Постанова 4852 № 160/13374/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/13374/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020, (суддя суду першої інстанції Юрков Е. О.), прийняту в м. Дніпрі в адміністративній справі № 160/13374/19 за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, Шевченківського районного відділу у м. Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 26.12.2019 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом, в якому просила: - визнати протиправною відмову Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Шевченківського районного відділу у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ; - зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в особі Шевченківського районного відділу у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області - оформити та видати паспорт ОСОБА_2 у формі паспортної книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. № 2503-ХІІ, з проставленою відміткою місця проживання - без використання засобів Єдиного державного демографічного реєстру, цифрового ідентифікатора особи та автоматизованої обробки її персональних даних. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 адміністративний позов повернуто. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом і процесуального права просить оскаржувану ухвалу суду скасувати та справу направити до суду першої інстанції для відкриття провадження та розгляду її по суті, перерозподіливши розгляд цієї справи іншому судді. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на виконання ухвали суду першої інстанції законним представником позивача було подано заяву, проте судом проігнорований її зміст. Також, скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про наявність обов`язку у позивача подати уточнений адміністративний позов та несвоєчасне подання заяви, не вказав які норми законодавства порушив позивач при визначенні відповідача у справі та не врахував матеріалів позовної заяви. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав. Як підтверджується матеріалами справи, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.01.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав її невідповідності вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України. Так, суд першої інстанції ухвалою визначив, що Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області є суб`єктом владних повноважень та здійснює владні управлінські функції щодо позивача, і не може виступати в особі свого структурного підрозділу - Шевченківського районного відділу у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області, а норми КАСУ не передбачають такої форми залучення відповідача у справі, як відповідач в особі іншої особи. Також, суд визначив, що предметом оскарження є певне рішення суб`єкта владних повноважень. З огляду на це, суд запропонував позивачу у 10 денний строк з дня отримання ухвали, усунути недоліки позовної заяви шляхом визначення належного відповідача у справі, надання виправленої позовної заяви з уточненням змісту позовних вимог (з зазначенням дати та номеру спірного рішення) та належним суб`єктним складом. 13.01.2020 законним представником позивача до суду першої інстанції подано письмову заяву, в якій зокрема, зазначено, що у цій справі позивачем залучається Головне управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області в якості відповідача, оскільки саме цей орган влади як суб`єкт владних повноважень організовує роботу та здійснює контроль за діяльністю територіального підрозділу, а оформлення, видача, обмін та переоформлення паспорта громадянина України забезпечується безпосередньо через територіальні підрозділи, у цій справі через Шевченківській районний відділ у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області. Також, представник вказує, що нею свідомо зазначено Шевченківській районний відділ у м. Дніпро Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області як лише структурний підрозділ ДМС України. З цих підстав, представник просила прийняти заяву на виконання ухвали про залишення адміністративного позову без руху та відкрити провадження у справі. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 адміністративний позов повернуто, з огляду на невиконання належним чином позивачем вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з неподанням виправленої позовної заяви з уточненням змісту позовних вимог (з зазначенням дати та номеру спірного рішення) та належним суб`єктним складом. Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке. П. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 48 КАС України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Під час вирішення питання про залучення співвідповідача чи заміну належного відповідача суд враховує, зокрема, чи знав або чи міг знати позивач до подання позову у справі про підставу для залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку. Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що за нормами чинного КАС України визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Тож, обов`язком суду є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності. Таким чином, суд за результатами розгляду справи відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Водночас, колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду. Отже, зазначення в адміністративному позові відповідачем особу, яка, на переконання позивача, повинна відповідати за позовом не є підставою для повернення адміністративного позову. Щодо неуточнення позивачем змісту позовних вимог із зазначенням дати та номеру спірного рішення суд апеляційної інстанції зазначає таке. Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до змісту та вимог адміністративного позову, позивачем з підстав протиправності, оскаржується відмова в оформленні та видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року ОСОБА_2 відповідно до Положення про паспорт громадянина України. При цьому, позивач вважаючи порушеними свої права та інтереси, не просить про їх захист шляхом визнання протиправним і скасування конкретного рішення чи його окремих положень, не вказує на існування саме спірного рішення, тобто за адміністративним позовом предметом спору не є певне рішення суб`єкта владних повноважень. Суд апеляційної інстанції зазначає, що обставини обов`язку прийняття чи неприйняття відповідачем рішення про відмову у формі документа з реквізитами можуть бути встановлені під час розгляду справи по суті. Крім того, колегія суддів зауважує, що в силу приписів ст. 47 КАС України позивач наділений саме правом змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Вказані обставини залишилися поза увагою суду, що призвело до неправильного вирішення питання та повернення адміністративного позову, що в своє чергу є підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Разом з цим, вимоги апеляційної скарги про направлення справи до суду першої інстанції для відкриття провадження та розгляду її по суті, перерозподіливши розгляд цієї справи іншому судді, суд апеляційної інстанції вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, з огляду на таке. У відповідності до ст. 320 КАС України, за наявності визначених підстав для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, справа підлягає направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Суд звертає увагу позивача, що визначення судді або колегії суддів, відповідно до положень КАС України, відбувається у порядку автоматизованого розподілу справ з урахуванням особливостей автоматизованої системи документообігу суду. Отже, до повноважень колегії суддів апеляційної інстанції не належить визначення складу суду першої інстанції. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що прийнята судом першої інстанції ухвала є такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення питання, що є підставою для її скасування із направленням справи на продовження розгляду справи у відповідності до п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 320 КАС України. Керуючись 308, ст. 311, ст. 312, ст. 320, ст. 321, ст. 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020 в адміністративній справі № 160/13374/19 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Постанова в повному обсязі складена 13.05.2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай