Постанова 4822 № 715/2545/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 року м. Чернівці справа № 715/2543/19 провадження 822/375/20 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Кулянди М.І. суддів Одинака О.О., Перепелюк І.Б. секретар Чубрей І.І. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі: Державне підприємство «Сетам», Глибоцький районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, апеляційна скарга Державного підприємства «Сетам» на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 січня 2020 року головуючий в суді першої інстанції суддя Григорчак Ю.П. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області (далі- Глибоцький РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області), Державного підприємства «СЕТАМ» (далі-ДП «Сетам») про стягнення безпідставно перерахованих коштів. В позові зазначав, що 01 липня 2019 року ДП «Сетам» було проведено електронні торги по лоту № 353316 трикімнатної квартири, загальною площею 70,60 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., яка знаходиться по АДРЕСА_1 . Позивач став переможцем вказаних торгів та сплатив на рахунок Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області кошти в розмірі 223 253 гривень - вартість придбаної квартири та витрати на сплату суми гарантійного внеску в розмірі 11162 гривень 65 коп. на рахунок ДП «Сетам». Пізніше йому стало відомо, що вказаний об`єкт нерухомого майна відсутній, що підтверджується листом Глибоцького КРБТІ та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме, із змісту якого вбачається, що за вказаною адресою знаходиться будівля контори, загальною площею 623,10 кв.м. та перебуває у власності іншої особи, на підставі рішення Господарського суду Чернівецької області від 23 листопада 2011 року. Дані обставини надають йому підстави стверджувати, що ним було безпідставно перераховано кошти на рахунок установ, що здійснювали реалізацію неіснуючого майна. Просив суд стягнути з Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області на його користь безпідставно отримані кошти в розмірі 223 253 гривень та з ДП «Сетам» безпідставно отримані кошти в розмірі 11162 гривень 65 коп., а також вирішити питання про судові витрати. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 січня 2020 року позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Сетам», Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про стягнення безпідставно набутих коштів задоволено. Стягнуто з Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 212090 гривень 35 копійок. Стягнуто з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 безпідставно отримані кошти в розмірі 11162 гривні 65 коп. Вирішено питання про судові витрати. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачі безпідставно набули грошові кошти, а тому вимоги позивача щодо їх повернення є обгрунтованими. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ДП «Сетам» просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт у своїй апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що електронні торги з реалізації нерухомого майна відбулися відповідно до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 № 2831/5. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції до вказаних правовідносин помилково застосував положення ст. 1212 ЦК України.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судом першої та апеляційної інстанцій 29 серпня 2017 року старшим державним виконавцем Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області Манасовичем В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП №54584331 від 29 серпня 2017 року щодо примусового виконання виконавчого листа №727/145/14-ц виданого 26 квітня 2017 року Шевченківським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 боргу в розмірі 595 353 гривень 87 коп. на користь стягувача ТзОВ «Кредитні ініціативи». 07 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна боржника, а саме, трикімнатної квартири, загальною площею 70,60 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 . На вказане майно накладено арешт і встановлено обмеження права користування ним. Як вбачається із заяви про реалізацію арештованого майна серії ВН (ЗВН) № 54584331 , Глибоцький РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області, відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів направлено документ щодо проведення реалізації майна, описаного та арештованого державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №727/145/14 від 26 квітня 2017 року Протоколом №416171 проведення електронних торгів 01липня 2019 року підтверджується факт проведення електронних торгів предмета іпотеки - трикімнатної квартири, загальною площею 70,60 кв.м., житловою площею 50,5 кв.м., що знаходиться по АДРЕСА_1 , де переможцем торгів визнано ОСОБА_1 сплатив суму гарантійного внеску в розмірі 11 162 гривні 65 коп. на рахунок ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України та вартість лоту - 212 090 гривень 35 коп. на рахунок Глибоцького РВ ДВС ГТУЮ в Чернівецькій області, що підтверджується копіями відповідних банківських квитанцій. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №189094990 від 18 листопада 2019 року власником трикімнатної квартири по АДРЕСА_1 , згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно зазначено ОСОБА_2 . Підстава набуття права власності - договір купівлі-продажу серії ВЕМ/955977 від 06 лютого 2007 року. Разом з тим, згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №189095409 від 18 листопада 2019 року нерухоме майно за адресою АДРЕСА_1 , згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно відноситься до типу майна «Будівля контори» та на підставі ухвали Господарського суду Чернівецької області №2/118 від 10 вересня 2009 року його власником є ОСОБА_3 . Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ДП «Сетам» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржуване рішення не відповідає. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачі безпідставно отримали кошти, а тому їх вимоги щодо повернення є обгрунтованими. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною п`ятою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. З аналізу наведених норм процесуального та матеріального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів. Звертаючись до суду із вказаним позовом ОСОБА_1 посилався на те, що відповідачі безпідставно отримали та зберігають кошти без достатньої правової підстави. Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав. За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави. Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані іншими спеціальними інститутами цивільного права. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України). Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави є: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або не збільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб. Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема речі, у тому числі гроші. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на безпосередній вимозі закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Причиною виникнення спору у цій справі стало питання щодо повернення коштів сплачених відповідно до електронних торгів з реалізації арештованого майна. Відповідно до ч. 1 і 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України. Порядок реалізації арештованого майна затверджено наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 281/15 (далі Порядок). Правова природа процедури реалізації майна на електронних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих та виникнення в покупця зобов`язання зі слати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника електронних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на електронних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Водночас з аналізу статей 655, 658 ЦК України, пунктів 4, 5 розділу Х Порядку вбачається, що набуття майна за результатами електронних торгів є договором купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є організатор електронних торгів, який укладає договір, та державна виконавча служба або приватний виконавець, які виконують договір у частині передання права власності на майно покупцю. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Оскільки вказані правовідносини, що виникли між сторонами регулюються зобов`язальним правом, а тому до цих правовідносин неможливо застосувати правила Глави 83 Цивільного Кодексу, на яку посилався позивач як на підставу позову. Також слід зазначити, що майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками відповідних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків, зокрема внаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені в ч. 2 ст. 11 ЦК України. Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення в зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, ст. 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 03 червня 2015 у справі № 6-100цс15 та постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 у справі № 367/6344/16-ц та від 29 липня 2019 року у справі №753/9946/16, від 07 серпня 2019 року у справі №552/4608/15. З огляду на викладене, правові підстави до задоволення позову відсутні. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене вище, рішення суду першої інстанції ухвалено з порушення норм матеріального та процесуального права, а тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. Щодо судових витрат Відповідно до правил статті 141 ЦПК України слід змінити розподіл судових витрат. З мотивувальної частини постанови вбачається, що апеляційний суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. За подання апеляційної скарги ДП «Сетам» сплатив 3346 гривень 50 коп., що підтверджується квитанцією від 03 березня 2020 року (а. с. 67). З огляду на зазначене, слід стягнути з ОСОБА_1 на користь ДП «Сетам» 3346 гривень 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374,376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Державного підприємства «Сетам» задовольнити. Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 08 січня 2020 року скасувати. В позові ОСОБА_1 до Глибоцького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, Державного підприємства «Сетам» про стягнення безпідставно перерахованих коштів відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного підприємства «Сетам» 3346 гривень 50 коп. в рахунок відшкодування судових витрат понесених на оплату судового збору за подання до суду апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Дата складання повного тексту постанови 13 травня 2020 року. Головуючий М.І. Кулянда Судді : О.О. Одинак І.Б. Перепелюк