Постанова 4808 № 344/20931/19

Справа № 344/20931/19 Провадження № 33/4808/133/20 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Болюк І. І. Суддя-доповідач Малєєв П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2020 року м. Івано-Франківськ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Малєєв А.Ю., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2020 року, в с т а н о в и в :

1. Зміст постанови суду першої інстанції. 1.1. Вказаною Постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 420 грн. 40 коп. судового збору. 1.2. Згідно даних оскаржуваної постанови та протоколу про адмінправопорушення, 23.11.2019 о 02 год. 28 хв. в м. Івано-Франківську по вул. Вовчинецька, 188, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, марки "Volvo V40", н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. 1.3. Судові засідання суду першої інстанції неодноразово відкладались за клопотанням ОСОБА_1 . Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, оскільки дійшов переконання, що ОСОБА_1 зловживав правом на відкладення розгляду справи та затягував строки розгляду справи. 1.4. Суд першої інстанції, дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні всі ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вина останнього у вчиненому підтверджується даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №207332 від 23.11.2019, у якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, за наявності в нього ознак алкогольного сп`яніння; направлення у заклад охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння; письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили відмову останнього від проходження огляду на стан сп`яніння та наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці); переглянутих в судовому засіданні відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, що оформляли матеріали про адміністративне правопорушення, на яких зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння та наявність у нього виражених ознак алкогольного сп`яніння; інших матеріалів справи в їх сукупності. Суд першої інстанції, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

2. Доводи апеляційної скарги (а.с. 24-28): - суд першої інстанції не надав належної правової оцінки ряду фактів; - ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження, інспектор зобов`язаний був доставити останнього в медзаклад для проведення амбулаторного огляду на стан сп`яніння, однак цього не зробив; - суд проігнорував клопотання порушено ОСОБА_1 про залучення у справі захисника та розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 , цим самим порушив право останнього на судовий захист; - згідно відеоматеріалів, автомобіль ОСОБА_1 стояв припаркований, двигун вимкнутий, відтак вимоги чинного законодавства ним не було порушено, оскільки він не керував транспортним засобом; - відомості про відсторонення водія від керування транспортним засобом до матеріалів справи не додані, тому і виникають сумніви щодо інкримінованого адміністративного правопорушення. Просить скасувати оскаржувану постанову, а провадження у справі - закрити.

3. Провадження в апеляційному суді. В засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився. Його захисник - адвокат Борсук Д.Я. заявив, що ОСОБА_1 прибути в засідання не зможе, просив справу розглянути в його відсутність.

4. Мотиви апеляційного суду. 4.1. Факти і докази. Відповідно до фабули обвинувачення встановленню підлягають факти керування у стані алкогольного сп`яніння автомобілем і відмова пройти медичний огляд. Перше. Щодо керування транспортним засобом. Згідно матеріалів провадження (в т.ч. і згідно даних відеозаписів), транспортний засіб був зупинений працівниками поліції в темну пору доби з причин невідповідного руху ( «підрізав» ін. транспортний засіб). Саме громадянин ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, зупиненого поліцейськими. Доводи апелянта з приводу того, що згідно відеоматеріалів, автомобіль ОСОБА_1 стояв припаркований, двигун був вимкнутий, відтак вимоги чинного законодавства ним не було порушено, оскільки він не керував транспортним засобом, є неправдивими, оскільки спростовуються даними відеозаписів з нагрудних камер поліцейських. Зокрема на відео чітко видно, що особа, яка перебуває за кермом транспортного засобу, - громадянин ОСОБА_1 на запитання працівника поліції особисто повідомив: «…та бо ми сюда їдемо», що, поза розумним сумнівом, підтверджує факт керування останнім вказаним автомобілем. Відтак, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що факт керування автомобілем ОСОБА_1 є встановленим, з огляду на дані відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, досліджені судом безпосередньо. Друге. Щодо стану сп`яніння та відмови пройти тест. Даними відеозаписів підтверджена нечітка вимова, нестійка хода ОСОБА_1 та неоднозначна поведінка останнього (відмова продувати газоаналізатор «Драгер» до відповідного звукового сигналу, неодноразова відмова в присутності свідків продувати газоаналізатор «Драгер» на місці зупинки транспортного засобу та на пропозиції працівників поліції проїхати до медзакладу для огляду) в присутності свідків. Тому, апеляційний суд уважає також встановленим і факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження запропонованого поліцейськими огляду на стан алкогольного сп`яніння як з допомогою газоаналізатора «Драгер», так і у відповідному закладі охорони здоров`я. Встановлене підтверджується даними письмових матеріалів справи, що повністю узгоджуються з даними відеозаписів з нагрудних камер патрульних поліцейських, оглянутих судами, з яких вбачається як факт зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , так і відмова останнього від запропонованого поліцейським огляду на стан алкогольного сп`яніння. Третє. Щодо порушення права на захист. Суд першої інстанції констатував, що ОСОБА_1 в судове засідання 19.02.2020 не з`явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджено судовими повістками та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.п. 9). Окрім того, 18.02.2020 ОСОБА_1 подав на адресу суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із реалізацією ним права на правову допомогу та необхідністю залучення захисника, однак жодних доказів про укладення договору про надання правової допомоги із будь-яким адвокатом або іншою особою ним суду першої інстанції не було надано. Крім цього, попереднє судове засідання, яке було призначене на 30.01.2020, судом було відкладено за клопотанням ОСОБА_1 у зв`язку з його перебуванням у відрядженні по роботі. Доказів про працевлаштування останнього та перебування у відрядженні саме 30.01.2020 суду теж не було надано. Апеляційний суд услід за судом першої інстанції констатує, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення 23.11.2019 року ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі і право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, про що свідчить його особистий підпис. Відтак ОСОБА_1 з 23.11.2019 був повідомлений про розгляд справи у Івано-Франківському міському суді про притягнення його до адміністративної відповідальності та, поза розумним сумнівом, мав достатньо часу реалізувати своє право на захист та скористатись своїм правом на власний розсуд, чого не зробив. 4.2. Норми. Приписами п. 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. За п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, який проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія огляд проводиться в закладах охорони здоров`я ( ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП). Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння тягне за собою відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП. 4.3. Оцінки. Ураховуючи наведене слід дійти висновку, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (як з допомогою приладу « Драгер», так і в медичному закладі), за наявності його зовнішніх ознак (запах алкоголю, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), доведена матеріалами справи та, поза розумним сумнівом, є свідомою умисною дією, яка повністю відповідає ознакам правопорушення, описаного в ч. 1 ст. 130 КУпАП.

5. Рішення В апеляційному суді справа розглянута з участю захисника для реалізації права ОСОБА_1 на захист. Доводи апеляційної скарги повністю спростовані наявними матеріалами справи і відеозаписом. Працівники поліції зупинили автомобіль, ОСОБА_1 був за кермом, працівники поліції діяли відповідно до закону, вели себе виключно коректно і терпляче, не зважаючи на поведінку ОСОБА_1 , у якого, слід констатувати, були описані у протоколі візуальні ознаки сп`яніння. ОСОБА_1 ухилявся від проходження тесту на газоаналізаторі протягом тривалого часу, йому неодноразово пропонували пройти медогляд в медичному закладі, від чого ОСОБА_1 через тривалий час вмовлянь відмовився також у категоричній формі. Рішення суду законне, обґрунтоване і належно вмотивоване. Матеріалами справи підтверджено неодноразові призначення справи до слухання і клопотання ОСОБА_1 про відкладення. Ці факти дають підстави для висновку, що ОСОБА_1 не з`являвся в судові засідання і затягував розгляд справи з метою уникнення відповідальності, оскільки останнє засідання було призначене 19.02.2020, а строк притягнення до відповідальності закінчувався 23.02.2020. Підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19 лютого 2020 року - залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Івано-Франківського апеляційного суду А.Ю. Малєєв