LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Харківський апеляційний суд644/9367/19

від 28.04.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях оста…

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа №644/9367/19 Суддя 1-ї інстанції: Ізмайло І.К. Провадження № 33/818/261/20 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28.04.2020 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Цілюрик В.П., за участю особи, у відношенні якої винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 21.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 ,- ВСТАНОВИВ: Постановою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова 21.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Судом першої інстанції встановлено, що 27 жовтня 2019 року, о 23.15 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: характерний запах з порожнини рота, почервоніння обличчя, незв`язна мова. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. В обґрунтування апеляційних доводів вказує, що суд першої інстанції взагалі не взяв до уваги його усні пояснення та письмові заперечення щодо грубих порушень ч.1 та 2 ст. 256 КУпАП. Вказує, що звертав увагу суду першої інстанції на те, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №143573 від 27.10.2019 року обставини не відповідають дійсності, оскільки як видно з фрагментів відеозапису, він був зупинений ще о 22.35. Вказує, що жодного разу не відмовився від проходження ним огляду на стан алкогольного сп`яніння, але просив аргументувати такі дії. Також звертає увагу, що ним було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, де вказано, що йому належить на праві власності автомобіль ВАЗ 21091, державний номер НОМЕР_1 , але в протоколі вказано, що він керував ВАЗ 2109. Про що також було вказано в оскаржуваній постанові. Вказує, що наявний в матеріалах справи відеозапис не містить зафіксованого моменту зупинки його транспортного засобу, та огляду працівниками поліції в результаті чого ними було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а також вважає, що він не підтверджує обставин, викладених у протоколі. Зазначає, що жоден із зазначених в протоколі свідків не прибув до суду та не підтвердив викладені письмові пояснення, та викликає сумніви і те, що свідки відсутні на відеозапису. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав вимоги апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Апеляційним суд вважає, що судом першої інстанції не було дотримано вимог вказаних правових норм. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством ( ст. 1 КУпАП). Відповідно до ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення згідно зі ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Частина 2 ст. 251 КУпАП встановлює, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого, повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення. Згідно ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до положень ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Приймаючи рішення про задоволення апеляційних вимог, апеляційний суд виходить з того, що згідно наявного в матеріалах справи відеозапису, який було оглянуто в судовому засіданні, встановлено, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, та погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я. Частиною 2 та 3 ст. 266 КУпАп встановлено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Пунктом 8 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 встановлена форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 10 та 11 вказаної розділу ІІІ Інструкції, результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння. Якщо технічними характеристиками спеціального технічного засобу передбачається роздрукування на папері його показників, ці результати долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оформлення матеріалів огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством. Як вбачається з матеріалів справи та вказано вище, ОСОБА_1 був згоден пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, він це категорично зазначив при спілкуванні з працівниками поліції, проте матеріали справи не містять відомостей, що останніми було складено направлення на проходження медичного огляду в закладі охорони здоров`я, вжито заходів для доставки туди водія. Крім того, на аркуші справи мається рапорт працівника поліції, в якому зазначено, що ОСОБА_1 не надавав посвідчення воді, проте в протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що особу водія встановлено саме на підставі водійського посвідчення. Для усунення цих протиріч, в судове засідання апеляційного суду викликались працівники патрульної поліції, які складали матеріали відносно ОСОБА_1 але останні в судове засідання не прибули. Положеннями ст. 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи вище викладене, враховуючи положення ст. 62 Конституції України, апеляційни1й суд вважає, що матеріали справи не містять достатніх доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з чим постанова від 21.01.2020 року підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.01.2020 року у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Постанова набрала законної сили 28.04.2020 року. Суддя Харківського апеляційного суду В.П.Цілюрик

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»