Постанова 4852 № 280/3279/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2020 року м. Дніпросправа № 280/3279/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року (суддя Калашник Ю.В.) у справі №280/3279/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- в с т а н о в и В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом в якому просив: визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу перерахованої пенсії за вислугу років з 01.01.2018 у заниженому розмірі: з 01.01.2018 по 31.12.2018 щомісячно 50% перерахованої пенсії, з 01.01.2019 до теперішнього часу щомісячно 75% перерахованої пенсії; зобов`язати відповідача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою збільшено розміри грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, частини 17 статті 43 та частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" провести з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії позивачу, з урахування її збільшення в розмірі 100% суми підвищення пенсії; зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів з виплати сум пенсії у заниженому розмірі, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", станом на дату виплати заборгованості у відповідному місяці. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З 01.01.2018 він набув право на проведення перерахунку пенсії, проте, протягом 2018 року відповідачем виплачувалось лише 50% розміру підвищення пенсії, а з 01.01.2019 - 75% підвищення пенсії. Позивач зазначав, що у квітні 2019 року він звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії, в якій просив здійснювати виплату підвищення пенсії у повному 100% розмірі з 01.01.2018. Проте, відповідачем, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", безпідставно та необґрунтовано відмовлено у проведенні виплати пенсії у повному розмірі. Позивач вказував на безпідставність застосування відповідачем під час виплати пенсії положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, оскільки пункт 1,2 вказаної постанови визнано незаконними рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18. Вважав, що має законне право на отримання у повному об`ємі належних йому, сум за період з 01.01.2018, які повинні бути розраховані та виплачені відповідно до чинних у зазначений період нормативно-правових актів, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів з виплати сум пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб". Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено. За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що положення постанови КМУ №103, в частині встановлення строків та розмірів виплати перерахованої пенсії, не відповідає положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з чим не повинні застосовуватися відповідачем при вирішенні питання щодо строків та порядку виплати вже перерахованої пенсії. З цих підстав суд вказав на обов`язок відповідача з 01.01.2018р. виплатити позивачу пенсію, з урахуванням її збільшення в розмірі 100% суми підвищеної пенсії. Крім цього, суд першої інстанції визнав право позивача на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції не врахував того, що починаючи з 01.01.2017р. змінилося правове регулювання перерахунку пенсії, внаслідок чого до повноважень Кабінету Міністрів України віднесено визначення умов, порядку проведення перерахунку пенсії та встановлення розмірів проведених виплат. В межах реалізації своїх повноважень КМУ прийнято постанову №103, якою, зокрема, визначено порядок виплати підвищення пенсії. У свою чергу, як зазначає відповідач, здійснюючи виплати пенсії позивачу він керувався положеннями постанови КМУ №103, у зв`язку з чим його дії неможливо визнати неправомірними. Також, за позицією відповідача, вимога щодо виплати 100% перерахованих сум є передчасною, оскільки відповідачем не було проведено перерахунку пенсії саме з розрахунку 100% суми підвищення. Такий перерахунок, як зазначає відповідач, буде здійснено лише 01.01.2020, у зв`язку з чим до вказаної дати, за позицією відповідача, не можливо ставити питання щодо виплати сум, які ще не є нарахованими. Не погоджується відповідач і з рішенням суду, в частині виплати позивачу компенсації втрати частини доходів. З цього приводу відповідач вказує на те, що оскільки у спірному випадку відсутні підстави стверджувати про те, що позивачу пенсія виплачувалася з порушенням строків її виплати, то відсутні підстави компенсації позивачу втрати частини доходів. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач перебуває на пенсійному обліку в ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримує пенсію за вислугу років, відповідно до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". З січня 2018 року позивач набув право на проведення перерахунку пенсії в бік збільшення, проте підвищення до пенсії позивачу виплачувалось з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103. У квітня 2019 року позивач звернувся до пенсійного органу з заявою про проведення перерахунку пенсії, в якій просив здійснювати виплату підвищення пенсії у повному 100% розмірі з 01.01.2018. Листом від 15.05.2019 № 993/К-9 ГУ ПФУ в Запорізькій області позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії, оскільки нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" після набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18 не приймалося, тому з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", виплата пенсії буде продовжуватись у встановленому на цей час розмірі. Вказані обставини стали підставою звернення позивача з позовом до суду. За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на таке. Відповідно до ч.3 ст.63 Закону № 2262-ХІІ Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції на момент призначення позивачу пенсії) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. Отже, вказаною нормою права визначено підстави для перерахунку пенсій, в той час, як порядок здійснення перерахунку пенсій, встановлювався Кабінетом Міністрів України. Порядок проведення перерахунку таких пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (далі - Порядок №45). З 01.01.2017р., у зв`язку із набранням чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII, змінилося правове регулювання перерахунку пенсій військовослужбовців та деяких інших осіб. Так, згідно із ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону №1774-VIII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Таким чином, з 01.01.2017р. повноваження Кабінету Міністрів України стосуються не лише встановлення порядку здійснення перерахунку пенсій, а і визначення умов (підстав) для такого перерахунку, а також визначення розмірів пенсій. Так, 24.02.2018 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (ділі - Постанова №103). Зазначеною постановою були внесені зміни, зокрема і до пунктів 1, 2 Порядку №45, які викладені у новій редакції: "Пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 1 Постанови №103 постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на дату проведення перерахунку пенсії позивача, далі - постанова №704), зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Служби безпеки згідно з додатком 4; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14; додаткові види грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 15; розміри надбавки за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу згідно з додатком

16. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 постановлено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах: з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків; з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків; з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року. Тобто пунктом 2 зазначеної постанови визначений порядок, яким виплата позивачу сум підвищення перерахованої пенсії, що мали бути перераховані та виплачені в період з 01.01.2018, фактично розстрочена на певний термін. Вказаними положеннями постанови КМУ №103 керувався відповідач, здійснюючи виплату перерахованої пенсії позивачу. Надаючи оцінку правомірності дій відповідача у спірних відносин, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що положення постанови КМУ №103, в частині встановлення строків та розмірів виплати перерахованої пенсії, не відповідає положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з чим не повинні застосовуватися відповідачем при вирішенні питання щодо строків та порядку виплати вже перерахованої пенсії. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з тих підстав, що ч.4 ст.63 Закону № 2262-ХІІ (в редакції Закону №1774-VIII) Кабінету Міністрів України делеговано повноваження щодо встановлення умов, порядку та розмірів перерахунку раніш призначених пенсій, а не повноваження щодо встановлення порядку (строків, розмірів) виплати вже перерахованих пенсій. У свою чергу ст..113 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України. Отже, встановивши те, що пункт 2 постанови КМУ №103 не відповідає положенням Закону № 2262-ХІІ, в частині обсягу делегованих повноважень КМУ в питаннях перерахунку пенсії, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені положення постанови КМУ №103 не повинні застосовуватися відповідачем при вирішенні питання щодо строків та порядку виплати вже перерахованої пенсії. У відповідності із ч.3 ст.7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. З цих підстав суд першої інстанції правильно виходив з того, що оскільки норми Закону № 2262-ХІІ мають вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМУ №103, то застосуванню у спірних відносинах підлягають саме положення Закону № 2262-ХІІ. При цьому слід звернути увагу на те, що норми Закону України №2262-ХІІ не передбачають можливості розстрочення виплати сум підвищення до перерахованих пенсій у зменшеному розмірі. Відповідно до ст. 11 Закону України № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Загальний порядок виплати пенсій визначений ст. 52 Закону України №2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія. Отже суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права з 01.01.2018р. на виплату пенсії у підвищеному розмірі з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії. З приводу відсутності повноважень у Кабінету Міністрів України встановлювати строки та порядок виплати вже перерахованої пенсії, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне послатися і на правову позицію Верховного Суду, яка викладене за наслідками розгляду зразкової справи у рішенні від 06.08.2019р. (справа №160/3586/19). Так у мотивувальній частині рішення Верховний Суд зазначив те, що постановою КМУ №103 врегульовано строки виплати пенсій, а не порядок проведення перерахунку раніш призначених пенсій. Та з цього приводу Верховний Суд зробив висновок про те, що питання строків виплати доплат до пенсії за результатами проведеного перерахунку, а також розмірів такої доплати не охоплюється поняттям «порядок проведення перерахунку пенсії». З цих підстав суд апеляційної інстанції не приймає до уваги аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, про те, що постанова №103 прийнята Урядом у межах своїх повноважень, які передбачені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з чим відповідачем правомірно здійснювалися пенсійні виплати у розмірах та строки, які такою постановою визначені. Посилання відповідача на те, що таке рішення суду першої інстанції є передчасним, оскільки відповідачем не було проведено перерахунок пенсії саме з розрахунку 100% сум підвищення, так як такий перерахунок буде здійснено лише 01.01.2020р., суд апеляційної інстанції також вважає безпідставними. Так постанова КМУ №103, на яку посилається відповідач та яка була чинною на час здійснення перерахунку пенсії, не передбачала того, що не лише виплата, а і перерахунок пенсій здійснюється поетапно. Вказаним рішенням Уряду було визначено лише поетапну виплату перерахованих пенсій, що свідчить про те, що до початку виплати пенсій такі пенсії мали бути перераховані і вже виходячи із сум перерахованої пенсії її виплата проводилася у таких розмірах з 1 січня 2018 - 50 відсотків; з 1 січня 2019 по 31 грудня 2019 - 75 відсотків; з 1 січня 2020 - 100 відсотків суми підвищення пенсії. З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання відповідача провести позивачу виплату пенсії з 01.01.2018р. з урахуванням її збільшення в розмірі 100% суми підвищення пенсії. За наслідками розгляду справи судом першої інстанції також зроблено висновок про наявність у позивача права на отримання компенсації втрати частини доходів, у зв`язку із несвоєчасною виплатою пенсії. Такі висновки суду першої інстанції узгоджуються з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України у постановах від 18.11.2014 у справі № 21-518а14, від 11.07.2017 у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 у справі № 681/423/15-а, від 20.02.2018 у справі № 522/5664/17, від 21.06.2018 у справі № 523/1124/17, від 03.07.2018 у справі № 521/940/17, від 05.10.2018 у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18 та від 10.04.2019 № 686/13725/17 тощо. Встановивши вказані обставини справи, дослідивши аргументи відповідача, з якими він пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує. На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 серпня 2019 року у справі №280/3279/19 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст..ст.328, 329 КАС України. Повне судове рішення складено 19.05.2020р. Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк