Постанова 4811 № 450/361/20

Справа № 450/361/20 Головуючий у 1 інстанції: Данилів Є.О. Провадження № 33/811/566/20 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2020 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюк М.Ф., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2020 року, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420,40 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 26.01.2020 року о 19:30 год. на а/д Київ-Чоп 561 км Пустомитівський район, Львівська область, керував автомобілем марки «Мерседес Бенз 200» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Таким чином вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді районного суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на незаконність, необґрунтованість постанови судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2020 року, просить таку скасувати, та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, просить поновити строк апеляційного оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без його участі, копію постанови отримав лише 27.03.2020 року. В обґрунтування своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що оскаржувана постанова прийнята з грубим порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначає, що суд формально підійшов до розгляду даної справи, не з`ясував всіх обставин справи, а в основу постанови покладені неналежні та недопустимі докази. Вказує на те, що поліцейські не пропонували апелянту пройти в установленому порядку медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пояснення свідків не написані власноруч, а оформлені шляхом поставлення підписів на бланках поліцейських, а тому на думку апелянта, не можуть вважатися належними та допустимими доказами. Апелянт наголошує, що в установленому порядку не отримував пропозиції проведення медичного огляду та жодних дій щодо ухилення від огляду не вчинив, що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та відсутністю відповідного направлення. Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи № 450/361/20 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах даної справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 027184 від 26.01.2020 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 які були присутні при тому, як ОСОБА_1 на пропозицію працівника поліції відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку, з чим погоджується і апеляційний суд. Таким чином, наявними у справі доказами стверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Крім цього, правопорушник ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ № 027184 від 26.01.2020 року пояснив, що керував автомобілем Мерседес, зранку вживав маріхуану та на експертизу їхати непотрібно. Відтак, апеляційний суд вважає, що зазначене спростовує доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не пропонували пройти в установленому порядку огляд з метою виявлення стану сп`яніння. Що стосується доводів апелянта про те, що поліцейські не склали та не надали йому направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, то слід зазначити наступне. Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, не передбачена необхідність працівників поліції складати направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції при його відмові від проходження такого. У апеляційного суду відсутні об`єктивні дані, щоб ставити під сумнів покази свідків, на що посилається апелянт. Такі пояснення засвідчені особистими підписами свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Щодо покликань в апеляційній скарзі про те, що розгляд справи відбувся у відсутності ОСОБА_1 , що позбавило його права на захист, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено, разом з тим, ОСОБА_1 не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги апеляційний суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно дослідив всі обставин справи в їх сукупності, та керуючись законом і правосвідомістю прийшов до правильного та обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та вірно призначив покарання у виді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Таке покарання відповідає вимогам ст.33 КУпАП та буде необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного впливу та запобіганню вчинення нових правопорушень. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст.294 КУпАП , апеляційний суд п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Постанову судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 25 лютого 2020 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а його апеляційну, без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф. Романюк