Постанова 4809 № 390/1186/19

ПОСТАНОВА Іменем України 07 травня 2020 року м. Кропивницький справа № 390/1186/19 провадження № 22-ц/4809/297/20 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді: Черненка В.В. суддів: Авраменко Т.М., Суровицької Л.В. секретар Гончар В.В. учасники справи: ОСОБА_1 представник ОСОБА_2 - адвокат Троянська І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2019 року, суддя Гершкул І.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун Володимира Олександровича про визнання свідоцтва про спадщину недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію, про спадщину недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 та приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун Володимира Олександровича про визнання свідоцтва про спадщину недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію. На обґрунтування позовних вимог зазначила, що 05.08.2003 року придбала у ОСОБА_3 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу посвідченим державним нотаріусом Першої Кіровоградської державної нотаріальної контори Латушкіною О.О. і зареєстровано в реєстрі за № 1-1829. У вказаній квартирі ОСОБА_1 проживала до 2005 року, а потім у будинку сталася пожежа, після чого ОСОБА_1 переїхала в іншу квартиру. Після отримання примірника вказаного договору ОСОБА_1 звернулася до ОКП «Кіровоградське ООБТІ» для реєстрації договору, однак їй було роз`яснено звернутись для реєстрації квартири через місяць. В подальшому її було роз`яснено працівниками ООБТІ, що у зв`язку з реорганізацією зазначеного органу та зміною законодавства, їй необхідно звернутись ООБТІ через пів року. Зазначила, що у зв`язку з зайнятість та подальшою пожежею в будинку, ОСОБА_1 не забрала примірник договору та не впевнилася, що проведено його реєстрацію. У серпні 2019 року, ОСОБА_1 вирішила зареєструвати право власності на квартиру у Державного реєстратора. 06.08.2019 року в Кіровоградському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації отримала архівну довідку, з якої дізналась, що договір купівлі-продажу від 05.08.2003 року не був зареєстрований в Кіровоградському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації і квартира все ще зареєстрована за попереднім власником ОСОБА_3 і , що 03.10.2017 року хтось проводив технічну інвентаризацію її квартири.. Зазначила, що договір купівлі-продажу був втрачений у Кіровоградському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації, а тому ОСОБА_1 отримала його дублікат. 08.08.2019 року у Державного реєстратора ОСОБА_1 отримала інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якого стало відомо, що ОСОБА_2 заволоділа належною їй квартирою шляхом оформлення свідоцтва про право на спадщину від 13.11.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтуном В.О., який прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер :38090541 від 13.11.2017 року. Рішенням Первозванівської сільської ради №306 від 22.02.2017 року квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно адресу: АДРЕСА_2 . Вважає, що свідоцтво про право на спадщину та рішення про державну реєстрацію є незаконним, оскільки відповідно до укладеного договору купівлі продажу від 05.08.2003 року вона є власником спірної квартири. ОСОБА_3 на час смерті та час відкриття спадщини після його смерті не був власником спірної квартири, відповідно ОСОБА_2 не мала права успадковувати майно, яке не входить до складу спадщини, при цьому відповідач діяла недобросовісно і вчиняла правочин, що порушує публічний порядок, а рішення державного реєстратора не відповідає закону і порушує право власності позивача. Просила суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину серія та номер 1017 видане 13.11.2017 приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун В.О. на ім`я ОСОБА_2 . Визнати незаконним і скасувати рішення приватного нотаріуса Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 38090541 від 13.11.2017. Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2019 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з порушенням норм процесуального та матеріального права. Зазначено, що правовідносини сторін врегульовані законодавством, яке діяло на момент укладення договору, в тому числі ЦК УРСР 1963 року, а суд недійсність договору обґрунтував ЦК України, який набрав чинності в 2004 році, тобто після укладення договору. На час укладення договору не існувало строків, які обмежують особу в часі для реєстрації договору у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Відповідач знала про укладення договору і недобросовісно використала поведінку іншої сторони для захоплення чужого майна. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює поняття державної реєстрації, якого на момент укладення не існувало. Вказаний закон не може встановлювати недійсність договору, якщо на момент його укладення такої підстави не існувало. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 17.02.2020 по справі відкрито апеляційне провадження. До суду надано відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_2 , в якому заперечується проти задоволення апеляційної скарги. Зазначається, що позивачем не доведено, що оспорюваним свідоцтвом про право на спадщину за законом порушені невизнані, оспорювані права, свободи чи інтереси позивача. Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 10.03.2020 справу призначено до розгляду. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно статті 367 ЦПК України, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції встановив, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 05.08.2003 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а також зазначено, що договір підлягає реєстрації у Кіровоградському бюро технічної інвентаризації (а.с.8-9). Згідно рішення Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №306 від 22.02.2017 року квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.11). Архівна довідка №54022 від 06.08.2019 року, видана ОКП «Кіровоградське ООБТІ», свідчить, що станом на 01.01.2013 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.10). ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Олександрівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Кіровоградській області, актовий запис №80 (а.с.34). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 17.07.2012 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 25.02.2011 року та свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 16.12.2011 року (а.с.36-38). Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №176804590 від 08.08.2019 року свідчить, що 13.11.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун В.О., на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 (а.с.12). На запит суду приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун В.О. надано лист №98 від 23.08.2019 року та копію спадкової справи №22/2017, яка заведена після смерті, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , де містяться: заява ОСОБА_2 про прийняття спадщини та документи, які підтверджують, що вона є донькою померлого. 13.11.2017 року ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, яке зареєстровано в реєстрі за №1017, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.27-80). Звіт про оцінку майна від 18.03.2016 року та технічний паспорт від 03.10.2017 року, які виконано ОКП «Кіровоградське ООБТІ», свідчать, що проведено технічну інвентаризацію та визначено ринкову вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , ( АДРЕСА_2 ), яка становить 176 604 грн. (а.с.103-110). Довідка №1/1090 від 28.08.2019 року, яку видано виконкомом Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, свідчить, що ОСОБА_2 разом із своєю сім`єю зареєстровані та проживають з 27.06.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.112). Суд першої інстанції зазначив,що згідно статті 128 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Відповідно до статі 227 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Тимчасовим положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мінюсту №7/5 від 07.02.2002 року, а саме пунктами 1.3, 1.5, передбачено, що реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ); обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб. Відповідно ч.1 статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно ч.1 статті 210 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Статтею 3 частиною 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Суд першої інстанції зазначив, що 05.08.2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписано договір купівлі-продажу квартири, який посвідчено нотаріально, проте у супереч вимогам статті 227 ЦК УРСР зазначений договір не було зареєстровано належним чином. Оскільки договір підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, то він є укладеним із моменту його державної реєстрації. За таких обставин, зважаючи, що при укладенні договору купівлі-продажу квартири не було дотримано обов`язкових вимог чинного законодавства щодо форми таких договорів, а саме не проведено державну реєстрацію, викладена обставина дає підстави для висновку, що зазначений договір є неукладеним і таким, що не породжує для сторін права та обов`язки, а тому відсутні підстави для визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним і скасування рішення про державну реєстрацію права власності. Суд першої інстанції дійшов висновку,що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню. Справа розглядалась судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. Перевіривши доводи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені доводи не спростовують висновків суду першої інстанції. З матеріалів справи вбачається, що предметом судового спору є визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину від 13.11.2017 року , та скасування державної реєстрації прав та обтяжень № 38090541 від 13.11.2017 року. З матеріалів справи вбачається, що згідно нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 05.08.2003 року ОСОБА_3 продав, а ОСОБА_1 купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , В договорі зазначено, що відповідно зі статтею 227 ЦК УРСР, договір підлягає реєстрації у Кіровоградському бюро технічної інвентаризації (а.с.8-9). Згідно рішення Первозванівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області №306 від 22.02.2017 року квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно поштову адресу: АДРЕСА_2 (а.с.11). З архівної довідки №54022 від 06.08.2019 року, виданої ОКП «Кіровоградське ООБТІ» вбачається, що станом на 01.01.2013 року право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано за ОСОБА_3 (а.с.10). З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим Олександрівським РВ ДРАЦС ГТУЮ у Кіровоградській області, актовий запис №80 (а.с.34). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 17.07.2012 року, свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 від 25.02.2011 року та свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_4 від 16.12.2011 року (а.с.36-38). З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №176804590 від 08.08.2019 року вбачається, що 13.11.2017 року приватним нотаріусом Олександрівського районного нотаріального округу Кіровоградської області Ковтун В.О., на підставі свідоцтва про право на спадщину, зареєстровано право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_2 (а.с.12). З довідки №1/1090 від 28.08.2019 року, яку видано виконкомом Первозванівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, вбачається, що ОСОБА_2 разом із своєю сім`єю зареєстровані та проживають з 27.06.2017 року за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.112). Відповідно статті 227 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів. Згідно статті 128 ЦК УРСР (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Тимчасовим положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Мінюсту №7/5 від 07.02.2002 року, а саме пунктами 1.3, 1.5, передбачено, що: реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ); обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб. Зазначені норми матеріального права які діяли на час укладення договору купівлі продажу квартири передбачали обов`язкову реєстрацію нотаріально посвідченого договору купівлі продажу нерухомості, комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації. У випадку якщо договір не було зареєстровано, то відповідно зазначений договір є недійсним. Доводи апеляційної скарги , що суд першої інстанції застосував норми матеріального права які не діяли на час укладення угоди є необґрунтованими. З матеріалів справи вбачається, що позивач реєстрацію зазначеного договору не здійснила. З 01.01.2004 року набрав чинності ЦК України. Відповідно статті 182 ч.1 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно статті 210 ч.1 ЦК України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Аналізуючи положення Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що правочини щодо відчуження об`єктів нерухомого майна підлягають нотаріальному посвідченню. Особливість режиму нерухомого майна визначається тим, що права на нього та правочини щодо нього, підлягають державній реєстрації. При цьому, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Важливість визначення моменту переходу права власності на нерухомі речі, пояснюється тим, що саме з цим моментом пов`язаний перехід до набувача відповідного об`єкта правомочностей, що складають зміст суб`єктивного права власності, - права володіння, права користування та права розпорядження. У зв`язку з цим, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення теж підлягають державній реєстрації. Реєстрація об`єктів нерухомості здійснюється бюро технічної інвентаризації відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.02.2004 за № 157/6445 (із змінами та доповненнями). Статтею 3 частиною 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Встановлені обставини свідчать, що після укладення спірного договору купівлі продажу, в термін до 01.01.2004 року, позивач не здійснила державну реєстрацію придбаного нерухомого майна. Після 01.01.2004 року у зв`язку із зміною діючого законодавства, позивач мала не тільки право, а і обов`язок зареєструвати нерухоме майно, яке придбала за договором купівлі продажу, для того щоб визначити своє право власності на майно, однак зазначені дії не здійснила, відповідно не набула право власності на спірне майно. З матеріалів справи вбачається, що позивач не ставила питання про визнання спірного договору купівлі продажу дійсним, та про належність їй спірного майна на праві власності, а ставила питання про визнання недійсним свідоцтво про право на спадщину яке отримала відповідач по справі після смерті ОСОБА_3 . Встановлені обставини дають підстави дійти висновку, що свідоцтво про право на спадщину, яке є предметом судового розгляду, видане нотаріусом відповідно до діючого законодавства, оскільки на день відкриття спадщини, спірна квартира входила до спадкової маси. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами та суперечать фактичним обставинам справи та вимогам закону. Суд першої інстанції постановив судове рішення, відповідно до норм матеріального та процесуального права. Підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення суду першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України залишається без змін. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 28.11.2019 року, залишити без змін. Текст постанови складено 08.05. 2020 року. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках передбачених ст..389 ЦПК України. Головуючий: Судді: