Ухвала КАС ВС № 810/2108/17

УХВАЛА 07 травня 2020 року Київ справа №810/2108/17 адміністративне провадження №К/9901/11269/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Усенко Є.А., суддів: Ханової Р.Ф., Гусака М.Б., розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області (далі - ГУ ДПС) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (далі - ГУ ДФС) до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Фірма "ХАС", як уповноваженої особи за договором про спільну діяльність від 04.02.2004 №60, ТОВ Фірма "ХАС", Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укргазвидобування" про стягнення боргу, У С Т А Н О В И В: 15.04.2020 ГУ ДПС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Київського окружного адміністративного суду від 19.09.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.01.2020. За змістом статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту касаційної скарги. Касаційна скарга ГУ ДПС підлягає залишенню без руху як така, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України: до касаційної скарги не додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. Відповідач документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги до суду не надав, заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору. Підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон України №3674-VI) (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) визначено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2017 відкрито провадження у цій адміністративній справі. Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2017 встановлено у розмірі 1600,00 грн. Предметом позову у цій справі є правомірність нарахування податкового боргу у розмірі 281 936,79 грн, який виник у зв`язку із несплатою рентної плати за користування надрами для видобування природного газу. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI (у редакції, чинній станом на момент подання позову) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 8 458,10 грн (281 936,79 грн х 1,5%) х 200%). Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України з метою, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і гарантування принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану, встановлено можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку шляхом зменшення розміру належних до сплати судових витрат, звільнення від їх сплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк. Разом з тим, відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»). Норми цієї статті є спеціальними, які встановлюють виключні підстави для відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Перелік таких підстав є вичерпним. З огляду на викладене, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частиною шостою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що питання про залишення касаційної скарги без руху суддя-доповідач вирішує протягом десяти днів з дня надходження касаційної скарги. Враховуючи вище викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, протягом якого відповідач має право надати/надіслати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у встановлених законом України №3674-VI порядку та розмірі. Керуючись статями 248, 332, пунктом 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд У Х В А Л И В : У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Полтавській області залишити без руху. Встановити для усунення зазначених в ухвалі недоліків десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, але не менше ніж на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Є.А. Усенко Р.Ф. Ханова М.Б. Гусак , Судді Верховного Суду