Постанова 4801 № 135/323/20

Справа № 135/323/20 Провадження № 33/801/321/2020 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошина Т. В. Доповідач: Копаничук С. Г. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Копаничук С.Г., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.04.2020 року, якою визнано винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в : Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №215924 від 21.02.2020 року, 21.02.2020 року о 22 год. 45 хв. у м. Ладижин, по вул. К. Маркса, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ- ОСОБА_2 Д ОСОБА_3 .З. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в КП «Ладижинська міська лікарня» лікарем- наркологом за допомогою мультітесту "Wondfo-10", результат позитивний, виявлено вживання амфетаміну. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортними засобами особами у стані наркотичного сп`яніння. Постановою Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.04.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік. Вирішено питання судових витрат. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм КУпАП України, просив постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі закрити з підстав, передбачених п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. Вказав, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням чинного законодавства, викладені в ньому обставини не відповідають дійсності, а проведення медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, зокрема відібрання біологічних зразків, здійснення перевірки та складення висновку щодо результатів медичного огляду, здійснено з порушенням встановленого порядку неуповноваженою на те установою КП «Ладижинська міська лікарня», оскільки вона не внесена до перекладу медичних закладів, уповноважених здійснювати перевірку на стан сп`яніння. Крім того зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги його покази, безпідставно відмовив у його клопотаннях про відкладення судового засідання, про фіксацію судового процесу технічними засобами. Вважає, що наданий працівниками поліції відеозапис не є доказом вчинення ним адміністративного правопорушення, а навпаки підтверджують його невинуватість. 06.05.2020 року на електронну адресу Вінницького апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності у зв`язку карантинними заходами, з запровадженими на території Вінницької області. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Частиною 3 цієї статті передбачено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. У п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідно до вимог п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Так, п. 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. Судом встановлено, що 21.02.2020 року, о 22 год 45 хв, у м.Ладижин, по вул. К.Маркса, ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Славута, державний номер НОМЕР_1 був зупинений працівниками поліції за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП. При цьому, у працівників поліції виникли підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим його було направлено для проведення медичного огляду. Огляд на стан алкогольного та наркотичного сп`яніння проводився в КП «Ладижинська міська лікарня» лікарем-наркологом за допомогою тестеру «Драгер 6810» та мультітесту на наркотики "Wondfo-10", за результатом яких тестер «Драгер 6810» алкогольне сп`яніння не виявив, а мультітесту на наркотики "Wondfo-10" був позитивним, виявлено вживання амфетаміну. Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, суд виходив з того, що вина останнього доведена належними, достатніми та допустимими доказами, які, у сукупності з показами свідків в судовому засіданні, підтвердили наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке виразилося у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп?яніння. Суд першої інстанції відповідно до ст. 245 КУпАП у повній мірі дослідив всі докази і надав їм правильну правову оцінку, а відтак дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, за вчинення якого застосував до нього адміністративне стягнення в межах санкції вищевказаної норми. Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки працівниками поліції ОСОБА_1 , є необґрунтованими та спростовуються відеозаписом, копією фотокартки, копією постанови про адміністративне правопорушення серії БАА №507163 від 21.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч.6 ст. 121 КУпАП, якими встановлено обставини закриття державного номерного знака іншим предметом. Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про нероз`яснення йому працівниками поліції його прав, оскільки у наданому працівниками поліції відеозаписі та протоколі про адміністративне правопорушення зафіксовано роз`яснення ОСОБА_1 його прав та ознайомлення з протоколом, що підтверджується його підписом в останньому. Доводи апеляційної скарги про порушення порядку проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, проведення такого огляду безпосередньо працівником поліції, складення висновку щодо результатів медичного огляду за відсутності ОСОБА_1 та неоголошення таких результатів, є необґрунтованими, та також спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що пробу сечі для проведення тесту ОСОБА_1 надав особисто, здійснення дослідження за допомогою мультітесту на наркотики "Wondfo-10" проводилось лікарем-наркологом в присутності ОСОБА_1 , позитивний результат проведеного мультітесту на наркотики "Wondfo-10" внаслідок вживання амфетаміну оголошувався останньому, який при цьому здійснював фіксацію вказаних дій за допомогою власного мобільного телефону озвучили. Скарг на проведення огляду ОСОБА_1 не заявляв, доказів, що підтверджували оскарження дій лікаря чи працівників поліції суду не надав. Також, вищевказаний відеозапис спростовує доводи скарги про застосування психологічного тиску з боку працівників поліції. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про обов`язковість проведення працівниками поліції огляду на стан сп`яніння на місці зупинки, також задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі за змістом - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно з п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Пунктом 4 розділу І вказаної Інструкції передбачено, що ознаками наркотичного сп`яніння є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п. 6 розділу І Інструкції). Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266Кодексу України про адміністративні правопорушення. Як вбачається з направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с. 3), складеного капітаном поліції ОСОБА_4 , у працівника поліції підставою вважати, що особа перебуває в стані сп`яніння були звужені зіниці очей, що, відповідно до п. 4 вищевказаної Інструкції, є однією з ознак наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 12 розділу ІІ у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Таким чином, дії працівників поліції при проведенні огляду на стан наркотичного сп`яніння є обґрунтованими, в повній мірі узгоджуються з вищевказаними вимогами Інструкції, а доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що КП «Ладижинська міська лікарня» не включена до переліку закладів, яким надається право на проведення огляду на стан сп`яніння водіїв, оскільки на підтвердження вказаному ОСОБА_1 доказів не надав. Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи, зокрема, про відмову у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з карантинними заходами та про проведення технічної фіксації судового засідання, є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні, а тому не був обмежений у користуванні своїми правами саме в день розгляду справи, а Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає обов`язкового фіксування судового засідання технічними засобами. При цьому, матеріали справи не містять письмових клопотань ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи та здійснення фіксування судового засідання, а тому підстави стверджувати про допущені судом першої інстанції порушення в цій частині, відсутні. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, не є підставою для скасування законної постанови суду першої інстанції, оскільки зводяться до незгоди з постановленим судовим рішенням і свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справи не знайшли та висновків суду першої інстанції не спростовують. При розгляді справи місцевий суд правильно встановив фактичні обставини справи, надав правову оцінку наявним в матеріалах справи і дослідженим у судовому засіданні доказам у відповідності з вимогами ст. 252 КУпАП та дійшов обґрунтованого висновку про визнання вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладення у зв?язку з цим адміністративного стягнення. Апеляційний суд, погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки ці висновки ґрунтуються на вимогах закону, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та закриття провадження у справі відсутні. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294, 295 КУпАП, суд,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.04.2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя С.Г. Копаничук