Постанова 4857 № 161/3131/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 161/3131/20 пров. № А/857/4911/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., за участю секретаря судового засідання Цар М. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2020 року (ухвалене головуючим суддею Рудською С. М. о 10:58 год у м. Луцьку) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, В С Т А Н О В И В: 26 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка А. В. у справі про порушення митних правил № 0320/10100/19 від 06 лютого 2020 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення, оскільки він не вчиняв правопорушення, передбачене статтею 485 Митного кодексу України. Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2020 року поновлено позивачу строк на оскарження постанови в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 0320/10100/19 від 06 лютого 2020 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил відмовлено. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, з покликанням на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати судове рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що в матеріалах справи відсутні відомості про завершення експорту автомобіля за експортною декларацією MRN №17DE5603371438874E2, а тому така не є визначальним доказом остаточного переходу прав на транспортний засіб і його вартість. В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності. Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав. Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи те, що ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд переглядає оскаржуване судове рішення в цій частині. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 10 листопада 2017 року для здійснення митного оформлення товару - вантажний автомобіль марки MERCEDES-Benz Sprinter, номер кузова НОМЕР_1 в митному режимі «імпорт» до митного поста «Житомир центральний» Житомирської митниці ДФС декларантом ТзОВ «ЗБС» ОСОБА_2 було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA101070/2017/026922 разом з товаросупровідними документами, а саме: інвойс (invoice) № 171108.93-ТАС/ВРS від 09 листопада 2017 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 09 листопада 2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09 жовтня 2014 року, видане компетентними органами ФРН, контракт № 03/17-Т від 06 липня 2017 року, договір про надання послуг митного брокера № 13/16 від 25 жовтня 2016 року. Згідно з вищевказаними документами, відправником (продавцем) товару є канадська компанія «T.A.C. EURO L.P.», одержувачем ТзОВ «Бізнеспромстиль», декларантом - ТзОВ «ЗБС» ОСОБА_2 . Митна вартість товару за вищезазначеною митною декларацією заявлена декларантом із застосуванням резервного методу на рівні 205433,58 грн. (6651 Євро на дату проведення митного оформлення товару). Загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 67327,36 грн. 27 серпня 2019 року Житомирською митницею ДФС отримано лист Державної фіскальної служби України від 22 серпня 2019 року № 27223/7/99-99-20-02-01-17, яким надіслано відповідь митних органів ФРН на запит про надання адміністративної допомоги у проведенні перевірки законності ввезення на митну територію України транспортного засобу MERCEDES-Benz Sprinter, номер кузова НОМЕР_1 , який був випущений у режим експорту за документом MRN: № 17DE5603371438874Е2 від 08.11.2017 року, згідно з яким вартість товару на умовах EXW Leipzig становить 8000 Євро, що з урахуванням курсу НБУ на дату митного оформлення транспортного засобу у національній валюті становить 247100,98 грн. Відповідно до службової записки управління адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання Житомирської митниці ДФС від 20 вересня 2019 року № 1777/06-70-19, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України зазначеного вище транспортного засобу, з урахуванням інформації та копій документів, наданих митними органами ФРН, станом на дату здійснення митного оформлення становить 80660,92 грн. З огляду на різницю у вартості транспортного засобу, заявлену під час митного оформлення та визначену згідно з експортною митною декларацією, різниця розміру митних платежів становила 13333,56 грн. 22 жовтня 2019 року заступником начальника відділу оперативного реагування, інформаційно-аналітичної роботи та моніторингу управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії Житомирської митниці ДФС Коротуном О. І. було складено протокол про порушення митних правил № 0320/10100/19, відповідно до якого ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді керівника ТзОВ «Бізнеспромстиль», під час митного оформлення транспортного засобу MERCEDES-Benz Sprinter, номер кузова НОМЕР_1 за митною декларацією типу ІМ40ДЕ № UA101070/2017/026922 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів шляхом заявлення в митній декларації неправдивих відомостей щодо вартості товару, та надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості. На підставі вказаного протоколу 06 лютого 2020 року в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби ДФС Борисенком А. В. винесено постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України і накладено стягнення у вигляді 300 % несплаченої суми митних платежів, що становить 40000,68 грн. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що направлена офіційними митними органами ФРН експортна декларація MRN: № 17DE5603371438874Е2 від 08 листопада 2017 року відповідає достатнім критеріям та міжнародним угодам, відтак, є доказом придбання позивачем ввезеного на митну територію України транспортного засобу за зазначеною у ній ціною. Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 485 Митного кодексу України передбачена адміністративна відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги. Зі змісту даної норми випливає, що склад порушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України обумовлює наявність в діях особи особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Відповідно до статті 486 Митного кодексу України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням. Згідно із статтею 489 Митного кодексу України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 49 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм Митного кодексу України (частина перша статті 51 Митного кодексу України). Відповідно до частини першої статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документи, які підтверджують митну вартість, визначені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Як підтверджується матеріалами справи, декларантом ТзОВ «ЗБС» ОСОБА_2 для митного оформлення транспортного засобу було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ № UA101070/2017/026922 разом з товаросупровідними документами, а саме: інвойс (invoice) № 171108.93-ТАС/ВРS від 09.11.2017 року, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) б/н від 09 листопада 2017 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09 жовтня 2014 року, видане компетентними органами ФРН, контракт № 03/17-Т від 06 липня 2017 року, договір про надання послуг митного брокера № 13/16 від 25 жовтня 2016 року Вказані документи не містять будь-яких розбіжностей, ознак підробки та у них наявні всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена за цей товар. Доказів наявності у позивача інших документів, ніж ті, які подані до митного органу, матеріалами справи не підтверджується. При цьому, підставою для складення відносно позивача протоколу про порушення митних правил та притягнення його до адміністративної відповідальності, були документи, одержані від митних органів ФРН, а саме, експортна митна декларація MRN: № 17DE5603371438874Е2 від 08 листопада 2017 року, яка містила інші відомості щодо вартості транспортного засобу, ніж документи, надані позивачем для його митного оформлення. Суд зазначає, що експортна митна декларація MRN: № 17DE5603371438874Е2 від 08 листопада 2017 року, покупцем в якій зазначений ОСОБА_3 , доводить лише факт початку оформлення експорту транспортного засобу із Європейського Союзу. Разом з тим, митним органом не перевірено обставин завершення експорту товару, не подано запиту компанії, яка зазначена відправником товару в документах, одержаних від митних органів ФРН, та документах, поданих до митного оформлення декларантом ТзОВ «ЗБС» ОСОБА_2 .. Крім цього, відповідачем не доведено, що одержані від митних органів ФРН документи мають переважне доказове значення порівняно з документами, поданими для митного оформлення згаданого вище транспортного засобу, відтак, не є беззаперечним доказом вини особи у вчиненні дій, спрямованих на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів. При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи митного органу щодо існування невідповідності між документами, поданими позивачем митному органу та експортною митною декларацією, наданою митними органами ФРН, оскільки така невідповідність, без належних доказів умисного подання позивачем недостовірних документів та відомостей не може бути підставою для прийняття рішення щодо визнання його винною у вчиненні порушення митних правил. Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не з`ясував належним чином всіх обставин, які мають значення для справи, не довів наявність умислу в діях позивача, спрямованого на вчинення порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також переслідування мети, спрямованої на неправомірне зменшення розміру митних платежів. Згідно з частиною третьою статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу порушення митних правил, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України, а також про невідповідність висновків, що містяться в оскаржуваній постанові про порушення митних правил фактичним обставинам справи, що є підставою для її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення. Судом першої інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог. Керуючись статтями 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 квітня 2020 року у справі № 161/3131/20 - скасувати та прийняти постанову, якою позов задовольнити. Скасувати постанову в.о. начальника Київської митниці Держмитслужби Борисенка Антона Володимировича в справі про порушення митних правил № 0320/10100/19 від 06 лютого 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити справу про адміністративне правопорушення. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 13.05.2020