Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/3773/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3773/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року в адміністративній справі №160/3773/19 за позовом ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИЛА: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, у якому позивач просить: визнати протиправними дії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо невнесення на розгляд сесії селищної ради заяви ОСОБА_1 в частині виділення йому як учаснику антитерористичної операції земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства; зобов`язати Іларіонівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області внести на розгляд заяву ОСОБА_1 стосовно виділення йому як учаснику антитерористичної операції земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на чергову сесію селищної ради. В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач звернувся до відповідача з клопотанням про розгляд на сесії сільської ради об`єднаної територіальної громади питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства орієнтовано площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади Сиельніківського району Дніпропетровської області, проте, відповідач листом повідомив позивача про відсутність підстав для виділення земельної ділянки як учаснику АТО та взагалі не включив заяву (клопотання) ОСОБА_1 до розгляду на пленарному засіданні селищної ради, чим на думку позивача допустив грубе порушення вимог земельного законодавства України. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо не розгляду протягом встановленого терміну заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства орієнтовано площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області та зобов`язано Іларіонівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства орієнтовано площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області. Рішення суду першої інстанції оскаржила Іларіонівська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга скаржника підлягає частковому задоволенню. Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогам статті 189 цього Кодексу. Судом першої інстанції встановлено, що позивач брав участь в антитерористичній операції на сході України і являється учасником бойових дій, що підтверджується копією відповідного посвідчення. 05.04.2018 року позивач звернувся до Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади з клопотання, в якому просив розглянути на сесії сільської об`єднаної територіальної громади питання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого господарства орієнтовано площею 2 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту, яка знаходиться на території Іларіонівської сільської об`єднаної територіальної громади Синельниківського району Дніпропетровської області, до якої долучив: копію паспорту; копія ідентифікаційного коду заявника; графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копія учасника бойових дій. 11.04.2019 року виконавчим комітетом Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області позивачу надано відповідь (вих. 35/01-32), в якій з посиланням на приписи п. 14 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначив про відсутність підстав для надання учасникам бойових дій пільг при виділенні земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. Не погоджуючись із такою відповіддю позивач звернувся до суду із цим позовом. Спірні правовідносини, що виникли між сторонами по справі врегульовано нормами Земельного кодексу України 25.10.2001 року № 2768-III, Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року № 858-IV, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками». Надаючи оцінку діям суб`єкта владних повноважень, колегія суддів виходить з наступного. Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-ХІІ (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №3551-ХІІ), визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них. Матеріали справи свідчать про наявність у Позивача статусу учасника бойових дій, що Відповідачем не заперечується. Пунктом 14 частини 1 статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасникам бойових дій надаються пільги, зокрема: щодо першочергового відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Наведене свідчить про наявність у позивача права на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. Поряд із зазначеним, у відповідності до окремого доручення голови Держземагентства України від 01 липня 2014 року №349/3-14-0.1 щодо забезпечення земельними ділянками учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції, які ще не скористалися правом безкоштовної приватизації землі, зазначені особи мають першочергову можливість отримати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, ведення садівництва, індивідуального дачного будівництва та для ведення особистого селянського господарства. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 898-р «Питання забезпечення учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції земельними ділянками», зобов`язано Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру та обласні державні адміністрації за участю органів місцевого самоврядування визначити протягом місяця на території відповідної області та м. Києва земельні ділянки для відведення учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції та забезпечити розгляд у першочерговому порядку звернень учасників антитерористичної операції та сімей загиблих учасників антитерористичної операції щодо відведення їм земельних ділянок; розміщення на власних офіційних веб-сайтах інформації про місце розташування, цільове призначення та площу земельних ділянок, які можуть бути відведені учасникам антитерористичної операції та сім`ям загиблих учасників антитерористичної операції; надання в десятиденний строк після подання учасниками антитерористичної операції або членами сімей загиблих учасників антитерористичної операції заяв про надання їм земельних ділянок відповідної інформації Державній службі у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції. Частинами 1, 2, 3 статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства. Відповідно до частини 1 статті 117 Земельного кодексу України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. За правилами частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Колегія суддів зазначає, що законодавцем передбачено вичерпні підстави для відмови внести на розгляд заяву стосовно виділення як учаснику антитерористичної операції земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га. Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Відповідачем не доведено наявність підстав для відмови Позивачу внести заяву на розгляд стосовно виділення йому як учаснику антитерористичної операції земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на чергову сесію селищної ради Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. За даних обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи не повно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, зроблені судом першої інстанції висновки не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права, і тому підлягає скасуванню. На підставі викладеного, керуючись статтями 243, 310, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області - задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2019 року - скасувати. Позов ОСОБА_1 - задовольнити. Визнати протиправними дії Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області щодо невнесення на розгляд сесії селищної ради заяви ОСОБА_1 в частині виділення йому як учаснику антитерористичної операції земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Зобов`язати Іларіонівську селищну раду Синельниківського району Дніпропетровської області внести на розгляд заяву ОСОБА_1 стосовно виділення йому як учаснику антитерористичної операції земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 2 га на чергову сесію селищної ради Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Головуючий - суддя С.В. Сафронова суддя В.В. Мельник суддя Д.В. Чепурнов