LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Луганський апеляційний суд415/2920/20

від 15.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 415/2920/20 Провадження № 33/810/84/20 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ «15» травня 2020 року м. Сєвєродонецьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справах Луганського апеляційного суду Люклянчук В.Ф., розглянувши подання Лисичанського міського суду Луганської області про направлення до іншого суду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 . ВСТАНОВИВ Згідно з поданням до Лисичанського міського суду Луганської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 виконувала обов`язки присяжного Лисичанського міського суду Луганської області з 27 жовтня 2016 року по 01 липня 2019 року. З огляду на це, а також з метою виключення у сторін провадження сумнівів щодо неупередженості судді під час прийняття рішення по справі, суд з посиланням на ст. 6 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ст.ст. 7, 63 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» (далі Закон), встановив підстави для направлення матеріалів справи до іншого суду. Перевіривши доводи подання, надані матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до таких висновків. Відповідно до ст. 48 Закону суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Законодавство України про адміністративні правопорушення, яке складається з КУпАП та інших законів України, не передбачає можливість судом вищої інстанції вирішувати питання про направлення справи про адміністративне правопорушення до іншого суду, крім виключення, передбаченого ч. 3 ст. 257 КУпАП, у разі вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, службовою особою, яка працює в апараті суду. При цьому кримінальним процесуальним законом передбачено можливість направлення кримінального провадження з одного суду до іншого, серед іншого, якщо: обвинувачений чи потерпілий працює або працював у суді, до підсудності якого належить здійснення кримінального провадження (п. 3 ч. 1 ст. 34 КПК України). Наразі у Верховному Суді сформувалась судова практика можливості вирішення таких процесуальних питань з застосуванням аналогічних процедур з кодексу, що вирішує процесуальні питання щодо кримінальних правопорушень в контексті тлумачення ст. 6 Конвенції (провадження № 51-8971впс18; провадження № 51-4673впа19). За таких обставин, найвищий суд у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики, вважав можливим застосувати принцип аналогії для вирішення процесуального питання, пов`язаного з передачею матеріалів справи про адміністративне правопорушення до іншого суду з метою забезпечення права на справедливий суд. Як вбачається з матеріалів адміністративної справи ОСОБА_1 не працювала та не працює в апараті суду. Тому в даному випадку апеляційний суд не вбачає підстав для направлення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 з одного суду до іншого. Враховуючи обставини цієї справи та правове значення, яке надається цим обставинам законом необхідно визнати, що Лисичанський міський суд Луганської області є належним судом, який уповноважений розглянути вказану справу, тому не вбачається порушення права ОСОБА_1 на справедливий і публічний розгляд її справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом. Доводи зазначені в поданні суду щодо виконання ОСОБА_1 обов`язків присяжного Лисичанського міського суду Луганської області не є тією обставиною, яка дає можливість апеляційному суду передати цю справу до іншого суду, за відсутності регулювання в КУпАП питання про передачу справи до іншого суду у такому випадку та відповідних повноважень у суду апеляційної інстанції. Водночас кримінальний процесуальний закон не передбачає підстави для передачи справи до іншого суду - з метою виключення у сторін провадження сумнівів щодо неупередженості судді під час прийняття рішення по справі, про що ставилось питання в поданні суду. Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 34 КПК України ПОСТАНОВИВ Відмовити у задоволенні подання Лисичанського міського суду Луганської області про направлення до іншого суду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 . Справу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо ОСОБА_1 повернути до Лисичанського міськогосуду Луганської області. Постанова апеляційного суду є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає. Суддя: В.Ф. Люклянчук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»