Постанова Хмельницький апеляційний суд № 686/25550/18

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/25550/18 Провадження № 22-ц/4820/732/20 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Здорово», Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог і процесуальні дії суду першої інстанції У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. ОСОБА_1 зазначив, що 4 липня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем « ZAZ 110307 » реєстраційний номер НОМЕР_3 по вул. Чорновола, в м. Хмельницькому, на порушення п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху при виконанні повороту ліворуч не дав дорогу автомобілю «AZLK 2140» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався назустріч, і допустив з ним зіткнення. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вказаній дорожньо-транспортній пригоді. В результаті зіткнення належний позивачеві автомобіль «AZLK 2140» реєстраційний номер НОМЕР_4 отримав механічні пошкодження та потребує відновлювального ремонту. Згідно звіту суб`єкта оціночної діяльності №201/8 від 25 липня 2018 року розмір завданої позивачеві майнової шкоди склав 13 416 грн. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «ZAZ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_3 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Здорово» (далі - ПАТ «СК «Здорово») за полісом обов`язкового страхування. Позивач повідомив ПАТ «СК «Здорово» про дорожньо-транспортну пригоду, а в подальшому - звернувся до страховика з заявою про страхове відшкодування, однак відповіді від нього не отримав. За таких обставин ОСОБА_2 зобов`язаний відшкодувати йому завдану шкоду. Також позивач поніс додаткові витрати на оцінку вартості матеріальних збитків, а в результаті неправомірних дій ОСОБА_2 йому завдано душевних страждань. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь 13 416 грн майнової шкоди, 1 000 грн моральної шкоди та 1 000 грн витрат на визначення вартості збитків. Суд першої інстанції ухвалою від 6 травня 2019 року залучив ПАТ «СК «Здорово» та Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ) до участі у справі як співвідповідачів. У січні 2020 року ОСОБА_1 уточнив свої вимоги та просив суд стягнути заявлені шкоду та витрати на оцінку транспортного засобу лише з ОСОБА_2 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року, в якому ухвалою від 12 березня 2020 року виправлено описку, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 000 грн моральної шкоди. В решті позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 768 грн 40 коп. судових витрат. Суд виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , внаслідок чого той як власник джерела підвищеної небезпеки зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_1 моральну шкоду. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, то обов`язок із відшкодування позивачеві майнової шкоди, розмір якої не перевищує ліміту відповідальності страховика, та витрат потерпілого на проведення експертного дослідження має бути покладений на ПАТ «СК «Здорово». Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови у відшкодуванні майнової шкоди і витрат на визначення її розміру та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. ПАТ «СК «Здорово» втратило статус асоційованого члена МТСБУ та припинило свою діяльність, а тому завдані позивачеві збитки має відшкодувати ОСОБА_2 . Суд першої інстанції не врахував норми чинного законодавства та правові позиції Верховного Суду України, не встановив усіх обставин справи і дійшов помилкового висновку про відмову в позові. Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції ОСОБА_1 не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, а тому згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи ОСОБА_2 , ПАТ «СК «Здорово» та МТСБУ не подали відзиви на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Автомобіль «ZAZ 110307 » реєстраційний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_2 ОСОБА_1 є володільцем автомобіля «AZLK 2140» реєстраційний номер НОМЕР_4 . 5 вересня 2017 року ПАТ «СК «Здорово» та ОСОБА_2 уклали договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №АМ/1653254), за умовами якого ПАТ «СК «Здорово» застрахувало відповідальність володільця автомобіля «ZAZ 110307» реєстраційний номер НОМЕР_3 на випадок заподіяння ним шкоди третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди за участю даного транспортного засобу на строк з 6 вересня 2017 року до 5 вересня 2018 року включно. Цим договором визначено ліміти відповідальності страховика на одного потерпілого: за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, - 200 000 грн; за шкоду, заподіяну майну, - 100 000 грн (франшиза - 0 грн). 4 липня 2018 року ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «ZAZ 110307 » реєстраційний номер НОМЕР_3 по вул. Чорновола, в м. Хмельницькому, на порушення п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, при виконанні повороту ліворуч не дав дорогу автомобілю «AZLK 2140» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався назустріч, у зв`язку з чим сталося зіткнення транспортних засобів. В результаті дорожньо-транспортної пригоди вказані автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Згідно звіту №201/18 про оцінку транспортного засобу, складеного 25 липня 2018 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 , матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «AZLK 2140» реєстраційний номер НОМЕР_4 у зв`язку з його пошкодженням під час дорожньо-транспортної пригоди, склав 13 416 грн. ОСОБА_1 поніс витрати на складання цього звіту у розмірі 1 000 грн. 6 липня 2018 року ОСОБА_1 повідомив ПАТ «СК «Здорово» про настання дорожньо-транспортної пригоди, а 10 вересня 2018 року - звернувся до страховика з заявою про страхове відшкодування. Застосовані норми права Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Стаття 1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов`язану з використанням транспортних засобів. За змістом п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Згідно з ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Закон України від 1 липня 2004 року №1961-ІV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-ІV) регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України. Як передбачено ст. 3 Закону №1961-ІV, обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до ст. 5 Закону №1961-ІV об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Пунктом 22.1 статті 22 Закону №1961-ІV визначено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. 28 Закону № 1961-ІV). Із положень пп. 33.1.4 п. 33.1 ст. 33 Закону №1961-ІV слідує, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. В силу п.п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону №1961-ІV протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) не з`явився у визначений строк, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому разі страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов`язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи (дослідження). Згідно п. 35.1 ст. 35 Закону №1961-ІV для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. За змістом п.п. 36.1, 36.7 ст. 36 Закону №1961-ІV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою. Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку. Відповідно до п.п. 52.1, 52.5 ст. 52 Закону №1961-ІV членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Страховик, членство (у тому числі повне) якого припинено, зобов`язаний виконати свої зобов`язання згідно з укладеними ним договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції З метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників особи, діяльність яких пов`язана з використанням транспортних засобів, зобов`язані застрахувати свою цивільно-правову відповідальність перед іншими особами на випадок завдання шкоди. У разі виникнення дорожньо-транспортної пригоди з участю декількох транспортних засобів, що призвело до завдання шкоди, винна особа зобов`язана відшкодувати потерпілому ці збитки. Якщо деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик повинен виплатити потерпілому страхове відшкодування в порядку, передбаченому Законом №1961-ІV. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом №1961-ІV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону №1961-ІV). Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 4 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц) та 20 лютого 2020 року (№753/15214/16-ц), яка в силу ч. 4 ст. 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин. З матеріалів справи вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , внаслідок чого потерпілому ОСОБА_1 завдано майнової шкоди. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована, тому саме ПАТ «СК «Здорово» повинне відшкодувати позивачеві завдані збитки, розмір яких не перевищує ліміт відповідальності страховика. За таких обставин суд першої інстанції правомірно відмовив у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 . Посилання ОСОБА_1 на правову позицію, яку висловили Верховний Суд України у постанові від 20 січня 2016 року (справа №6-2808цс15) і Верховний Суд у постанові від 14 лютого 2018 року (справа №754/1114/15-ц), є безпідставним, оскільки Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року (справа №755/18006/15-ц) відступила від аналогічного правового висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 23 грудня 2015 року (справа 6-2587цс15). Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 106-109) ПАТ «СК «Здорово» не припинено, тому втрата статусу асоційованого члена МТСБУ не звільняє його від виконання своїх зобов`язань за раніше укладеними договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (п. 52.5 ст. 52 Закону №1961-ІV). Отже, доводи ОСОБА_1 про наявність підстав для покладення на ОСОБА_2 обов`язку з відшкодування збитків не ґрунтуються на законі.

3. Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 січня 2020 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: О.І. Ярмолюк А.В. Купельський Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Логінова С.М. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 34