Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 207/2052/19(2-а/207/59/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2020 року м. Дніпросправа № 207/2052/19(2-а/207/59/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Суховарова А.В., Головко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 03 жовтня 2019 року (суддя суду 1 інстанції Юрченко І.М.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кременчуцької Аліни Олександрівни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кременчуцької А. О., в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР №789705 від 09.06.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виглядів штрафу в сумі 425 грн. за порушення частини 2 статті 122 КУпАП України та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 03.10.2019 позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР №789705 від 09.06.2019 про накладення на позивача адміністративного стягнення у виглядів штрафу в сумі 425 грн. за порушення частини 2 статті 122 КпАП України та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що 09.06.2019 відповідачем винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425грн., в якій зазначено про те, що позивач керуючи автомобілем Skoda Superb, державний номерний знак НОМЕР_1 , в м. Дніпро по проспекту Дмитра Яворницького, не виконав вимог світлофора з чорною контурною стрілкою на основному зеленому сигналі, чим порушив п.8.7.3 «г» ПДР України. Встановивши наявність порушення водієм вимог ПДР України відповідачем законно та обґрунтовано винесено постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує на безпідставність та необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. В обґрунтування апеляційної скарги позивач, стверджуючи про протиправність притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема, посилається на те, що згідно частини 2 статті 122 КпАП України передбачена відповідальність саме за проїзд на заборонений сигнал світлофора бо жест регулювальника, натомість положеннями пункту 8.7.3 «г» Правил дорожнього руху України визначено, що чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв пор наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозвільні напрямки руху ніж сигнал додаткової секції та не містить інформацію, що рух на цей сигнал є заборонений. Вказує на недоведеність відповідачем наявність в його діях складу адміністративного правопорушення та наявності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності. У відповідності до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків. Судом встановлено, що 09.06.2019 відповідачем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія АР №789705. Відповідно до змісту вищевказаної постанови, поліцейським 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Кременчуцькою А. О. було застосовано адміністративне стягнення відносно ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за те, що 09.06.2019 в м. Дніпрі по пр.Дмитра Яворницького, водій ОСОБА_1 не виконав вимог світлофора з чорною контурною стрілкою на основному зеленому сигналі, чим порушив п.8.7.3 «г» ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення передбачене частиною 2 статті 122 КпАП України. (а.с. 10) Пунктом 8.7.3 «г» ПДР України передбачено, що чорна контурна стрілка (стрілки), нанесена на основний зелений сигнал, інформує водіїв пор наявність додаткової секції світлофора і вказує інші дозвільні напрямки руху ніж сигнал додаткової секції. Згідно із частиною 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Отже, проїзд на заборонений сигнал світлофора або жест регулювальника створює склад правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.122 КУпАП. Вирішуючи спірні правовідносини суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що положеннями ч.2 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність саме за проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, а значення світлофора встановлені п.8.7.3 ґ) Правил дорожнього руху України не містить інформацію, що рух на цей сигнал є забороненим. Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що позивач проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, суд першої інстанції правильно вказав про те, що вказані доводи не відповідають змісту оскаржуваної постанови відповідача, оскільки становлять інші фактичні обставини, які не відображені в оскаржуваній постанові. Положеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо. Відповідно до матеріалів справи, управлінням не надано жодних доказів в розумінні статті 251 КУпАП, які б підтверджували порушення позивачем Правил дорожнього руху, наявність в його діях складу правопорушення та правомірність прийняття оскаржуваної постанови (фото, відеозапис тощо). Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Отже, на інспектора патрульної поліції покладається обов`язок належним чином задокументувати наявність правопорушення за допомогою фото, відеозйомки, пояснень свідків та інших доказів, які мають статус належних та допустимих. За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами вчинення позивачем правопорушення. Враховуючи встановлені обставини справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності та норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції повно встановлено обставини, що мають значення для справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального з дотриманням норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321,322, 327, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції - залишити без задоволення. Рішення Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 03 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та за приписами частини 3 статті 272 КАС України є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров суддя О.В. Головко