Постанова Кропивницький апеляційний суд № 404/596/20
від 08.05.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДКропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/167/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Загреба І. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Широкоряд Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08.05.2020 року. м. Кропивницький Суддя Кропивницького Апеляційного Суду - Широкоряд Р.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою, особи яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 березня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 10 200.00 (десять тисяч двісті) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20.03.2020 року ОСОБА_1 визнано винним в тому, що він 27.01.2020 р. о 23.44 год., у порушення п.2.9 (а) ПДР України, керував в стані алкогольного сп`яніння транспортним засобом «ВАЗ 2108», д/н НОМЕР_1 по вул.Степанова, 21 в м. Кропивницький. Обґрунтовуючи свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що вина правопорушника підтверджується письмовими матеріалами справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 333539 від 28.01.2020 року (а.с.1), посвідченням водія (а.с.2), результатом алкотестеру «Драгер-6820», згідно з яким в крові ОСОБА_1 виявлено - 1.04% проміле алкоголю (а.с.3), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.4), письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , згідно з якими вони 28.01.2020 року були запрошені в якості свідків при складанні співробітниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП відносно водія ОСОБА_1 . Вказаний водій у їх присутності погодився пройти перевірку для визначення стану сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», що засвідчено їх підписами в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №333539. Результат тесту - 1,04% (а.с.5), письмовими пояснення свідка ОСОБА_4 (а.с.6), свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.7.), протоколом про адміністративне затримання №112648 від 28.01.2020 року за ст.130 ч.1 КУпАП (а.с.8), відеозаписом (а.с.9). Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити. У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає,що розгляд справи проведено без його участі, він не повідомлявся належним чином про місце та час розгляду справи. Вказує, що суд першої інстанції позбавив його права на захист, оскільки не приймаючи участь у судовому засіданні він був позбавлений можливості приймати участь у розгляді справи та надавати пояснення і докази. Про винесену постанову судом першої інстанції від 20 березня 2020 року, апелянт дізнався лише 06 квітня 2020 року, а тому він не мав можливості вчасно подати апеляційну скаргу. За таких обставин, вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. Крім того, апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складений стосовно нього не відповідає дійсним обставинам події, оскільки транспортним засобом керував не він, а його дівчина. У зв`язку з цим ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, не заперечуючи перебування в стані алкогольного сп`яніння. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 , підтвердив доводи викладені в апеляційній скарзі, просив її задовольнити. Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис події, зваживши та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вважаю, що процесуальний строк підлягає поновленню,а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. Частиною 3 статті 268 КУпАП передбачений виключний перелік статтей при розгляді справ, за якими присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. Категорія справ за ст. 130 КУпАП до вказаного переліку не входить, а тому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за даною статтею у судовому засіданні не є обов`язковою. З урахуванням дати вчинення адміністративного правопорушення конкретних обставин справи, строків, протягом яких на особу може бути накладене адміністративне стягнення, обізнаність ОСОБА_1 про наявне щодо нього провадження, суд правильно на виконання вимог закону розглянув справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вживши всі необхідні заходи до його повідомлення. Натомість, право ОСОБА_1 , як на особисту участь у судовому засіданні, так і на захист було відновлене апеляційним судом, яким він скористався в установленому законом порядку, надавши свої пояснення. У зв`язку з цим, вважаю обґрунтованими доводи апелянта про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на своєчасну обізнаність апелянта з текстом оскаржуваної постанови, а відтак пропущений апелянтом процесуальний строк підлягає поновленню. Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає зокрема, у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а) ПДР України передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно із п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Відповідно до пункту 7 розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`ягніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказами МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Як убачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 в присутності двох свідків пройшов огляд на стан сп`яніння з використанням технічного засобу Драгер, за результатами якого виявлено 1,04% вмісту алкоголю. Крім того, ОСОБА_1 з результатами алкотестера погодився про що свідчить його підпис у протоколі (а.с. 1) та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с4). З приводу доводів апеляції ОСОБА_1 , що транспортним засобом керував не він, а його знайома, ОСОБА_5 , апеляційний суд відноситься критично, та вважає, що ОСОБА_1 , в зазначений спосіб лише намагається уникнути адміністративної відповідальності. Так, згідно відеозаписів, що знаходяться в матеріалах справи видно, що після зупинки автомобіля ОСОБА_1 , з вказаного автомобіля ніхто не виходив, проте водій не виходячи з автомобіля, переліз на пасажирське сидіння. На питання працівників поліції, хто перебував за кермом, та хто є власником автомобіля, як ОСОБА_1 , так і його дівчина повідомили, що водія немає, вони його чекають в автомобілі, хто є водієм їм невідомо. В подальшому працівники поліції доставили вказаний автомобіль на штраф майданчик, а ОСОБА_1 , був затриманий та разом з ОСОБА_5 , доставлений до відділу поліції. Причому на протязі всього часу, складання адміністративних матеріалів, ОСОБА_1 , не зізнавався, що даний автомобіль належить йому, та хто саме був за кермом. Так само ОСОБА_5 , також не надавала будь яких пояснень з приводу даних подій. Під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_1 , пояснив, що за кермом його автомобіля була ОСОБА_5 , яка після зупинки автомобіля перелізла на заднє сидіння автомобіля, оскільки в неї було прострочене водійське посвідчення. Пояснити суду чому він не надав працівникам поліції документів на автомобіль, та чому він відмовився пояснювати хто був за кермом автомобіля ОСОБА_1 не зміг. В той же час, згідно пояснення свідка ОСОБА_4 , останній бачив, як 27.01.2020 року, об 23-44 годині, за кермо автомобіля ВАЗ 2108 д.н. НОМЕР_1 сідав чоловік у червоній куртці.(а.с.6). За таких обставин, з урахуванням всіх обставин справи, апеляційний суд вважає доводи ОСОБА_1 , з приводу того, що він не перебував за кермом автомобіля свого підтвердження не знайшли та є не обґрунтованими. Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. На підставі викладеного та керуючись 294 КУпАП,
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кіровського районного суду м.Кіровограда від 20 березня 2020 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни. Постанова Кропивницького Апеляційного Суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького Апеляційного Суду Широкоряд Р.В.