LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4870907/516/19

від 05.05.2020 ·
Резолютивна:1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 у справі №907/516/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №14/4-1940-19 від 28.1…

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "05" травня 2020 р. Справа №907/516/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії: головуючого судді Галушко Н.А. суддів Скрипчук О.С. Орищин Г.В. секретар судового засідання Кишенюк Н. за участю представників учасників процесу: від позивача не з`явився від відповідача не з`явились розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №14/4-1940-19 від 28.12.2019 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 (суддя Андрейчук Л.В., повний текст рішення складено 03.12.2019, м.Ужгород) у справі № 907/516/19 за позовом Акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України, м. Київ до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут, м. Ужгород про стягнення 118 973 126,95 грн. В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - ТОВ "Закарпатгаз Збут 118 973 126,95 грн., в т.ч. 60 502 605,18 грн. пені, 14 613 949,10 грн. трьох відсотків річних, 43 856 572,67 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач за отриманий природний газ згідно укладеного договору за №16-468-РО на постачання газу від 22.08.2016, розрахувався з порушенням строків, встановлених договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема вимоги п. 6.1. договору. Таким чином, на підставі вищевикладеного позивач просить стягнути нараховані пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 у справі №907/516/19 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Рішення суду мотивоване тим, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду здійснити розрахунки відповідно до Порядку від 03.08.2015 № 493/688, а отже погодилося зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором від 28.10.2016 №16-409-Н. АТ НАК Нафтогаз України подано апеляційну скаргу №14/4-1940-19 від 28.12.2019, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 у даній справі скасувати і ухвалити нове рішення, яким задоволити позовні вимоги повністю, посилаючись на те, що рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права, без дослідження усіх істотних обставин справи. Зокрема, скаржник зазначає, що враховуючи, що умовами договору №16-468-РО на постачання газу від 22.08.2016 сторони погодили, що укладання спільних протокольних рішень, договору про організацію взаєморозрахунків не змінює строків, порядку розрахунків, а внесення змін до спірного договору має відбуватись лише шляхом укладення окремої додаткової угоди. Скаржник зазначає, що оскільки державою передбачений механізм перерахування субвенцій, проте не врегульовано питання імплементації даних відносин при здійсненні розрахунків за природний газ між постачальником та покупцем, сторони вправі, керуючись принципом свободи договору, встановити умовами договору порядоку регулювання щодо платежів, здійснених через Спільні протокольні рішення та договір про організацію розрахунків, строки, якими мають керуватись сторони. На думку скаржника, висновки суду першої інстанції, що наслідком укладення спільних протокольних рішень у цій справі є зміна порядку і строку проведення розрахунків не відповідає дійсності, не підтверджується обставинами справи та не узгоджується з положеннями норм законодавства та умов договору, які узгоджені сторонами. ТОВ "Закарпатгаз Збут у відзиві на апеляційну скаргу рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 у даній справі просить залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що державою визначено спеціальний режим проведення взаєморозрахунків у спірних правовідносинах, що усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача. Відповідачем не порушено зобов`язання за договором №16-468-РО на постачання газу від 22.08.2016. Розхрахунки за СПР проведено у порядку та строки укладених СПР, а розрахунки через розподільчий спецрахунок проведено на умовах, у порядку та у строки, визначені постановою КМУ №792 від 30.09.2015. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 у справі № 907/516/19, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд справи на 10.03.2020. 10.03.2020 судове засідання не відбулося у звязку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Галушко Н.А. (з 02.03.2020 по 12.03.2020). Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.03.2020 дану справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 31.03.2020. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 17.03.2020 на виконання актів органів державної влади, задля дотримання карантинного режиму та недопущення поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу COVID-19, у зв`язку з запровадженням карантину, з метою дотримання принципу всебічного, повного, об`єктивного дослідження в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що мають значення для вирішення справи, призначене ухвалою суду від 13.03.2020 судове засідання 31.03.2020 ухвалено здійснити поза межами процесуального строку, визначеного ст.273 ГПК України та провести 05.05.2020. Сторони в судове засідання не з`явились. ТОВ "Закарпатгаз Збут» подано клопотання б/н від 27.04.2020 про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами. Колегія суддів Західного апеляційного господарського суду, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційа скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне: як вбачається із матеріалів справи, 28.10.2016 між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (продавець) і ТОВ "Закарпатгаз збут" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу № 16-409-Н, за умовами пункту 1.1 якого продавець зобов`язався передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець - прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Відповідно до пункту 1.2 договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем для постачання побутовим споживачам. За змістом пунктів 2.1, 2.2 договору продавець передає покупцеві з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 519 300,000 тис. м3 (за місяцями). Обсяги природного газу, які планується передати згідно з цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця поставки в установленому порядку. Згідно з пунктом 3.2 договору приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформлюється актом приймання-передачі. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункт 5.3 договору). У пункті 6.1 договору сторони узгодили такі умови: - оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу; - остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом 3 цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу; - остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком від 11.01.2005 № 20 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк; - вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом 3 цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (у тому числі коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем і розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу; - у разі ненадання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці 4 цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу; - покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці 4 цього пункту, до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, який настає за місяцем, в якому здійснено купівлю-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві передбачений абзацом 4 цього пункту акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ у частині суми, зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватися в порядку, передбаченому абзацом 3 цього пункту, але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акта звіряння припиняється нарахування продавцем неустойки, 3 % річних а також інфляційних втрат на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акта звіряння продавцеві та до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ у частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком від 11.01.2005 № 20, має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, який настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів із дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк; - покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою, передбаченою Порядком від 1101.2005 № 20 і після спливу 90-денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту; - сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за винятком випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, у такому разі зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5-денний строк. Відповідно до пунктів 7.1 і 7.2 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором. У разі невиконання покупцем вимог пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення. В ході розгляду справи в суді першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору купівлі-продажу природного газу №16-409-Н від 28.10.2016 продавець передав, а покупець отримав природний газ власного видобутку виключно для постачання побутовим споживачам на загальну суму 2 149 836 802,54 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (знаходяться у матеріалах справи). ТОВ "Закарпатгаз збут" здійснило оплату за спожитий газ у сумі 2 149 836 802,54 грн, що підтверджено і відображено у довідках про операції та довідці про сальдо за період з 01.01.2016 по 31.01.2018. Між Головним управлінням Державної казначейської служби України в Закарпатській області, Департаментом фінансів в Закарпатській області, ТОВ "Закарпатгаз збут" і Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" з метою погашення взаємної заборгованості укладено спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за природний газ і теплопостачання за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України на загальну суму 974 741 896,93 грн. У спільних протокольних рішеннях сторони погодили, що предметом таких рішень є організація проведення сторонами взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Розділом 3 таких спільних протокольних рішень передбачено, що з метою реалізації Спільного протокольного рішення сторони зобов`язуються забезпечити подання до органів Державної казначейської служби належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання та електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України від 03.08.2015 №493/688; перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона (НАК "Нафтогаз Україна") - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок; оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів взаємних інтересів у процесі реалізації цього спільного протокольного рішення забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього спільного рішення та з урахуванням укладених договорів на розрахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою спільним протокольним рішенням. Розділом 4 спільних протокольних рішень визначено, що сторони, що підписали спільні протокольні рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог постанови Уряду від 11.01.2005 №20 та Порядку проведення розрахунків і невиконання своїх зобов`язань за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України. Згідно з п. 5.2 спільних протокольних рішень вони набирають чинності з моменту їх підписання всіма сторонами й діють до повного виконання сторонами зобов`язань за ними. Положеннями пункту 1.2 Порядку від 03.08.2015 № 493/688, яким сторони керувалися під час підписання відповідних спільних протокольних рішень визначено, що розрахунки, передбачені у пункті 1.1 цього розділу, проводяться за згодою сторін на підставі актів звіряння за нарахованими пільгами, субсидіями та компенсаціями населенню (акти звіряння) або договорів, що визначають обсяг щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг), і спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу, форму якого наведено у додатку 1 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію, форма якого наведена у додатку 2 до цього Порядку; спільного протокольного рішення про організацію взаєморозрахунків за електроенергію та природний газ або вугілля, форма якого наведена у додатку 3 до цього Порядку. Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, лише частина спожитого газу споживалася пільговиками та підлягала оплаті за спільними протокольними рішеннями. Інша частина коштів у сумі 1 175 094 905,51 грн. оплачувалася ТОВ "Закарпатгаз збут" через розподільчий рахунок із спеціальним режимом використання у відповідності до вимог п. 6 ст. 11 Закону України Про ринок природного газу, Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), Постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки". Згідно з умовами п. 6.2 договору, оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою НКРЕКП. Спір у справі стосується стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем договору купівлі-продажу природного газу № 16-409-Н від 28.10.2016 щодо своєчасної оплати поставленого природного газу. Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України, яка кореспондується зі ст. 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Положеннями ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України унормовано, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Матеріалами справи підтверджується та правомірно встановлено судом першої інстанції, що відповідно до умов договору купівлі-продажу природного газу від № 16-409-Н від 28.10.2016, природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), яка була чинною на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу природного газу № 16-409-Н від 28.10.2016, згідно з додатком 1 на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності). Згідно з п. 14 постанови №758 від 01.10.2015 постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" (яка була чинною на час існування правовідносин між сторонами), споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами. Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України. Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ. Відповідно до вказаного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком. Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів. Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог. Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями. Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП. Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання. Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок. Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання. У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП. Згідно з положеннями ч. ч. 1-3 ст. 12 ГК України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів. Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз". Наведене регулювання визначено постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Цим Порядком передбачено, що він визначає механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами. Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється з Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок, в цьому випадку - ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (позивачу). Отже, державою фактично визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами. Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду, винесених за результатом розгляду аналогічних справ - №918/553/18 (постанова від 24.07.2019), №903/911/18 (постанова від 11.11.2019) та №906/278/18 (постанова від 03.04.2019). Отже, враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що у відповідача при укладенні протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за поставлений природний газ, що, зокрема, виключає можливість застосування до відповідача відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді нарахування пені та 3% . Слід зазначити, що аналогічні положення закріплені у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №256 від 04.03.2002, згідно з п. 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню. Таким чином, Держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме - витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами. Пунктом 7 Порядку визначено, що розрахунки проводяться за згодою учасників на підставі актів звіряння або договорів, які визначають величину щомісячного споживання ресурсів (товарів, послуг) і спільних протокольних рішень, підписаних усіма учасниками таких розрахунків. Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком, Держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних з газопостачанням населення, яке використовує житлові субсидії та має пільги з оплати комунальних послуг. Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами в цій частині (у розмірі отриманих пільг та субсидій населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу Держави, якою приймаються законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг та субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. А тому на виконання таких законодавчих актів Державою в особі відповідних державних органів приймаються підзаконні нормативні акти. Отже, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава буде компенсувати за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства, зокрема, адміністративного (бюджетного), і застосування та чинність яких не залежить від того, чи передбачали сторони у договорі відповідні умови. Отже, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок, що підписавши спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків, НАК "Нафтогаз України" у такий спосіб виявило згоду здійснити розрахунки відповідно до Порядку від 03.08.2015 № 493/688, а отже погодилося зі зміною порядку та строків проведення розрахунків за наданий ним газ за договором від 28.10.2016 №16-409-Н. Як вбачається із матеріалів справи та правомірно встановлено судом першої інстанції, що оплата за природний газ проводилася відповідачем в порядку та на умовах, визначених п. 6 ст. 11 Закону України Про ринок природного газу, Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 №758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), Постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ", Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 р. №2516 "Про затвердження Алгоритму розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки", з дотриманням умов п. п. 6.1 та 6.2 договору, а остаточний розрахунок проводився на підставі спільних протокольних рішень у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій". Відповідачем належним чином виконувались умови спільних протокольних рішень, розрахунки проведені у повному обсязі, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення з відповідача сум пені, інфляційних та річних, які нараховані позивачем на суми, які сплачені за спільними протокольними рішеннями. Отже, за таких обставин, для застосування санкцій, визначених умовами договору, а також наслідків за порушення грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України, необхідно щоб оплату було здійснено поза межами порядку і строків, визначених рішеннями про організацію взаєморозрахунків. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду від 14.03.2018 у справі № 910/9806/16. Виходячи з підстав позову та встановлених судами фактичних обставин, встановлених у цій справі, відсутні правові підстави для задоволення позову. А тому є необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що місцевий господарський суд допустив неправильне застосування норм матеріального права та дав невірну правову оцінку взаємовідносинам сторін у зв`язку з укладенням сторонами зазначених вище спільних протокольних рішень. Отже, аргументи відповідача про те, що уклавши спільні протокольні рішення сторони у такий спосіб змінили порядок і строк проведення розрахунків за надані послуги згідно з Договором, є таким, що заслуговує на увагу. Таке застосування норм матеріального права узгоджується з позицією об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеній в постанові від 31.05.2019 у справі № 924/296/18. Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Доводи, викладені у відзиві, зводяться до обґрунтованості рішення суду першої інстанції, з чим колегія суддів погоджується. Доводи апеляційної скарги не спростовують належними та допустимими доказами висновків суду першої інстанції. Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи залишення апеляційної скарги без задоволення, апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення за апелянтом судового збору в розмірі 1 008 525,00 грн., який сплачений згідно з платіжним дорученням за №0000000679 від 29.01.2020. На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 ГПК України,- Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: 1.Рішення Господарського суду Закарпатської області від 27.11.2019 у справі №907/516/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України №14/4-1940-19 від 28.12.2019 залишити без задоволення. 2.Судовий збір в розмірі 1 008 525,00 грн. залишити за апелянтом. 3.Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки встановлені ст.ст. 287,288 ГПК України. Повний текст постанови складено і підписано 13.05.2020. Головуючий суддя Галушко Н.А. суддя Скрипчук О.С. суддя Орищин Г.В.

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»