Постанова Львівський апеляційний суд № 459/275/20

Справа № 459/275/20 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І. Провадження № 33/811/371/20 Доповідач: Гуцал І. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Гуцал І.П., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 лютого 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : постановою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Постановлено стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 420 гривень 40 копійок судового збору. Згідно постанови судді ОСОБА_1 27 січня 2020 року, о 00.15 год., на вул. Святого Володимира у м. Червонограді Львівської області, керував автомобілем марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відмовився у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , чим порушив п.2.5 ПДР. Не погоджуючись з постановою судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову судді скасувати та провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно нього закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що з постановою судді він не згідний у зв`язку з невідповідністю висновків судді обставинам справи, а також через порушення ним норм матеріального і процесуального права. Наголошує, що працівники поліції у протоколі вказали на єдину ознаку алкогольного сп`яніння - запах алкоголю з порожнини рота. Вважає, що таку не слід приймати до уваги. Зазначив що напередодні 26 січня 2020 року вжив 100 грам вина, що було пов`язано з похованням його батька. 27 січня 2020 року, коли працівники поліції його зупинили, запах алкоголю не зник, проте в стані алкогольного сп`яніння він не перебував. Крім того, наголошує на відсутність у справі направлення на огляд водія транспортного засобу. Вказує на неприпустимість урахування письмових пояснень свідків, які не були допитані в судовому засіданні. Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного. Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими та стверджуються сукупністю досліджених та перевірених в судовому засіданні доказів. Зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 082474 від 27.01.2020 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; наявними в матеріалах справи письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які вказали, що були свідками того, як водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота), від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння водій на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився; матеріалами відеофіксації з нагрудних знаків інспекторів поліції під час складення та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, вміст яких, поряд з іншими зібраними по справі доказами, є достатнім для формування висновку про подію та прийняття об`єктивного судового рішення. Таким чином, наявними у справі доказами стверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, що є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Наведеними письмовими доказами, достовірність яких в судді апеляційного суду не викликає сумнівів, в повній мірі стверджується вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, на підставі яких суддею відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП всебічно і повно з`ясовано всі обставини справи. Що стосується доводів апеляційної скарги стосовно неналежності пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , як доказів, з тієї причини, що вказані особи у судовому засіданні не допитувалися та не попереджалися про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень, то такі не заслуговують на увагу, оскільки пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засвідчені їхніми особистими підписами та такі ствердили, що ОСОБА_1 відмовився проти огляд на місці зупинки транспортного засобу та у закладі охорони здоров`я. Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що запах алкоголю з порожнини рота міг бути викликаний вживанням 100 грам вина напередодні, що було зумовлено трагічними обставинами поховання батька, то такі не можуть бути безумовною підставною для врахування при розгляді справи про адміністративне правопорушення, з огляду на велику суспільну небезпеку правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Ураховуючи вищенаведене, суддя апеляційного суду приходить до переконання, що рішення судді місцевого суду грунтується на основі всебічно, повно та об`єктивно з`ясованих обставин справи, вина ОСОБА_1 доводиться допустимими, належними та достатніми доказами у справі. Призначене ОСОБА_1 адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення та є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а, отже, підстави для її зміни чи скасування відсутні. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя п о с т а н о в и в : постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 26 лютого 2020 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Гуцал І.П.