LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд640/2125/20

від 18.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 02 березня 2020 року змінити з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної Пост…

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2125/20 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Собківа Я.М., Степанюка А.Г., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 02 березня 2020 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування Рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В: Предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування Рішення Відповідача від 28.12.2019 № 229-19; зобов`язання Відповідача розглянути ОСОБА_1 про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту». Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про залишення позовної заяви без руху від 03 лютого 2020 року причини пропуску строку звернення до суду Позивача визнано неповажними; позовну заяву залишено без руху; встановлено Позивачу десятиденний строк з дня отримання Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме: уточнення/заяви із викладом обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, зокрема, обґрунтування вимоги щодо порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів Позивача та обґрунтування вимоги зобов`язального характеру із зазначенням чіткого та зрозумілого змісту позовних вимог з урахуванням висновків суду, викладених у даній ухвалі; надання: доказів на підтвердження обставин якими Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги та на які посилається у позовній заяві, зокрема, заяви з доданими до неї документами, з якими Позивач звертався до Відповідача про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»; рішення Відповідача від 28.12.2019 № 229-19 та скарги на вказане рішення; зазначення інших причин поважності пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску; оригіналів або належним чином засвідчених копій доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються вимоги Позивача. 18 лютого 2020 року Позивачем до суду першої інстанції подано Заяву про відновлення пропущених строків на оскарження рішення та Уточнену позовну заяву, до якої додано завірені належним чином копії Довідки про звернення за захистом в Україні, Доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги, Повідомлення про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 20.01.2020 №16. У зв`язку з тим, що Позивачем не виконано вимоги Ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 03.02.2020, Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 02 березня 2020 позовну заяву повернуто Позивачу. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить судове рішення суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно з частиною другою ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, судове рішення суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав. Відповідно до частини третьої ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частинами першою, другою ст. 12 Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» від 08 липня 2011 року № 3671-VI, рішення про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, протягом п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення про відмову можуть бути оскаржені в установленому законом порядку до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, а також до суду у строки, встановлені цим Законом; рішення, що приймаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту, щодо визнання іноземця або особи без громадянства біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, а також рішення про втрату чи позбавлення статусу біженця або додаткового захисту, про скасування рішення про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можуть бути оскаржені в установленому законом порядку та в установлені цим Законом строки до суду. Позивачем на виконання вимог Ухвали про залишення позовної заяви без руху було подано Заяву про відновлення пропущених строків на оскарження рішення. Як на підставу для поновлення строку Позивач посилався на отримання ним Повідомлення Відповідача про відхилення скарги на рішення територіального органу ДМС про відмову в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту від 20.01.2020 №16, лише 24.01.2020, проте будь-яких доказів зазначеного ним надано не було. Відповідно до п.п. 4, 5, 9 частини п`ятої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. В Ухвалі про повернення позовної заяви зазначено, що як в первинній Позовній заяві, так і в Уточненій позовній заяві Позивач лише цитує норми національного законодавства України та робить висновок про протиправність спірного рішення, у зв`язку з чим, ним вимоги п.п. 4, 5 та п. 9 частини п`ятої ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України виконані не були, проте, зазначене спростовується самою Уточненою позовною заявою. Згідно з частиною четвертою ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до частин другої, четвертої ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви; якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. Проте, Позивачем оскарженого ним Рішення Відповідача, як до Позовної заяви, так і до Уточненої позовної заяви додано не було, про причини з яких Рішення як доказ не можливо було подати, суд не повідомлено, доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного Рішення, не надано. Крім того, Позивач в Позовній заяві просив суд: зобов`язати Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби України у місті Києві та Київській області розглянути ОСОБА_1 про надання статуту біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, у порядку, визначеному Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», у зв`язку з чим Ухвалою про залишення позовної заяви без руху запропоновано уточнити позовні вимоги зобов`язального характеру із зазначенням чіткого та зрозумілого їх змісту. Проте Уточнена позовна заява за своїм змістом містить ідентичні позовні вимоги, тобто вимоги Ухвали про залишення позовної заяви без руху Позивачем не виконано. На підставі наведеного, у зв`язку з частковим невиконанням Позивачем вимог Ухвали про залишення позовної заяви без руху, колегія суддів дійшла висновку щодо повернення позовної заяви. Згідно з частиною першою ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. А відповідно до частини другої ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню; порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Керуючись ст.ст. 312, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва про повернення позовної заяви від 02 березня 2020 року змінити з підстав, зазначених у мотивувальній частині даної Постанови. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, але не менше ніж з дня, наступного за останнім днем строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Постанову складено у повному обсязі 18.05.2020 року. Головуючий суддя Бабенко К.А. Судді: Собків Я.М. Степанюк А.Г.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»