерпол), та/або таких, інформація про які отримана органами (підрозділами) Національної поліції України під час здійснення службової діяльності та місцезнаходження яких невідоме. Відповідно до пункту 8 Порядку №808 у разі отримання під час перевірки за банками даних позитивного результату щодо розшуку осіб або транспортних засобів оперативний працівник письмово інформує уповноважений територіальний підрозділ (для оперативних працівників центрального органу управління поліції - уповноважений підрозділ) про підстави здійснення перевірки та місцезнаходження об`єкта перевірки (якщо воно відоме). До листа додається роздрукована копія документа про результати перевірки. Вищезазначене свідчить про те, що у разі входження до підсистеми "Інтерпол - викрадені транспортні засоби" та виявлення внаслідок її використання транспортних засобів щодо яких в банках даних є інформація як про викрадений, працівник поліції зобов`язаний вчинити дії, зазначені у Порядку №808. Як встановлено судом першої інстанції, за результатом проведеного службового розслідування було встановлено, що позивач 10 червня 2019 року здійснив входження в ІП «Інтерпол - ТЗ» та, перевіривши автомобіль «Мерседес Віто», номерний знак НОМЕР_4 , отримав позитивний результат про перебування вказаного транспортного засобу у розшуку. Однак, письмово не повідомив уповноважений територіальний підрозділ (для оперативних працівників центрального органу управління поліції - уповноважений підрозділ) про підстави здійснення перевірки та місцезнаходження об`єкта перевірки (якщо воно відоме), а також не додав роздруковану копію документа про результати перевірки. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищезазначене свідчить про безпідставність наведених вище доводів позивача в обґрунтування своєї позиції, оскільки допущене ним порушення полягало саме у невчиненні необхідних дій під час використання ІП «Інтерпол - ТЗ», тобто в недотриманні вимог Порядку №808. Доводи апеляційної скарги, що позивач не міг отримувати інформацію з банків даних Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу, оскільки у нього був відсутній прямий доступ до телекомунікаційної системи І-24/7, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки згідно листа начальника Департаменту МПС від 01.11.2019 №33198/23/01-2019 y нього відсутній прямий або по технології FIND доступ до телекомунікаційної системи I-24/7, однак відповідно до абзацу 6 цього ж листа додатково було роз`яснено, що: «система ІПНП має підсистеми для перевірки активного розшуку транспортних засобів, що перебувають в міжнародному розшуку та інші підсистеми, доступ до яких надається без відома та погодження Департаменту МПС та рекомендують звернутись до Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ для отримання інформації про надання доступу співробітникам ГУНП до ІПНП, а саме підсистем активного розшуку транспортних засобів, що перебувають в міжнародному розшуку». При цьому, відповідно до листа Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки НПУ від 08.11.2019 № 6011/27/03/5-2019 позивач отримав безпосередній доступ до банків даних викрадених транспортних засобів Генерального секретаріату Інтерполу в режимі реального часу, шляхом підключення до ІП "Інтерпол-викрадені ТЗ" системи Інформаційного порталу Національної поліції України з 18.12.2018. Також, факт наявності безпосереднього доступу до системи ІПНП не заперечується і самим позивачем. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Смілянець Е. С. Судді Охрімчук І.Г. Капустинський М.М.