Постанова Львівський апеляційний суд № 464/6142/19

Справа № 464/6142/19 Головуючий у 1 інстанції - Горбань О.Ю. Провадження № 33/811/44/20 Доповідач - Калиняк О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2020 року м. Львів Львівський апеляційний суд в складі судді Калиняк О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2019 року, в с т а н о в и в : Постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2019 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення - штраф у розмірі 10200 (десять тисячдвісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 384,20 грн. судового збору. ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 09 листопада 2019 року близько 19.40 год. на вул.Чукаріна, 28 у м.Львові керував автомобілем марки «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння,чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати. В обґрунтування апеляційних вимог покликається на такі доводи: постанова є незаконною, докази, які враховані судом є неналежними, і не дають можливості вважати, що він вчинив адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Факт наявності протоколу про адміністративне правопорушення не є доказом у справі. Протокол серії ДПР18 № 667837 від 09.11.2019 не складений на місці вчинення ДТП і не в час вчинення, а тому є ймовірність того, що адміністративне правопорушення вчинено не тією особою, щодо якої він складений. Протокол ДПР18 № 067836 від 09.11.2019 та ДПР18 № 067237 від 09.11.2019 є припущеннями того, що він вчинив адміністративні правопорушення, не є належними доказами, складені після вчинення ДТП - через кілька годин, що не доводить його винуватість. Висновок результатів медичного огляду від 09.11.2019 № 350 є неналежним доказом, оскільки на огляд він їхав не з місця ДТП, а з дому, звідки його забрали працівники поліції. Доказів того, що він був за кермом 09.11.219 будь-якого автомобіля чи керував автомобілем немає. Письмові пояснення ОСОБА_2 не можна брати до уваги як належні і допустимі докази, оскільки вони різняться між собою. Суд керувався лише своїм внутрішнім переконанням, а не зібраними у справі доказами; не взяв до уваги пояснення свідка ОСОБА_3 , який під присягою повідомив про те, що 09.11.2019 у встановлений час керував автомобілем «ВАЗ 21099», який він тимчасово йому надав. У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 та його захисник Прокоф`єва І.І., будучи повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, вчетверте не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили й клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Відповідно до ч.6 ст. 294 КУпАП за таких обставин неявка правопорушника та його захисника в судове засідання апеляційного суду не перешкоджає розгляду справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративні правопорушення від 09 листопада 2019 року серії ДПР18 № 67837, серії ДПР18 № 067237, серії ДПР № 067836 (а.с.1-4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, № 350 від 09.11.2019, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває у стані сп`яніння (а.с.5); письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 09.11.2019 про те, що 09.11.2019 о 19.35 год. в квартирі спрацювала сигналізація від його автомобіля. Автомобіль був припаркований у дворі. Через вікно він побачив, що водій темно-сірої «дев`ятки» вийшов, хитаючись, з автомобіля, підійшов до його автомобіля, побачив пошкодження на його ( ОСОБА_2 ) автомобілі «Golf» НОМЕР_2 (відсутнє ліве заднє дзеркало), сів у свій автомобіль і поїхав в сторону верхнього «Шувару». В час цього ДТП сусіди з другого під`їзду записали номер транспортного засобу НОМЕР_1. На автомобілі, що скоїв ДТП, мали б бути пошкодження на лівому задньому бампері, бо водій «дев`ятки» виїжджав задом з подвір`я і в`їхав задом у його припаркований автомобіль. Особа, яка була за кермом, віком близько 30 років (а.с.7); рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП у м.Львові Хараху Л. від 09.11.2019, згідно з яким під час патрулювання 09.11.2019 близько 20.00 год. він отримав виклик на службовий планшет «ДТП без травмованих» за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна,

28. Прибувши на місце події, виявили транспортний засіб «Фольксваген Гольф» номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_2 . Останній повідомив, що близько 19.40 год. почув, що спрацювала сигналізація на його автомобілі, виглянув у вікно і побачив, що його авто зачепив автомобіль «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 , який після зіткнення з місця події зник. Ними було встановлено власника даного транспортного засобу, ним виявилася ОСОБА_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Коли прибули за вказаною адресою, до них вийшов чоловік та повідомив, що дав транспортний засіб невідомій йому особі близько 6 місяців тому. В подальшому ними було встановлено, що цим транспортним засобом керує ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою, двері квартири відчинив ОСОБА_1 та повідомив, що йому відомо про факт скоєного ДТП та адресою: м. Львів, вул. Чукаріна,

28. Після цього він разом з ними прослідував на місце події. ОСОБА_1 не зміг чітко пояснити, хто керував його транспортним засобом, та відмовився вказувати на місце знаходження автомобіля «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 . На місці події ОСОБА_2 повідомив, що візуально схожа особа на ОСОБА_1 перебувала за кермом автомобіля на момент скоєння ДТП. У ОСОБА_5 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння й в подальшому його було скеровано до 8-ої МКЛ на огляд. ОСОБА_1 відмовився надавати будь-які документи на право керування транспортним засобом. На ОСОБА_1 було складено постанову за ч.1 ст. 126 КУпАП, а також складено протоколи за ст.124, ст. 122-4, ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с.9); постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 09 грудня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., згідно з якою ОСОБА_1 09 листопада 2019 року о 19.40 год. на вул.Чукаріна, 28 у м.Львові, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру, не скористався допомогою інших осіб, чим порушив вимоги п.10.9 Правил дорожнього руху, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Golf» номерний знак НОМЕР_2 , завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень. При цьому ОСОБА_1 після вчинення описаного зіткнення з автомобілем потерпілого, в порушення вимог п.2.10 «а» Правил дорожнього руху, місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний, залишив, не повідомивши працівників поліції про дану подію. Постанова судді вступила в законну силу 20.12.2019 та ОСОБА_1 в апеляційному порядку оскаржена не була (а.с.56-58). Доводи апелянта про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере. При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП повно й всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку. Твердження ОСОБА_1 про те, що він транспортним засобом не керував, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки вони не узгоджуються з іншими об`єктивними доказами у справі, зокрема:протоколами про адміністративні правопорушення від 09 листопада 2019 року серії ДПР18 № 67837, серії ДПР18 № 067237, серії ДПР № 067836,письмовими поясненнями свідка ОСОБА_2 від 09.11.2019, рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП у м.Львові Хараху Л. від 09.11.2019, постановою судді Сихівського районного суду м. Львова від 09 грудня 2019 року про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4 КУпАП, з яких вбачається, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 . Крім цього,доводи ОСОБА_1 та пояснення свідка ОСОБА_3 є суперечливими та не узгоджуються з письмовими поясненнями ОСОБА_1 09.11.2019 та рапортом поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП у м.Львові Хараху Л. від 09.11.2019. Так, у письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначає, що 09.11.2019 автомобіль він передав своєму знайомому ОСОБА_7 сусіду і деколи автомобіль бере ОСОБА_8 і ОСОБА_6 ; хто був за кермом в момент ДТП він не з`ясував. В суді першої інстанції ОСОБА_3 пояснив, що є знайомим ОСОБА_1 , у якого 09.11.2019 після 16-17 год. взяв автомобіль «ВАЗ 21099». У рапорті поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 4 УПП у м.Львові Хараху Л. від 09.11.2019 зазначено, що ОСОБА_1 повідомив, що йому відомо про факт скоєного ДТП за адресою: м. Львів, вул. Чукаріна, 28, проте не зміг чітко пояснити, хто керував його транспортним засобом, та відмовився вказувати на місце знаходження автомобіля «ВАЗ 21099» номерний знак НОМЕР_1 . Отже, при оцінці пояснень ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_3 в сукупності з іншим доказами у справі суд першої інстанції обґрунтовано не взяв їх до уваги та розцінив їх як такі, що спрямовані на уникнення відповідальності за скоєне, й з таким висновком погоджується суд апеляційної інстанції. Доводи апелянта про недостовірність пояснень свідка ОСОБА_2 , є безпідставними. Свідок ОСОБА_2 надав послідовні пояснення, які узгоджуються з наведеними вище доказами у справі. Покликання в апеляційній скарзі на те, що протоколи про адміністративні правопорушення від 09 листопада 2019 року серії ДПР18 № 67837, серії ДПР18 № 067237, серії ДПР № 067836 є недопустимими доказами у справі не ґрунтуються на нормах закону, оскільки відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, і протоколом про адміністративні правопорушення. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, є належним та допустимим доказом. Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи. Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч.1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення. Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні. З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Постанову судді Сихівського районного суду м. Львова від 24 грудня 2019 року в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Калиняк