Постанова КАС ВС № 361/6571/16-а

ПОСТАНОВА Іменем України 15 травня 2020 року Київ справа №361/6571/16-а адміністративне провадження №К/9901/32491/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області й відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Скорнякової Олени Олександрівни на постанову Броварського міськрайонного суду Київської області у складі судді Василишина В.О. від 10 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Костюк Л.О., Бужак Н.П., Троян Н.М. від 15 червня 2017 року, В С Т А Н О В И В : ІСТОРІЯ СПРАВИ Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2016 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду із позовом до Броварської міської ради Київської області (далі - Броварська МР, відповідач 1), відділу Державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області (далі - відділ ДАБК Броварської МР, відповідач 2), треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (далі - треті особи), в якому просить скасувати постанову № А-0811/2 від 8 листопада 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі за текстом - КУпАП) й накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова є необґрунтованою та безпідставною, оскільки під час її винесення не враховані істотні обставини справи, а саме щодо його необізнаності із вимогами містобудівного законодавством про необхідність оформлення дозвільного документу на реконструкцію гаража. Ремонт гаражів був проведений в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, тому що ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 виконано реконструкцію частини житлового будинку по АДРЕСА_1 без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та проектної документації, а тому винесення відносно нього постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною. Короткий зміст вимог касаційної скарги Не погоджуючись з постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року та ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У касаційній скарзі позивач вказує на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не надали належної правової оцінки тому, що будівельні роботи проведені вимушено, зокрема, у зв`язку з аварійним станом будівлі, яка вимагала негайного її розібрання. В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на положення статті 152 Житлового кодексу України (далі - ЖК України) та зазначає, що реконструкція без втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Також скаржник зазначає, що судами не враховано, що його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за те ж саме правопорушення, проте відповідно до статті 61 Конституції України не допускається притягнення до відповідальності двічі за одне й те ж правопорушення. Від Броварської МР надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в яких зазначається, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими на підставі правильного застосування норм матеріального права та при дотриманні норм процесуального права; просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ Касаційну скаргу до суду подано 4 липня 2017 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі № 361/6571/16-а, витребувано матеріали адміністративної справи та надано сторонам строк для подання заперечення на касаційну скаргу, однак розгляд справи цим судом не був закінчений. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2020 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 361/6571/16-а за касаційною скаргою ОСОБА_1 суддею-доповідачем Берназюком Я.О. Учасники справи письмових клопотань до суду касаційної інстанції не подавали. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ Судами попередніх інстанцій на підставі зібраних у матеріалах справи доказів встановлено, що позивачу на підставі договору дарування від 18 грудня 2012 року належить 2/3 частини житлового будинку загальною площею 127,9 м2, житловою площею 57,4 м2, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм «Б», гаражем «В», навісом «З», гаражем «Е», колодязем «К», огорожею «N», що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до договору дарування у конкретне користування позивача перейшли приміщення житлового будинку 2-1 - кухня, 2-2 - коридор, 2-3 - житлова, 2-4 - житлова, 2-5 - житлова, 2-6 - веранда, 2-7 - санвузол, та господарські будівлі гараж «В» та гараж «Е», частина огорожі «N». Згідно із договором дарування від 18 грудня 2012 року ОСОБА_1 придбав земельну ділянку площею 0,0330 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 12 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Мельниченком Б.М. проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами перевірки складено акт та протокол про адміністративне правопорушення № 3-Л-А-1202/2 від 12 лютого 2016 року, в яких зазначено, що візуальним оглядом та відповідно до інформації, наведеної у технічному паспорті, розробленому КП Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 20 грудня 2012 року, інвентарна справа № 2873, встановлено, що ОСОБА_1 без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та проектної документації виконав реконструкцію частини житлового будинку (літ. «А-1»), гаражу (літ. «В») та гаражу (літ. «Е»), а саме: виконано демонтаж другого поверху гаражів та виконані роботи з добудови (мурування газоблоками) стін першого поверху, чим збільшено висоту першого поверху приміщення; демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»); демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «В») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2»), демонтовано перегородку між прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а7»), змінено цільове призначення приміщення. Зазначені дії порушують вимоги статей 31, 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Крім того, перевіркою встановлено, що реконструйований гараж, розміщено на відстані 1,0 м від будинку, розміщеного на сусідній земельній ділянці та на відстані 2,0 м від гаражу на сусідній земельній ділянці. Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено невідповідність розміщення гаражу протипожежним нормам, визначеними пунктом 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», зазначений гараж, розміщений на відстані 0.3 м від межі сусідньої земельної ділянки, чим порушено вимоги пунктом 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». 12 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Мельниченком Б.М. видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державним стандартів і правил, яким у термін до 1 вересня 2016 року ОСОБА_1 зобов`язано усунути виявлені порушення та у термін до 10 вересня 2016 року зобов`язано повідомити про результати виконання. 26 лютого 2016 року головним інспектором будівельного нагляду Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Мельниченком Б.М. винесено постанову № А-2602/1 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частинами першою та п`ятою статті 96 КУпАП на накладено штраф у розмірі 4 250 грн. 00 коп. 25 жовтня 2016 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області видано направлення для проведення позапланової перевірки. За результатами перевірки 26 жовтня 2016 року начальником відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та протокол про адміністративне правопорушення № Л-А-2610/1. Зі змісту вказаних документів судами попередніх інстанцій встановлено, що візуальним оглядом та відповідно до інформації, наведеної у технічному паспорті, розробленому КП Броварської міської ради «Броварське бюро технічної інвентаризації» від 20 грудня 2012 року інвентарна справа № 2873, реєстровий № 2707, встановлено, що ОСОБА_1 без документа, що надає право на виконання будівельних робіт, та проектної документації виконав реконструкцію частини житлового будинку (літ. «А-1»), гаражу (літ. «В») та гаражу (літ. «Е»), а саме: виконано демонтаж другого поверху гаражів та виконано роботи з добудови (мурування газоблоками) стін першого поверху, таким чином збільшено висоту першого поверху приміщення: демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «В») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та демонтовано перегородку між прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а7»), таким чином змінивши цільове призначення приміщення. Зазначені дії порушують вимоги статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Реконструйований гараж, розміщено на відстані 1,0 м від будинку розміщеного на сусідній земельній ділянці та на відстані 2,0 м від гаражу на сусідній земельній ділянці. Враховуючи зазначене, перевіркою встановлено невідповідність розміщення гаражу протипожежним нормам, визначеними п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень», зазначений гараж, розміщений на відстані 0,3 м від межі сусідньої земельної ділянки, чим порушено вимоги п. 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень». Вимоги припису від 12 лютого 2016 року № С-1202/2 ОСОБА_1 не виконано, а саме: не отримано документ, що надає право на виконання будівельних робіт або шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану чи іншим шляхом відповідно до чинного законодавства, та не усунуті порушення вищенаведених державних будівельних норм. Зазначені дії порушують частину першу статті 38, й частину четверту статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимоги Постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 року. Цього ж дня відповідачем складено черговий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2610/1. Зазначеним приписом позивача зобов`язано у термін до 1 лютого 2017 року усунути порушення у сфері містобудівної діяльності в установленому законодавством порядку. Відповідно відмітки у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від підпису про ознайомлення із датою розгляду справи про адміністративне правопорушення та отримання копії протоколу, що був надісланий поштою. 8 листопада 2016 року відділом державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області прийнято постанову № А-0811/2 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн 00 коп. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з положенням частини третьої статті 211 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частини четвертої статті 328 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 159 КАС (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних рішень) та частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України (у редакції, чинній на момент винесення цієї постанови) встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи скаржника є неприйнятними з огляду на наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з положеннями частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Повноваження відділу ДАБК Броварської МР у спірних правовідносинах регулюються, зокрема, КУпАП, Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин). Згідно з положеннями частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 1 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами. Пунктом 5 Порядку № 533 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Відповідно до пункту 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Пунктом 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Пунктами 16-22 Порядку № 553 визначено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт. Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб`єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Припис підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку. Протокол протягом трьох днів після його складення та всі матеріали перевірки подаються керівникові відповідної інспекції або його заступникові для винесення постанови про накладення штрафу, передбаченої законодавством України. Якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. Із системного аналізу наведених правових норм можна дійти до висновку про те, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у формі планових і позапланових перевірок, за його результатами посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки, а у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Перевірка проводиться у присутності суб`єкта містобудівної діяльності або його представника. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 червня 2018 року у справі № 810/3517/17, від 22 жовтня 2018 року у справі № 153/876/17, від 10 липня 2019 року у справі № 521/17659/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 826/13788/15, від 28 квітня 2020 року у справі № 822/973/17. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що 26 жовтня 2016 року посадовими особами відділу ДАБК Броварської МР проведено позапланову перевірку на об`єкті реконструкція з розширенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 . Перевірку проведено відповідно до направлення № 101/16 від 25 жовтня 2016 року, виданого на підставі звернень служби у справах дітей та сім`ї Броварської МР № 2110/1 від 21 жовтня 2016 року та гр. ОСОБА_2 № 9-9-Х-2290 від 27 вересня 2016 року. За результатом перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, протокол про адміністративне правопорушення № Л-А-2610/1 та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № С-2610/1 від 26 жовтня 2016 року. Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що перевірка проводилась у присутності ОСОБА_1 , який відмовився від підписання документів, складених за результатом проведеної перевірки, про що є відповідна відмітка, а тому ці документи були направлені позивачу засобами поштового зв`язку. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про дотримання встановленої Порядком № 533 процедури проведення перевірки на об`єкті реконструкція з розширенням господарської будівлі по АДРЕСА_1 . Стосовно виявлених порушень колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю (далі - органи державного архітектурно-будівельного контролю), - щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування; 2) реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності. У відповідності до пункту 3.25 ДБН України 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими будівлями відповідно до ступеня їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опаленні будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додаток 3.1). Відповідно до таблиці 1 додатку 3.1 протипожежна відстань між будинками має бути щонайменше 6 м. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в акті перевірки від 26 жовтня 2016 року посадовими особами відділу ДАБК Броварської МР виявлені такі порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності: 1) проведення будівельних робіт без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та проектної документації, а саме: виконано демонтаж другого поверху гаражів та виконано роботи з добудови (мурування газоблоками) стін першого поверху, таким чином збільшено висоту першого поверху приміщення: демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «В») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2»): демонтовано перегородку між гаражем (літ. «Е») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та демонтовано перегородку між прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а7»), таким чином змінивши цільове призначення приміщення, що є порушенням статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; 2) розміщення реконструйованого гаражу на відстані 1,0 м від будинку, що знаходиться на сусідній земельній ділянці, на відстані 2,0 м від гаражу на сусідній земельній ділянці, та на відстані 0,3 м від межі сусідньої земельної ділянки, що є порушенням протипожежних норм, визначених пунктом 3.25* ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень»; 3) невиконання вимог припису від 12 лютого 2016 pоку № С-1202/2 ОСОБА_1 , а саме: не отримано документ, що надає право на виконання будівельних робіт або шляхом приведення земельної ділянки до попереднього стану чи іншим шляхом відповідно до чинного законодавства, та не усунуті порушення вищенаведених державних будівельних норм, що є порушенням частини першої статті 38, частини четвертої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та вимоги Порядку №

553. Вказані обставини підтверджуються матеріалами фотофіксації та самим позивачем не заперечуються. Згідно із частиною першою статті 96 КУпАП адміністративним правопорушенням є порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів чи споруд. Частиною першою статті 188-42 КУпАП передбачено, що невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що в оскаржуваній постанові від 8 листопада 2016 року ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 5 100 грн 00 коп. Постанову винесено за наслідком розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності представника ОСОБА_1 , якому вказана постанова вручена під підпис. З огляду на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відділом ДАБК Броварської МР дотримано встановленого порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, а притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 КУпАП є обґрунтованим та відповідає змісту виявлених правопорушень. Стосовно доводів скаржника про те, що здійснені будівельні роботи не вимагають отримання будь-яких дозвільних документів відповідно до статті 152 ЖК України, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 152 ЖК України виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується. Згідно з положеннями пунктів 3.2, 3.7, 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об`єктів будівництва. Капітальний ремонт - це сукупність робіт на об`єкті будівництва, введеному в експлуатацію в установленому порядку, без зміни його геометричних розмірів та функціонального призначення, що передбачають втручання у несучі та огороджувальні системи, при заміні або відновленні конструкцій чи інженерних систем та обладнання, у зв`язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також благоустрій території. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будинку в цілому або його частини. Реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкту будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, в наслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкту в цілому або його частин (за умови їх автономності). Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що реконструкцією можуть вважатися будівельні роботи, у результаті яких здійснюється зміна основних техніко-економічних показників, забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. При цьому, зазначені зміни та удосконалення мають бути наслідком зміни геометричних розмірів та/або функціонального призначення об`єкта будівництва. Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі № 742/1756/17. Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, що ОСОБА_1 виконані роботи щодо реконструкції частини житлового будинку по АДРЕСА_1 (літ. «А-1»), гаражу (літ. «В») та гаражу (літ. «Е»), які передбачали демонтаж другого поверху гаражів, добудову (мурування газоблоками) стін першого поверху, збільшення висоти першого поверху приміщення, демонтаж перегородки між гаражем (літ. «Е») та гаражем (літ. «В»), демонтаж перегородки між гаражем (літ. «В») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2»), демонтаж перегородки між гаражем (літ. «Е») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та демонтаж перегородки між прибудовою до житлового будинку (літ. «а2») та прибудовою до житлового будинку (літ. «а7»). На підставі вище зазначеного колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що виконані ОСОБА_1 роботи підпадають під ознаки реконструкції, а тому їх проведення без документа, що надає право на виконання будівельних робіт та проектної документації, є протиправним. Стосовно доводів скаржника про неможливість повторного притягнення його до адміністративної відповідальності за одне й те ж саме правопорушення, колегія суддів зазначає наступне. Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено наявними у матеріалах справи доказами, у лютому 2016 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частинами першою та п`ятою статті 96 КУпАП. Вказана постанова позивачем не оскаржувалася. Відповідно до платіжного доручення № 39 від 14 березня 2016 року позивач сплатив штраф у розмірі 4 250 грн 00 коп. Станом на 1 вересня 2016 року вимоги припису від 12 лютого 2016 року позивачем виконані не були. У день видання направлення на позапланову перевірку 25 жовтня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради із заявою про надання будівельного паспорту щодо реконструкції з розширенням частини індивідуального житлового будинку із гаражем по АДРЕСА_1 . Разом з тим, 2 листопада 2016 року останньому відмовлено у наданні будівельного паспорту у зв`язку із відсутністю ескізних намірів забудови та засвідченої у встановленому порядку згоди співвласників житлового будинку на забудову. З цих підстав дії начальника Управління містобудування та архітектури Броварської міської ради не оскаржувалися. Станом на день розгляду справи по суті дозвільні документи на будівництво у визначеному законом порядку, позивачем не оформлені. Таким чином, адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , носить триваючий характер. Триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону. Подібна правова позиція щодо застосування норм права викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі № 804/401/17, від 23 листопада 2018 року у справі № 489/4756/16-а, від 11 листопада 2019 року у справі № 487/4899/15-а, від 30 січня 2020 року у справі № 133/1173/17, від 28 квітня 2020 року у справі № 822/973/17. Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку про те, що внаслідок невиконання позивачем вимог припису від 12 лютого 2016 року та неприведенням об`єкта будівництва до вимог, визначеним містобудівним законодавством, будівельними нормами та стандартами, повторне притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не суперечить статті 61 Конституції України. Колегія суддів також не приймає до уваги доводи скаржника про виконання будівельних робіт без отримання дозвільних документів у стані крайньої необхідності, оскільки судами попередніх інстанцій зазначене твердження позивача перевірялось у встановленому порядку та доказів, які б свідчили, що ОСОБА_1 при здійсненні будівництва діяв у стані крайньої необхідності, судами попередніх інстанцій отримано не було. На цій підставі колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що приймаючи оскаржувану постанову від 8 листопада 2016 року, відділ ДАБК Броварської МР діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, правильно встановивши обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 96 та частиною першою статті 188-42 КУпАП. Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо такі рішення ухвалені без порушень норм матеріального і процесуального права. Оскільки при ухваленні судових рішень суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін. Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Крім того, у пункті 80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, пункт 33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія статті 6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов`язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59). Також у пункті 71 рішення у справі «Пелекі проти Греції» (Peleki v. Greece, заява № 69291/12) ЄСПЛ нагадав, що внутрішнє рішення суду може бути визначене як «довільне» з точки зору порушення справедливого судового розгляду лише в тому випадку, якщо воно позбавлене міркувань або якщо це міркування ґрунтується на явній помилці факту чи закону, допущеної національним судом, що призводить до «заперечення справедливості» (Moreira Ferreira v. Portugal (no 2), заява № 19867/12, пункт 85). З цього також випливає, що зобов`язання судових органів мотивувати свої рішення передбачає, що сторона судового розгляду може очікувати конкретної та чіткої відповіді на аргументи, що є визначальними для результату судового провадження. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, в судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують. Оскільки суд касаційної інстанції залишає без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій, то у силу статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають. Керуючись статтями 3, 341, 344, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 Перехідних положень КАС України, П О С Т А Н О В И В: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 10 березня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий Я.О. Берназюк Судді: І.В. Желєзний С.М. Чиркін