Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 303/1008/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2020 рокуЛьвівСправа № 303/1008/20 пров. № А/857/4488/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді - Макарика В.Я. суддів - Бруновської Н.В., Матковської З.М. за участю секретаря судового засідання - Волошин М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2020 року (головуючий суддя у суді першої інстанції Куцкір Ю.Ю., м. Мукачево) у справі № 303/1008/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та поліцейського роти №3 взводу №2 Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Музичук Артура Олександровича про скасування постанови серії ДПО18 №612382 про адміністративне правопорушення від 18.02.2020 року,- В С Т А Н О В И В: 27 лютого 2020 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та поліцейського роти №3 взводу №2 Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Музичук Артура Олександровича про скасування постанови серії ДПО18 №612382 від 18.02.2020 року та закриття провадження у справі. Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №612382 від 18.02.2020 року винесену поліцейським роти №3 взводу №2 батальйону УПП у Волинській області капралом поліції Музичук Артуром Олександровичем про застосування до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 адміністративного стягнення, штрафу у розмірі 425 гривень. Провадження у справі закрито. Не погодившись із цим рішенням, його оскаржив Департамент патрульної поліції, який вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права та без урахування всіх обставин справи. Тому апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, виходячи з наступного. Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивач 18.02.2020 року о 00 год. 10 хв. в м. Мукачево по вул. Береша керуючи ТЗ здійснив зупинку на перехресті на смузі зустрічного руху та не мав документів водія (не пред`явив посвідчення водія), чим порушив вимоги дорожніх знаків 15.9 Г, 9.2 Б, 2.1 А, 2.1 Б, 2.1 Г ПДР України, чим скоїв адміністративні правопорушення передбачені ч.1, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП.. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов до переконання, що при розгляді даної справи відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вину позивача у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1, ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП. Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України. За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Досліджуючи питання правомірності застосування адміністративної відповідальності до позивача у вказаних спірних правовідносинах, колегія суддів перевіряє, чи були у відповідача по справі підстави для прийняття постанови про адміністративне правопорушення відносно позивача про визнання його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. Пунктом 1 ст. 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 1 статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката Зелена картка). За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів. Відповідно до статі 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1,2 ст.77 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху. Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення. Відповідно до абзацу 23 п. 1.10 ПДР водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Згідно підпунктів а, б, ґ пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Пункт 2.4 «а» ПДР визначає, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР. Апелянтом до апеляційної скарги долучено диск з відеозаписом з місця вчинення та розгляду справи про адміністративне правопорушення, а також рапорт інспектора роти № 3БУПП у Волинській області ДПП інспектора лейтенанта поліції Огорілко В.З. від 18.02.2020 року Переглянувши відеозапис долучений апелянтом, та дослідивши рапорт працівника поліції Огорілко В.З. від 18.02.2020 року в судовому засіданні, колегією суддів встановлено та підтверджується із нагрудної камери поліцейського DM 4249, що автомобілем SKODA OKTAVIA керував ОСОБА_2 та не надав вказаних вище документів на вимогу працівника поліції , що також повністю збігається з викладеними обставинами у рапорті інспектора роти № 3БУПП у Волинській області ДПП інспектора лейтенанта поліції від 18.02.2020 року. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що поліцейський роти №3 взводу №2 Управління патрульної поліції у Волинській області капрал поліції Музичук Артур Олександрович як суб`єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законом та Конституцією України оскільки, в судовому засіданні встановлено факт вчинення позивачем адміністративних правопорушень, що підтверджено вищевказаними доказами які є у справі. З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи тому, колегія суддів дійшла висновку, що постанову слід скасувати та прийняти нову якою в позові відмовити. Керуючись статтями 229 ч. 4, 243, 250, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити. Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 березня 2020 року у справі № 303/1008/20 - скасувати та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Волинській області Департаменту патрульної поліції та поліцейського роти №3 взводу №2 Управління патрульної поліції у Волинській області капрала поліції Музичук Артура Олександровича про скасування постанови серії ДПО18 №612382 про адміністративне правопорушення від 18.02.2020 року - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена. Головуючий суддя В. Я. Макарик судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська