Постанова 4818 № 640/1846/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 640/1846/19 Провадження № 22-ц/818/2695/20 13 травня 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого - Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Тичкової О.Ю. за участю секретаря - Чабан А.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 апелянт ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року у складі судді Сенаторова В.М. по цивільній справі № 640/1846/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,- ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. У квітні 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначає, що між сторонами виник спір щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, в тому числі нежитлових приміщень, які використовуються відповідачем для здійснення підприємницької діяльності. Їй стало відомо, що ТОВ «Альтіко», засновником якого був відповідач, наразі має нову назву - ТОВ «НВП «ПРОММАШТРЕЙД», його засновником є юридична особа КОМФОРД ЛІМІТЕД. Товариство здійснює той самий вид діяльності, що й ТОВ «АЛЬТІКО», на дохід та на частку статутного капіталу якого вона претендує в порядку поділу майна подружжя. На теперішній час підприємство знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . За час знаходження справи про поділ майна подружжя в суді, відповідач нібито розпорядився своєю часткою у статутному капіталі ТОВ «АЛЬТІКО». Вважає, що у зв`язку з незаконним переоформленням підприємства на іншу особу і виведення його в офшорну зону наявні підстави для заходів забезпечення позову у вигляді накладення заборони відчуження на об`єкти спільної сумісної власності та заборони здійснювати перереєстрацію ТОВ. Просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження наступного майна, яке є предметом позову: 1) нежитлових приміщень 1-го поверху №103-1, 103-5, 103-5а, 103-5б, 103-6, 103-8, що розташовані в житловому будинку літ. А-1 загальною площею 91,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) нежитлових приміщень першого поверху: № 12 , площею 3,1 кв.м., № 12 а площею 0,6 кв. м., № 126 площею 9,2 кв. м., 1 площею 4, 4 кв. м.; другого поверху: № 1 площею 4,9 кв.м.; третього поверху: № 1; № 2, № 6, № 6а, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12 , № 12а, № 126, № 12 в, № 12Г , частину приміщення № 1 площею 4,8 кв. м., загальною площею 300 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) нежитлових приміщень 1-го поверху № 31г, 35, 38а, 39, 39а, 40, 40а, 42, 60, загальною площею 128,8 кв. м в літ. «А-6», що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; 4) квартири АДРЕСА_4 ; 5) гараж АДРЕСА_5 , який на праві власності зареєстроване за ОСОБА_2 . Заборонити перереєстрацію на будь-яку іншу особу ТОВ «АЛЬТАІР І К», місце знаходження юридичної особи АДРЕСА_6 . Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення заборони відчуження нерухомого майна: 1) нежитлових приміщень 1-го поверху №103-1, 103-5, 103-5а, 103-5б, 103-6, 103-8, що розташовані в житловому будинку літ. А-1 загальною площею 91,9 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 ; 2) нежитлових приміщень першого поверху: №12, площею 3,1 кв.м., № 12 а площею 0,6 кв. м., № 126 площею 9,2 кв. м., 1 площею 4, 4 кв. м.; другого поверху: № 1 площею 4,9 кв.м.; третього поверху: № 1; № 2, № 6, № 6а, № 7, № 8, № 9, № 10, № 11, № 12 , № 12а, № 126, № 12 в, № 12Г , частину приміщення № 1 площею 4,8 кв. м., загальною площею 300 кв. м , що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; 3) нежитлових приміщень 1-го поверху № 31г, 35, 38а, 39, 39а, 40, 40а, 42, 60, загальною площею 128,8 кв. м в літ. «А-6», що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 ; 4) квартири АДРЕСА_4 ; 5) гараж АДРЕСА_5 який на праві власності зареєстроване за ОСОБА_2 . Заборонено перереєстрацію на будь-яку іншу особу ТОВ «АЛЬТАІР І К», ідентифікаційний код юридичної особи 37658125, місце знаходження юридичної особи: АДРЕСА_6. Ухвала мотивована тим, що заборона відчуження нерухомого майна становить пропорційний тягар, як і заборона здійснювати перереєстрацію ТОВ "АЛЬТАІР І К" є ефективним і пропорційним у даному випадку заходом забезпечення позову, оскільки між сторонами дійсно виник спір та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду в частині накладення заборони відчуження гаражу АДРЕСА_5 скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви. 16 листопада 2017 року ОСОБА_2 продав йому гараж АДРЕСА_5 за 10 023 грн. При підписанні договору купівлі-продажу ОСОБА_1 надано заяву про згоду на укладення договору купівлі-продажу, а тому спірне майно не може бути предметом спору про поділ майна подружжя. Колегія суддів, вислухав суддю - доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає задоволенню. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову суд першої інстанції виходив з тих обставин, що між сторонами виник спір щодо майна, ці обєкти нерухомості належать відповідачу та невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Повністю погодитись з таким висновком суду не можна. Відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. За змістом зазначеної статті право на апеляційне оскарження мають особи, які не брали участі у справі, проте ухвалене судове рішення завдає їм шкоди, що виражається у несприятливих для них наслідках. Особи, які не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють, обмежують, або припиняють права або обов`язки цих осіб. Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Згідно із пунктами 2, 5 частини першої та частини третьої статті 150 ЦПК України позов може бути забезпечено зобороною вчиняти певні дії та зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) з урахуванням доказів, наданих стороною для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулася з таким клопотанням, заявленим позовним вимогам. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об`єктивний характер. Звертаючись до суду з апеляційною скаргою ОСОБА_3 зазначає, що наразі він є власником гаражу, який входить до переліку майна, щодо якого вжито заходу забезпечення позову та оскаржувана ухвала суду обмежує його права власника. Як вбачається з матеріалів справи 16 листопада 2017 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого відповідачем відчужено гараж АДРЕСА_5 . Продаж здійснено за 10 023 грн. Згідно п. 6 Договору нотаріусом перевірено, що вказаний гараж є спільною сумісною власністю подружжя, дружиною продавця надана заява про згоду на укладення цього договору, справжність підпису засвідчено ПН ХМНО Погрібною Т.П. 16 листопада 2017 року за реєстровим №2682. На час придбання цього гаражного боксу покупець перебуває у шлюбі, його дружиною надана заява про згоду на укладення цього договору, справжність підпису засвідчено ПН ХМНО Погрібною Т.П. 16 листопада 2017 року за реєстровим №2683. В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 не заперечувала, що такий правочин укладався за її згодою, однак зазначала, що кошти від продажу особисто вона не отримала, що було підставою для зазначення спірного гаражу у переліку майна, щодо якого вона просила вжити заходи забезпечення позову. Підтвердила, що позов заявлено до ОСОБА_2 тільки про стягнення суми і на частину гаражу вона не претендує. Вимога про визнання договору купівлі-продажу від 16 листопада 2017 року недійсним позивачкою не заявлено. Отже, враховуючи, що дійсність правочину не оспорюється сторонами, власником гаражу наразі є інша особа - ОСОБА_3 , який не є учасником справи про поділ майна подружжя, то підстав для накладення заборони відчуження на гараж АДРЕСА_5 не вбачається. За таких обставин ухвала суду в частині вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження спірного гаражу-підлягає скасуванню з постановлення нової в цій частині про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Судові витрати підлягають стягненню згідно ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.6, 379, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити. Ухвалу Київського районного суду міста Харкова від 09 вересня 2019 року - у частині накладення заборони відчуження гаражу АДРЕСА_5 - скасувати. Постановити в цій частині нову ухвалу. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відчуження гаражу АДРЕСА_5 , який зареєстрований за ОСОБА_2 - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_7 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_8 , виданий Московським МВ ХМУ УМВС України в Харківській області 14 листопада 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_8 ) судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.( чотириста двадцять гривень сорок копійок). Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 15 травня 2020 року. Головуючий - А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко О.Ю. Тичкова